Рішення

від 24.01.2018 по справі 201/17316/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/17316/17

Провадження № 2/201/878/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО (третя особа - ОСОБА_2 Ельман огли) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2017р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО (третя особа - ОСОБА_2 Ельман огли) про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 28.11.2017р. провадження у справі відкрито (а.с. № 25).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 28.11.2017р. вжито заходи забезпечення позову (а.с. № 27).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 09.02.2016р. між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, відповідно до п.п.1.1. та 1.2 якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику в сумі 2 370 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти позику та повернути позикодавцю всю отриману суму позики у встановлений договором строк. Позика була повинна бути повернутою до 27.09.2017р. включно. Також 29.09.2017р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до Договору позики № 1, яким строк повернення позики було подовжено до 30.10.2017р. Факт отримання позики від позивача підтверджується розпискою від ОСОБА_2 про отримання грошових коштів по Договору позики № 1 від 09.02.2016р. Також, 29.09.2017р.,у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Договору позики, між ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО було укладено Договір поруки до Договору позики № 1 від 09.02.2016р., згідно п.1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі перед позикодавцем за належне виконання позичальником зобов'язань за Договором позики. Оскільки на день подачі позову до суду ні відповідачем, ні третьою особою зобов'язання за Договорами позики та поруки не виконані, позивач і звернувся із зазначеним позовом до суду.

В наданій суду заяві 24.01.2018р. представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (діє за довіреністю від 16.01.2018р. - а.с. № 37) позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути дану справу за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами (а.с. № 36).

Представник відповідача ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО - адвокат ОСОБА_4 (діє за довіреністю від 16.01.2018р. - а.с. № 35, 40) письмовою заявою до суду від 23.01.2018р. та заявою від 24.01.2018р. позовні вимоги визнав, також просив розглянути дану справу за його відсутності та без фіксації судового процесу технічними засобами (а.с. № 34, 39).

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання 24.01.2018р. не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав (а.с. № 32).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

З урахуванням письмової заяви відповідача про визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винесення рішення суду на загальних засадах, встановлених главою 9 розділу III ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статею 629 ЦК України ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив,якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 09.02.2016р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики відповідно до п.п.1.1. та 1.2 якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику в сумі 2 370 000 грн., а позичальник зобов'язується прийняти позику та повернути позикодавцю всю отриману суму позики у встановлений договором строк. Позика була повинна бути повернутою до 27.09.2017р. включно. Також 29.09.2017р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір про внесення змін до Договору позики № 1, яким строк повернення позики було подовжено до 30.10.2017р. Факт отримання позики від позивача підтверджується розпискою ОСОБА_2 про отримання грошових коштів по Договору позики № 1 від 09.02.2016р. (а.с. № 7,8).

Згідно правового висновку, зробленого ВСУ від 18.09.2013р. у справі № 6-63 цс 13 про стягнення боргу за договором позики було визначено, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи, як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Текст розписки від 09.02.2016р., в якій немає ніяких особливих відміток про іншу природу взаємовідносин, ніж боргові, в силу ст.ст. 76-81 ЦПК України є належним та допустимим доказом укладанням саме договору займу грошових коштів.

Також, 29.09.2017р.,у якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Договору позики, між ОСОБА_1 та ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО було укладено Договір поруки до Договору позики № 1 від 09.02.2016р., згідно п.1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі перед позикодавцем за належне виконання позичальником зобов'язань за Договором позики. У відповідності до п.2.1. Договору поруки поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед позикодавцем за належне виконання позичальником забезпеченого зобов'язання та згідно п.2.2. Договору поруки та поручитель забезпечує повне виконання позичальником зобов'язання за договором позики (а.с. № 10).

28.09.2017р. позивачем було вручено вимогу ОСОБА_2 Ельман огли про повернення позики. У відповіді на вимогу від 28.09.2017р. ОСОБА_2 просив відстрочити повернення позики до моменту приведення його фінансових справ у платоспроможний стан (а.с. № 11,12).

31.10.2017р. позивачем була вручена вимога вже директору ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО щодо виконання зобов'язань по Договору поруки та повернення позики за ОСОБА_2. Листом від 01.11.2017р. директор товариства ОСОБА_5 також просила відстрочити строк повернення позики, обґрунтовуючи це складним фінансовим положенням товариства (а.с. № 13,14).

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України в разу порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором,як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Такого ж висновку зроблено й постановою ВСУ від 19.12.2011р. у справі № 6-84цс11, де зазначено, що у такому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо.

Правовою позицією, яка була висловлена у постанові ВСУ від 06.06.2011р. також визначено, що відповідно до закону та умов договору поруки поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З огляду на те, що відповідач, визнав позовні вимоги в повному обсязі, а тому факти укладення договорів займу та поруки, факти отримання грошових коштів ОСОБА_2, а також виникнення зобов'язань відповідача за договором поруки, в силу ч.1. ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що до теперішнього часу відповідач не виконав належним чином умови договору поруки від 29.09.2017р. і не повернув позивачу суму грошового боргу в сумі 2 370 000 грн., відповідач не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути дану суму з ТОВ КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО на користь позивача ОСОБА_1

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 8 000 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. № 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 612, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, постановою ВСУ від 19.12.2011р. у справі № 6-84цс11, Правовою позицією ВСУ від 18.09.2013р. у справі № 6-63 цс 13 та від 06.06.2011р. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО (третя особа - ОСОБА_2 Ельман огли) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО (код ЄДРПОУ 41601572) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму боргу за договором позики в розмірі 2 370 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМФОРТ ОФІС ДНІПРО (код ЄДРПОУ 41601572) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по справі в розмірі 8 000грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо в апеляційний суд Дніпропетровської шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя : Н.В.Ткаченко