Ухвала

від 24.01.2018 по справі 757/7003/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/490/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та накладено арешт на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих Корпорацією «ТЕХНОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33414489) у ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767) та зупинено видаткові операції по даним рахункам.

Цією ж ухвалою зобов`язано ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767) надати слідчому в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної Прокуратури України ОСОБА_8 , прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 або за їх відповідним дорученням, наданим у кримінальному провадженні №42016000000003532 від 18.11.2016, оперативним підрозділам інформацію щодо залишку грошових коштів та інших цінностей на вказаних банківських відкритих у ПАТ «ВТБ БАНК», на момент отримання ухвали суду про арешт та припинення видаткових операцій по ним та зобов`язано ПАТ «ВТБ БАНК» невідкладно інформувати слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 (Кловський узвіз, 36/1, м. Київ, 01010, тел. (044) 200-56-80) щодо кожного факту надходження грошових коштів або інших цінностей на зазначені банківські рахунки відкриті у ПАТ «ВТБ БАНК» із обов`язковим зазначенням контрагентів та призначення платежу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, адвокат зазначає про невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 171 КПК України через відсутність обгрунтування необхідності арешту майна та вказує, що такого обгрунтування не містить і оскаржувана ухвала слідчого судді. Додає, що ні клопотання прокурора, ні додатки до нього не містять відомостей щодо розміру шкоди та заявлених цивільних позовів.

Далі в апеляційній скарзі адвокат стверджує, що жодній посадовій особі Корпорації «ТЕХНОСТАНДАРТ», як і будь-якій іншій особі, про підозру не повідомлено. Додає, що ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ» не є засновником ПАТ «Тепловозоремонтний завод», а тому не має жодного відношення до діяльності вказаного підприємства.

Також адвокат зазначає про невідповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України, оскільки майно не було об`єктом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення та не зберегло на собі його сліди, а набуте законним шляхом.

У підсумку, автор апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що арешт грошових коштів на банківських рахунках зупиняє роботу підприємства, позбавляє бюджет фінансового наповнення та порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи. Додає, що слідчим суддею належним чином не оцінено докази з точки зору їх достатності і взаємозв`язку для прийняття законного рішення.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку зазначає, що клопотання прокурора розглянуто за відсутності власника майна, зі змістом ухвали апелянт ознайомився 21.02.2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, з апеляційною скаргою звернувся до суду у той же день.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіусудовому засіданні не приймали, зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді ознайомилися 21.02.2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Судове засідання по розгляду згаданої апеляційної скарги призначено слуханням в апеляційній інстанції на 17 годину 30 хвилин 24.01.2018 року, про що надіслано повідомлення прокурору 26.12.2017 року, апелянт та власник майна повідомлені шляхом телефонограми 22.12.2017 року, проте у судове засідання ні прокурор, ні апелянти не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 42016000000003532, відомості про яке 18.11.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 219, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих Корпорацією «ТЕХНОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33414489) у ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767), яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначені вимоги закону не були дотримані.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Звертаючись з клопотанням слідчий чи прокурор мають чітко визначити з якою метою вони просять накласти арешт, навівши обгрунтування цих вимог з наданням відповідних доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що у цьому випадку зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення у майбутньому заявленого цивільного позову або конфіскації майна при винесення вироку судом (а.с. 1-5).

Разом з тим, представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і посадовим особам Корпорації «ТЕХНОСТАНДАРТ», що є необхідною умовою при накладенні арешту саме з метою, передбаченою п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, матеріали додані до клопотання, не містять доказів існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки положення ст. 170 КПК України не містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, який буде поданий у майбутньому, унеможливлює з`ясування питання співмірності вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт та ціни позову, оскільки він ще не поданий зацікавленою особою. Крім цього, положення ст. 128 КПК України передбачають право пред`явлення цивільного позову лише до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тоді як відсутність цивільного позову позбавляє слідчого суддю можливості перевірити чи підлягає арешту майно особи, про яку йдеться у клопотанні слідчого.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання прокурора, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

В свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, є передчасними.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТ» - адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих Корпорацією «ТЕХНОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33414489) у ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767) із зупиненням видаткових операцій по даним рахункам, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, що надходять та вже знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відкритих Корпорацією «ТЕХНОСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 33414489) у ПАТ «ВТБ БАНК» (МФО 321767).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4