Рішення

від 24.01.2018 по справі 553/1755/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1755/17

Провадження № 2/553/107/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.01.2018 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕНТ КЛАС", про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року до суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, в якій позивач вказує, що здійснює підприємницьку діяльність, основним видом його якої є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (Код КВЕД 47.19), орендує приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2, в якому знаходиться магазин "Аврора". 30.12.2016 року між ним та ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" укладено Договір аутстаффінгу персоналу № 7, на підставі якого за його письмовою заявкою про надання працівників ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" укладено строкові трудові договори з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вказані особи приступили до виконання трудових обов'язків, відповідно, 17.01.2017 року, 23.01.2017 року та 01.02.2017 року, виконували функції продавців-консультантів в магазині "Сьогодні Аврора" за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2. Під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей станом на 01.03.2017 року виявлено недостачу в розмірі 8369,08 грн., про що складено Протокол інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.03.2017 року, під час перегляду відеозапису з камер внутрішнього відеоспостереження в магазині будь-яких фактів, які б свідчили про викрадення товарно-матеріальних цінностей сторонніми особами, виявлено не було, будь-яких слідів пошкодження вхідних дверей та ознак проникнення до приміщення вказаного магазину в неробочий час не встановлено.

Просить стягнути в солідарному порядку на його користь з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 8369 грн. 08 коп., а також 83 грн. 69 коп. інфляційних витрат, 21 грн. 32 коп. - 3% річних та судові витрати.

12 січня 2018 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що в зв'язку з тим, що справа розглядається вже тривалий час вважає за можливе та необхідне збільшити позовні вимоги, а саме стягнути з відповідачів додатково інфляційні витрати та 3 % річних за період з 01.03.2017 року по 03.01.2018 року, стягнути в солідарному порядку на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 8369 грн. 08 коп. - матеріальних збитків, інфдляційні витрати - 1476 грн. 10 коп. та 3 % річних - 212 грн. 55 коп., а всього 10057 грн. 73 коп. та 640 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕНТ КЛАС".

В судове засідання позивач ФОП ОСОБА_1 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі за участю уповноваженого представника ОСОБА_5, разом з тим, документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_5 на представництво його інтересів, суду не надав, строк наявної у матеріалах довіреності на ім'я ОСОБА_5 закінчився 31.12.2017 року, з клопотанням про відкладення розгляду справи позивач не звернувся.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність, вказували, що до розтрати майна відповідачі не причетні, при проведенні інвентаризації присутні не були, товарно-матеріальні цінності від ФОП ОСОБА_1 під звіт не отримували. Просили в задоволенні позову відмовити.

Поряд з цим, представник відповідача ОСОБА_6 наголосив на тому, що між сторонами по справі відсутні договірні відносини, у відповідачів існують трудові відносини з ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС", яке відповідно до договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року несе відповідальність перед позивачем за завдану його працівниками матеріальну шкоду та, відповідно, має право на її відшкодування з відповідачів в порядку регресу.

Представник третьої особи ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, подав суду письмові пояснення з приводу позовних вимог, в якому зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрований 18.08.2015 року як фізична особа - підприємець (код НОМЕР_1) основним видом його діяльності є "інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", код КВЕД 47.19, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та витягом з реєстру платників єдиного податку № 1516013403235 від 03.09.2015 року.

ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 01.10.2015 року, укладеного з ФОП ОСОБА_8, орендує приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2, де здійснює підприємницьку діяльність з реалізації товарів в магазині "Сьогодні Аврора".

30.12.2016 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" (Виконавець) укладено Договір аутстаффінгу персоналу № 7, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого предметом договору є надання Виконавцем послуги з надання Замовнику працівників. Виконавець приймає на себе зобовязання надати по заявці Замовника послуг з надання Замовнику працівників (далі по тексту Договору - працівників) Виконавця для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом і (або) реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), на умовах, визначених у цьому Договорі. Кваліфікаційні вимоги до працівників визначаються Замовником у письмовій заяві, що направляється ним на адресу Виконавця.

В п. 2.1.1 Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року визначено, що на підставі письмової заявки Замовника Виконавець здійснює добір і передання в розпорядження Замовника кваліфікованих працівників, кваліфікаційні параметри і стандарти яких обумовлені в заявці Замовника.

З метою реалізації зазначеного Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" з письмовою заявою, в якій просив направити для виконання роботи 3 осіб на посади продавець-консультант в магазин "Сьогодні Аврора" за адресою: м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2, вказавши наступні кваліфікаційні вимоги до продавця-консультанта: освіта - повна середня; досвід роботи - без вимог до стажу роботи; знання - асортимент, якісні характеристики товарів певної групи та виробників товарів, зберігання, технічні можливості, ознаки браку; умови експлуатації, гарантійні терміни служби, перелік додаткових послуг, що надаються покупцеві; перелік товарів належної якості, що не підлягає обміну (поверненню); правила підготовки товарів до продажу; способи показу і упакування товарів; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових вітрин; правила розшифрування артикулів, штрихового коду товару; прийоми підбору, примірки, відмірювання, відрізу, комплектування товарів; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни; навички - без навичок та вимог.

16 січня 2017 року між ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_3 укладено строковий трудовий договір № 22, 20 січня 2017 року між ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено строковий трудовий договір № 34 та 31 січня 2017 року між ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_4 укладено строковий трудовий договір № 40. Відповідно до п. 1.2, 1.5 вказаних договорів Предметом договору є трудові відносини в межах визначених цим Договором посадових обов'язків між Працівником і Підприємством, які з боку останньої реалізцються роботодавцем. Працівник приймається на посаду продавця-консультанта.

Згідно змісту п. 1.6 вказаних договорів, строковий трудовий договір, укладений з ОСОБА_3, набуває чинності з 17.01.2017 року, договір з ОСОБА_10 - з 23.01.2017 року, договір з ОСОБА_4 - з 01.02.2017 року, на підставі наказу Підприємства - ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС".

Крім того, ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС", в особі директора ОСОБА_9, укладено договори про повну індивідуальну відповідальність з відповідачами по даній справі, в тому числі 16 січня 2017 року з ОСОБА_3, 20 січня 2017 року з ОСОБА_2 та 31 січня 2017 року з ОСОБА_4.

Відповідно до п. п. 1, 2 вищевказаних договорів працівник, що займає посаду продавця - консультанта: бере на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених йому Підприємством матеріальних цінностей і в зв'язку з викладеним зобов'язується: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання, продажу або іншої мети матеріальних цінностей Підприємства і вживає заходів для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти Підприємство про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження довірених йому матерілаьних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей. Підприємство зобов'язується: створити працівникові умови, необхідні для нормальної роботи з забезпечення повного зберігання довірених йому матеріальних цінностей; ознайомити Працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству (установі, організації), а також з діючими інструкціями, номативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; проводити в установленому законом порядку інвентаризацію матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з провини Працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству (установі, організації), її повернення виконується згідно з діючим законодавством.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що в дійсності працювали в магазині "Сьогодні Аврора" до укладення з ними трудових договорів, продовжували виконувати обов'язки продавців-консультантів і після цього. Разом з тим, вони не змогли повідомити суду дату, з якої припинили трудові відносини, вказували на кінець лютого або початок березня, зазначали, що на час інвентаризації 01.03.2017 року, скоріше за все, в магазині вже не працювали.

Вказані обставини неможливо встановити достовірно також і з наданих суду позивачем та досліджених в ході судового розгляду справи доказів, що об'єктивно не спростовує тверджень відповідачів про припинення роботи у магазині позивача на час проведення інвентаризації.

При цьому, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили суду про те, що при прийнятті їх на роботу на посаду продавців-консультантів та після укладення трудових договорів і договорів про повну матеріальну відповідальність інвентаризація товарно-матеріальних цінностей за їх участю не проводилась, товари їм під звіт згідно відповідного акту не передавались, в отриманні товарів вони в жодних документах не розписувались. Зазначили, що під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей 01.03.2017 року присутні не були, інвентаризації проводились інвентаризаційною комісією і раніше в період їх роботи в магазині "Сьогодні Аврора", разом з тим, вони жодного разу до участі у їх проведенні не залучались. Відповідачі пояснили суду, що були не єдиними працівниками магазину, які мали доступ до товарно-матеріальних цінностей та приміщення, де вони зберігались.

Як встановлено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ст. ст. 77-80 ЦПК України докази, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, мають відповідати наступним критеріям - бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Як вбачається зі змісту протоколу інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.03.2017 року, він складений одноособово ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Полтава, вул. Чураївна, 3/2, у відсутність відповідачів, ним виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 8369 грн. 08 коп., причина недостачі - внаслідок незаконного привласнення товарно-матеріальних цінностей продавцями - консультанстами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які виконували свої трудові обов'язки в магазині "Сьогодні Аврора" (м. Полтава, вул. Чураївни, 3/2).

Крім того, позивачем не вказано та не надано доказів проведення попередньої інвентаризації, що також позбавляє можливості суд визначити час зникнення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 11 "Положення про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації", затвердженого указом Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР №4204-IX від 13.07.1976 року, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Стаття. 135-1 КЗпП України встановлює, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Згідно Переліку посад і робіт затверджених постановою Державного комітету ОСОБА_5 Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_11 Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24 посада продавця входить до вказаного Переліку посад та робіт (роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовка до продажу, незалежно від форми торгівлі та профілю підприємства (організації), за якими відповідно до діючого законодавства України можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Як встановлено в п. 7 Розділу І "Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, проведення інвентаризації є обов'язковим у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні.

Під час судового розгляду справи з пояснень відповідачів встановлено, що при прийняті їх на роботу інвентаризація не була проведена, акти про приймання - передачу матеріальних цінностей не складалися, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити чи передавалися відповідачам матеріальні цінності, нестача яких виявлена 01.03.2017 року, як власне і час їх зникнення.

При цьому, позивачем не надано суду доказів виконання вищезазначених вимог законодавства, які б об'єктивно спростовували твердження відповідачів, як і доказів наявності в розпорядженні ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей у обсягах та в асортименті, зазначених у протоколі інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.03.2017 року.

Поряд з цим, позивачем не надано суду доказів того, що ним забезпечено створення працівникам умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного зберігання довірених йому матеріальних цінностей.

В п. 1 Розділу ІІ "Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, передбачено, що інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п. п. 6, 7 Розділу ІІ "Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані. Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються.

В п. п. 19, 20 Розділу ІІ "Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань" визначено, що після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Також бухгалтерська служба підприємства проводить перевірку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах (актах інвентаризації). Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) і матеріально відповідальних осіб. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації). Вартість лишків і нестач цінностей в звіряльних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, з протоколу інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.03.2017 року вбачається, що він складений позивачем одноособово, у відсутність відповідачів, які були матеріально відповідальними особами, також позивачем не надано суду доказів того, що відповідачі повідомлялися про час проведення інвентаризації, їм була забезпечена можливість підготувати товари для проведення інвентаризації та звірити їх перелік та кількість з наявними товаросупровідними документами.

Не надано суду позивачем також і доказів того, що результати інвентаризації було доведено до відому ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, вони мали можливість та надали пояснення з приводу нестачі товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає доведеним, що при проведенні інвентаризації позивачем допущено істотні порушення вимог чинного законодавства та обмежено відповідачів в участі в її проведенні, що є неприпустимим.

Відповідно, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу доводи відповідачів, наведені в судовому засіданні, про те, що вони сумніваються в тому, що дійсно 01.03.2017 року виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей, а якщо так, то яких саме і в якому обсязі, оскільки вони особисто участі у підрахунку товарів не брали, можливості співставити наявний товар та відповідні прибуткові і видаткові документи не мали, що дає підстави вважати протокол інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 01.03.2017 року, він складений одноособово ФОП ОСОБА_1 недопустимим доказом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, встановлені обставини справи та факти, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду справи не доведено шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів факту заподіяння та розміру прямої дійсної шкоди, завданої ФОП ОСОБА_1, та причетності до завдання шкоди відповідачів.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку про те, що приводом для звернення позивача до суду стали фактично трудові правовідносини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

В п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України встановлено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Так, згідно з п. 3.1, 3.2 Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року надані працівники не надають будь-які послуги та не здійснюють будь-які дії від імені Виконавця. Жоден із працівників, наданих Виконавцем, не є працівником Замовника та не перебуває з останнім у цивільно-правових та (або) трудових відносинах у зв'язку із укладанням цього договору. Надані працівники перебувають у трудових відносинах з Виконавцем.

В п. 3.5 вказаного Договору визначено, що у разі необхідності надання Замовнику працівників, що будуть нести повну матеріальну відповідальність за надане їм майно Замовника, сторони укладають додаткову угоду до цього договору про порядок передачі, повернення, відповідальності за нестачу та порядок відшкодування втраченого майна. Виконавець у даному випадку укладає з відповідними працівниками договори про повну матеріальну відповідальність.

Досліджені судом докази безперечно свідчать про те, що жодних договірних відносин між ФОП ОСОБА_12 та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не існує. Відповідачі перебували у трудових відносинах з ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС", на підставі якого виконували роботу продавців-консультантів в магазині позивача, та з яким були укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

При цьому, доказів укладення ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" додаткової угоди до Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року про порядок передачі, повернення, відповідальності за нестачу та порядок відшкодування втраченого майна позивачем суду не надано, як і доказів на підтвердження факту передачі відповідачам будь-якого майна, яке належить ФОП ОСОБА_1

В п. 2.1.7 Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС", визначено, що у разі виявлення факту заподіяння шкоди майну Замовника діями працівника Виконавець на підставі належним чином оформленого акту про заподіяння шкоди майну Замовника та акту про оцінку заподіяної шкоди відшкодовує Замовнику заподіяну шкоди. При цьому до Виконавця переходить право вимоги до працівника в порядку регресу. У випадку, якщо Виконавець не погоджується з фактом заподіяння шкоди діями працівника та(або) розміром заподіяної шкоди, Виконавець має право провести службове розслідування.

При цьому, встановлені судом обставини справи, в тому числі письмові пояснення представника третьої особи, свідчать про те, що до ТОВ "ЕВЕНТ КЛАС" позивач з вимогою про відшкодування шкоди, завданої його працівниками не звертався, доказів того, що позивачем були складені усі необхідні документи на виконання п. 2.1.7 Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року, суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не реалізовано своє право на відшкодування шкоди в порядку, передбаченому п. 2.1.7 Договору аутстаффінгу персоналу № 7 від 30.12.2016 року, а відтак ним невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Разом з тим, аналізуючи зміст позовної заяви ФОП ОСОБА_1, очевидним є те, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 1166 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як встановлено п. 1 ч. 2 ст. 22 УК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, жодних доказів порушення відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 цивільного права позивача, вчинення ними неправомірних дій, внаслідок яких майну позивача була заподіяна шкода, ФОП ОСОБА_1 суду не надано та під час судового розгляду справи не встановлено. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про недоведеність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 у обсязі та розмірі згідно протоколу інвентаризації від 01.03.2017 року з вини відповідачів, а відтак, відсутність підстав для покладення на них обов'язку з відшкодування шкоди з підстав, передбачених ст. ст. 22, 1166 ЦК України, на положення яких позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

А тому суд вважає, що підстави для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно матеріальних збитків відсутні. Відповідно, такими, що не підлягають задоволенню, є і позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних, які є похідними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження - 36028, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_2), ОСОБА_3 (місце проживання - Сумська обл., м. Ромни, пров. 1 Кавалерідзе, 18, РНОКПП - НОМЕР_3), ОСОБА_4 (місце проживання - Полтавська обл., смт Машівка, вул. Ювілейна, 35, РНОКПП - НОМЕР_4), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕНТ КЛАС" (місцезнаходження - 38164, Полтавська обл., Зіньківський р-н, смт Опішня, вул. Заливчого, 71-б, код ЄДРПОУ - 41059899), про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Полтавської області апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.01.2017 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_13