Рішення

від 31.01.2018 по справі 546/242/17

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/242/17

Провадження № 2/546/21/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

розглянувши у порядку заочного розгляду у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія НовоКар про розірвання договору майнового лізингу, стягнення сплачених коштів та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому, з уточненням позовних вимог, просить розірвати договір майнового лізингу № 001313 від 10 серпня 2016 року, укладений між ним та відповідачем, стягти з відповідача на його користь сплачену ним за цим договором суму грошових коштів у розмірі 122500 грн. та понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 серпня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір майнового лізингу № 001313, згідно якого відповідач зобов'язався передати йому у користування трактор МТЗ Беларус в день укладення цього договору, але не пізніше оплати ним фінансування у сумі 122500 грн. На виконання умов зазначеного договору він 10 серпня 2016 року перерахував відповідачеві кошти в сумі 122500 грн., одначе відповідач свої зобов'язання за договором не виконав і на неодноразові вимоги сплачені ним грошові кошти не повернув.

У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, представник позивача, який у своїх процесуальних правах не обмежений, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позов підтримав, просить його задовольнити та розглянути справу за його відсутності.

Справа призначалася до судового розгляду неодноразово.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечення проти позову, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Копія позовної заяви з додатками та повідомлення про час і місце судового засідання направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача і повернулися без вручення з відміткою про закінчення строку зберігання.

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент здійснення процесуальної дії) виклик представника відповідача до суду було здійснено через оголошення в пресі.

Таким чином відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин суд визнав за можливе проводити відповідно до вимог Глави 11 розділу ІІІ ЦПК України заочний розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує.

Із матеріалів справи вбачається наступне:

Згідно доданої до позовної заяви копії договору майнового лізингу № 001313 (далі - Договір) даний договір був укладений між позивачем та відповідачем ТОВ Транспортна компанія НовоКар 10 серпня 2016 року (а.с. 10-21).

Згідно п.2.1 Договору лізингодавець зобов'язується придбати та передати у користування предмет лізингу, визначений у п. 3.1 Договору, а лізингоодержувач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами Договору.

Предметом лізингу, визначеним п. 3.1 Договору, є трактор МТЗ Беларус комплектації 892,2.

Згідно п. 5.1 Договору предмет лізингу передається у користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу.

Згідно розділу 7 Договору строк дії Договору, визначений п. 7.1 Договору, - з моменту підписання його сторонами та до виконання зобов'язання сторонами, але не більше 76 календарних місяців з моменту підписання Договору.

Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останню дату платежу, зазначену у Додатку №2 до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами додаткових угод до даного Договору.

Дія договору майнового лізингу припиняється або з моменту переходу права власності на предмет лізингу лізингоодержувачу, або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю, що підтверджується підписанням сторонами відповідного акту приймання-передачі. При наявності між сторонами взаємно невиконаних зобов'язань (в т.ч. фінансових), Договір майнового лізингу у частині цих невиконаних зобов'язань діє до повного їх виконання.

Відповідно до п. 12.11 Договору у випадку розірвання даного Договору лізингоодержувачем до підписання акта приймання-передачі предмету лізингу, лізингодавець повертає сплачені кошти за вирахуванням штрафу за дострокове розірвання 20% від сплаченого авансового платежу. В такому випадку комісія за організацію даного договору лізингоодержувачу не повертається.

Згідно Додатку № 1 до договору фінансового лізингу (а.с. 22) вартість предмета лізингу становить 19920,32 доларів США.

Розмір авансового платежу сторони узгодили у розмірі 50% від вартості предмета лізингу, що становить 9960,16 доларів США, що у перерахунку згідно узгодженого сторонами курсу долара США в національній валюті України становить:

9960,16 х 25,10 = 250 000,01 грн.

Додатком передбачена можливість сплати лізингоодержувачем авансового платежу дванадцятьма рівними частками в сумі 830,01 доларів США кожна.

Додаток також містить зазначення розміру комісії за передачу предмета лізингу - 597,61 доларів США.

Курс долара США відносно національної валюти України на дату підписання Договору сторони узгодили у розмірі 25,10.

Виходячи із зазначеного в додатку курсу долара США, розмір комісії за передачу предмета лізингу в національній валюті України становить:

597,61 х 25,10 = 15 000,01 грн.

Додаток підписаний обома сторонами.

Із копії квитанції № 941010005 вбачається, що 10 серпня 2016 року позивач перерахував на рахунок лізингодавця згідно договору майнового лізингу грошові кошти в сумі 122500 грн.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного:

виходячи із змісту п. 5.1 Договору лізингодавець зобов'язаний передати лізингоодержувачеві предмет лізингу не пізніше, ніж протягом 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу, тобто після сплати лізингоодержувачем всієї суми авансового платежу, а не певної його частки, та комісії за передачу предмета лізингу.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, позивачем було сплачено відповідачеві згідно зазначеного вище договору лізингу лише половину авансового платежу, а комісія за передачу предмета лізингу не була сплачена взагалі.

За таких обставин у лізингодавця не виник обов'язок передати лізингоодержувачу предмет лізингу, а, отже, лізингодавець умови договору лізингу не порушив.

З огляду на зазначене суд не вбачає передбаченої частиною другою статті 651 ЦК України підстави для розірвання договору лізингу на вимогу лізингоодержувача - істотного порушення договору другою стороною.

У Договорі прямо не зазначене право лізингоодержувача в односторонньому порядку його розірвати.

Разом з тим із змісту п. 12.11 Договору випливає таке право лізингоодержувача до підписання сторонами акта приймання-передачі предмету лізингу.

Оскільки предмет лізингу лізингодавцем лізингоодержувачеві не переданий і акт приймання-передачі предмету лізингу сторонами не підписаний, суд приходить до висновку, що позивач має право розірвати Договір.

При цьому, виходячи із положень п. 12.11 Договору позивач має право вимагати повернення йому сплаченої суми авансового платежу за відрахуванням штрафу, передбаченого цим пунктом.

Таким чином сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:

122 500 - (122 500 х 20 :100) = 98 000 грн.

На підставі аналізу наданих суду доказів та діючого законодавства суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 263,265, 280-282 ЦПК України, суд ,-

Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Договір майнового лізингу № 001313 від 10 серпня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія НовоКар та ОСОБА_1, - розірвати.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія НовоКар , ідентифікаційний номер 33541687, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачену за договором майнового лізингу від 10 серпня 2016 року суму авансового платежу у розмірі 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) грн.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія НовоКар на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: