Рішення

від 24.01.2018 по справі 560/797/17

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/797/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі Катюха К.В.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради та просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 02.06.2017 року про звільнення її з роботи;

- поновити її на посаді фельдшера-лаборанта в ОСОБА_3 закладі "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини";

- стягнути з ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 червня 2017 року до дня поновлення на роботі.

Свої вимоги мотивує тим, що 23 лютого 1983 року вона була прийнята на посаду лаборанта до Висоцької дільничної лікарні. Наказом №20 від 02.06.2017 року її було звільнено із займаної посади фельдшера-лаборанта з 03.06.2017 року. Підставою для звільнення є попередження про звільнення з роботи від 05.04.2017 року. Наказ видано на підставі п.1 ст.40, ст.43-1 КЗпП України. Вважає її звільнення незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Про наступне вивільнення працівники мають бути персонально попереджені не пізніше ніж за два місяці. Її про таке звільнення попереджено взагалі не було. У наказі вказано, що попередження про звільнення з роботи було 05.04.2017 року, а звільнено її 02.06.2017 року, тобто до закінчення двомісячного терміну, навіть у випадку якщо б таке звільнення її було дійсно попереджено. Також, одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникам іншу роботу на тому ж підприємстві. Однак, іншої роботи їй запропоновано не було. Підставою звільнення працівника у зв'язку з скороченням є скорочення штату чи чисельності працівників. Приймаючи рішення про скорочення чисельності або штату, роботодавець видає наказ. Відповідачем не було прийнято та надано для ознайомлення відповідного наказу, згідно якого проводилося скорочення штату чи чисельності працівників. У наказі про звільнення відповідач посилається на ст.43-1 КЗпП України, яка регулює розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації та пояснює, що у відповідача відсутня профспілкова організація. Проте, з 1983 року вона є членом профспілки та сумлінно сплачувала профспілкові внески шляхом відрахування від заробітної плати. Заяви про вихід з профспілкової організації вона не писала. Коли була ліквідована профспілка та на якій підставі відповідачем не повідомлялося. Згідно штатного розпису медичного персоналу КЗ "Висоцької амбулаторії загальної практики сімейної медицини" станом на 01.01.2017 року передбачалося посади "Лаборант" з кількістю одна - на 0,5% від посадового окладу, інша - 0,75%. Згідно штатного розпису станом на 01.04.2017 року лишилася одна посада "Лаборант" на 0,75%. Однак, згідно запису в трудовій книжці від 02.01.2013 року її було прийнято саме на 0,75 посади фельдшера-лаборанта, на якій вона працювала до моменту звільнення. Працюючи протягом тривалого періоду на одному місці роботи, вона періодично підвищувала свою кваліфікацію проходячи відповідні медичні курси. 14.12.2015 року отримала вищу кваліфікацію за спеціальністю "Вища лабораторна справа (клініка)". Вона безперервно працює у Висоцькій амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 1983 року. ОСОБА_4 час сумлінно виконувала свої обов'язки. Жодних зауважень до неї не було. Однак, при звільненні не враховано її переважне право на залишення на роботі у зв'язку з тривалим безперервним стажем роботи в даній установі. 02.06.2017 року їй було видано трудову книжку та копію наказу про звільнення, однак не проведено жодного розрахунку. Тому вважає, що вона звільнена з роботи незаконно та має бути поновлена на посаді, а з відповідача на її користь має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач та її представник - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили задоволити у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно наказу №20 від 02.06.2017 року "Про звільнення з роботи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9Ф.", з подальшими змінами на підставі наказів №21 від 02.06.2017 року та №30 від 22.06.2017 року (а.с.27, 29, 30) ОСОБА_2, фельдшера -лаборанта, звільнено із займаної посади 06.06.2017 року на підставі попередження про звільнення з роботи від 05.04.2017 року у відповідності до п.1 ст.40, ст.43-1 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року, матеріальної допомоги та вихідної допомоги при звільненні в розмірі середньомісячного заробітку.

Від підпису в зазначеному наказі про звільнення з роботи позивач відмовилася, що підтверджується актом про відмову від підпису в наказі №20 (а.с.28) про що підписалися члени комісії в складі головного лікаря КЗ "Висоцька АЗПСМ" ОСОБА_6, лікаря-терапевта ОСОБА_10, сестри медичної ЗПСМ ОСОБА_11

Згідно п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно запису №15 в трудовій книжці позивача ОСОБА_2 (а.с.5-6) звільнена з роботи з ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради згідно п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штатів).

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис нормативно закріплено щодо підприємств та їх об'єднань у ч. 3 ст. 64 ГК України.

Слід зазначити, що незалежно від того, закріплене таке право законодавчо чи ні, право визначати чисельність і штат працівників та вносити зміни до штатного розпису належить тільки власникові або уповноваженому ним органу.

Відповідач по справі ОСОБА_3 заклад "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, як юридична особа був створений 10 січня 2017 року на підставі рішення Висоцької сільської ради Дубровицького району №100 від 10.01.2017 року "Про створення юридичної особи ОСОБА_3 заклад "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.21).

Вказаним рішенням сільської ради від 10.01.2017 року №100 визначено юридичну адресу ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, призначено ОСОБА_6 головним лікарем та затверджено Статут ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про створення юридичної особи ОСОБА_3 заклад "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області внесені 11.01.2017 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №725834 (а.с.22).

У зв'язку з створення нової юридичної особи ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, 31.03.2017 року Висоцькою сільською радою Дубровицького району було прийнято рішення №125 "Про затвердження штатного розпису КЗ "Висоцька АЗПСМ".

Як вбачається із штатного розпису, затвердженого рішенням №125 від 31.03.2017 року, штатна кількість посад скорочена з 20,25 одиниць до 16,00 одиниць, у зв'язку з чим відбулося скорочення штатної чисельності працівників КЗ "Висоцька АЗПСМ", в тому числі лаборант - 0,5 штатної одиниці, молодших сестер - 0,75 штатної одиниці.

На виконання рішення сесії Висоцької сільської ради №125 від 31.03.2017 року "Про затвердження штатного розпису КЗ "Висоцька АЗПСМ", який вводиться в дію з 01.06.2017 року, у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників, керуючись ст.49-2 КЗпП України головним лікарем КЗ "Висоцька АЗПСМ" ОСОБА_6 31.03.2017 року видано наказ №2 "Про скорочення штату та чисельності працівників", зі змісту якого вбачається, що не пізніше ніж за 2 місяці попередити працівників про можливе їх вивільнення та запропонувати всім працівникам, що підпадають під скорочення, переведення за їх згодою на інші вакантні посади. у разі відмови від переведення або браку вільних посад підготувати документи для скорочення відповідних працівників та звільнення їх за п.1 ст.40 КЗпП України.

Того ж дня, 31.03.2017 року, були підготовані попередження про наступне вивільнення в тому числі і позивачу по справі ОСОБА_2 (а.с.25).

У судовому засіданні встановлено, що позивач відмовилася від підпису та отримання вказаного попередженням, а тому, 05.04.2017 року таке попередження про наступне вивільнення було їй зачитано вголос про що складено акт №2 (а.с.26).

Отже, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження зазначені позивачем обставини про те, що звільнення проведено без скорочення штату та чисельності працівників, а її не попереджали у законодавчо встановлені терміни про вивільнення у зв'язку з скороченням штату та чисельності працівників.

Суд звертає увагу на той факт, що закон не встановлює будь-якої суворої санкції за порушення встановленого строку попередження працівника про наступне вивільнення. Виходячи з цього, Пленум Верховного Суду України не допускає можливості поновлення працівника на роботі тільки тому, що він не був вчасно попереджений про наступне вивільнення, і роз'яснює, що недотримання строку попередження працівника при звільненні, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, тягне лише зміну судом дати звільнення з урахуванням строку попередження, протягом якого він працював (абзац шостий п. 19 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Частиною 1 ст.43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених, в тому числі пунктом 1 ст.40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Однак, як зазначили у судовому засіданні представники відповідача, ні станом на момент створення юридичної особи ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а саме 10.01.2017 року, ні на момент звільнення позивача ОСОБА_2, а саме 06.06.2017 року, профспілкова організація в КЗ "Висоцька АЗПСМ" не створювалась.

Відповідно до ст.43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Позивач також вказує на те, що при звільненні, саме їй мала надаватися перевага у залишенні на роботі, оскільки вона безперервно працювала у Висоцькій амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а саме з 1983 року, сумлінно виконувала свої обов'язки та періодично підвищувала свою кваліфікацію, що надає переважне право на залишення на роботі при звільненні.

На вказане твердження позивача, суд зазначає слідуюче.

Аналізуючи наявну у матеріалах справи копію трудової книжки ОСОБА_2 (а.с.5-6) 23.02.1983 року ОСОБА_2 зарахована на посаду лаборанта Висоцької дільничної лікарні.

30.12.2011 року Висоцьку дільничну лікарню реорганізовано у Висоцьку амбулаторію загальної практики-сімейної медицини, у зв'язку з чим, 31.12.2012 року ОСОБА_2 була звільнена з роботи згідно п.5 ст.36 КЗпП України (переведення працівника в іншу установу), а 02.01.2013 року прийнята на 0,75 посади фельдшера-лаборанта Висоцької АЗПСМ в порядку переводу з КЗОЗ "ДЦРЛ".

31.03.2017 року Висоцьку амбулаторію загальної практики-сімейної медицини комунального закладу охорони здоров'я "Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Дубровицької районної ради реорганізовано у ОСОБА_3 заклад "Висоцьку амбулаторію загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Проте, як уже було зазначено вище, ОСОБА_3 заклад "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, як юридична особа був створений рішенням Висоцької сільської ради Дубровицького району №100 від 10.01.2017 року.

Однак, відомості про прийняття позивача на роботу у новостворену юридичну особу ОСОБА_3 заклад "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області у трудовій книжці відсутні.

Отже, стверджувати про те, що у позивача наявний безперервний стаж роботи саме у ОСОБА_3 закладі "Висоцька амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області немає підстав, що у свою чергу виключає застосування ч.1 ст.42 КЗпП України.

Тому, в даному випадку, перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у ч.2 ст.42 КЗпП України.

Як пояснили у судовому засіданні представники відповідача, посади лаборантів займали ОСОБА_2 та ОСОБА_12, тому при скороченні штату та проведенні вивільнення працівників, у даному випадку було враховано, що у ОСОБА_12 є на утриманні двоє неповнолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, наявних у матеріалах справи.

Пунктом 1 ч.2 ст.42 КЗпП України передбачено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 закладу "Висоцька амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Висоцької сільської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: ОСОБА_13