Рішення

від 18.01.2018 по справі 755/17825/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17825/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги мотивувала тим, що 22 червня 2016 року по просп. Гагаріна в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія . Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 22 липня 2016 року вартість матеріального збитку складає 27 442,90 грн., оплата послуги оцінки склала 1300,00 грн. 21 вересня 2016 року ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" позивачу перераховано грошові кошти у розмірі 4477,50 грн., 22 вересня 2016 року перераховано - 6 402,65 грн., а всього 10 880,15 грн. Отже, з урахуванням суми матеріального збитку та розміру проведеного страхового відшкодуванням з відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 16 562,75 грн. Просить стягнути з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія страхове відшкодування у розмірі 16 562,75 грн., та витрати понесені на проведення експертного дослідження у сумі 1300 грн., стягнути з ОСОБА_4 франшизу розмірі 1 000,00 грн.

12 січня 2017 року ухвалою суду зупинено провадження по справі до проведення судової автотоварознавчої експертизи .

01 вересня 2017 року відновлено провадження по справі.

Позивач в судове засідання не з"явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково надала письмові пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надійшли письмові заперечення, в яких, зокрема зазначено, що 23 червня 2016 року складено акт огляду транспортного засобу. Страхова компанія звернулася до суб єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 для визначення розміру відновлювального ремонту. Згідно звіту № 118/07/16 про оцінку вартості відновлювального ремонту від 10 серпня 2016 року вартість відновлювального ремонту становить 14 321,78 грн., за вирахуванням франшизи в сумі 1000 грн. та суми ПДВ страхове відшкодування в розмірі 10 934 грн. 82 коп. було сплачено позивачу 23 вересня 2016 року. Відповідно до висновків судової авто товарознавчої експертизи від 03 серпня 2017 року розмір відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу станом на дорожньо-транспортну пригоду становить у розмірі 21 828 грн. 49 коп. Відповідно до ст. 12 Закону України Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір страхового відшкодування зменшується на суму франшизи, встановленої полісом (1000 грн) та ст. 29 цього Закону, якщо страхове відшкодування сплачується безпосередньо на користь потерпілої особи, його розмір зменшується на суму ПДВ, доплата розміру ПДВ здійснюється у разі надання документів, що підтверджують відновлення пошкодженого транспортного засобу платником ПДВ (п.36.2 ст. 36 Закону). Тому за вирахуванням ПДВ, франшизи та виплати страхового відшкодування в досудовому порядку відповідач визнає позовні вимоги у сумі 6172 грн. 25 коп. Витрати у сумі 1300 грн.- вартість послуг по складанню звіту № 44с/07/16 від 22 липня 2016 року, був здійснений на власний розсуд позивача, не підлягає задоволенню, оскільки положеннями п.34.2 ст. 34 Закону передбачено направлення аварійного комісара та експерта на місце настання страхового випадку для визначення причин та розміру збитків. У разі неявки представника страховика потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта.

Опитаний в суді експерт ОСОБА_6 підтримав висновки експертизи. Пояснив, що при визначенні вартості відновлювального ремонту застосовуються вартість ремонтних робіт, матеріалів та запасних частин. Нарахування та виплата податку на додану вартість здійснюється внаслідок фактичного надання послуги з проведення ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля НОМЕР_1 (а.с. 6).

22 червня 2016 року по просп. Гагаріна в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

27 липня 2016 року постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.8).

Згідно страхового акту № 9525 від 21 вересня 2016 року заявлена подія є страховим випадком за № полісом № АІ/6980643 від 19 серпня 2015 року, виплата страхового відшкодування підлягає у розмірі 10934,82 грн. (а.с.55-55 зв., 56).

Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 16 562,75 грн.

Згідно ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про страхування здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку,встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 9.1 статті 9 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова компанія зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 34.1 статі 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для свєчасного здійснення страхового відшкодування.

Оскільки відповідач перебуває у трудових відносинах з Торгово-транспортною приватною фірмою "Простір", 19 серпня 2015 року між Торгово-транспортною приватною фірмою "Простір" та ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю Міжнародна страхова компанія був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6980643 (а.с. 42), позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 55).

Згідно п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно звіту № 118/07/16 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 від 10 серпня 2016 року ринкова вартість автомобіля становить у розмірі 352 330,00 грн., вартість відновлювального ремонту становить у розмірі 18 898,64 грн., вартість відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу становить у розмірі 14 321,78 грн. вартість відновлювального ремонту становить у розмірі 27 442,90 грн. (а.с. 43-54).

Судом встановлено, що 21 вересня 2016 року ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" позивачу перераховано страхове відшкодування у розмірі 10 934,82 грн.

На підтвердження позовних вимог щодо розміру вартості відновлюваного ремонту позивачем надано звіт № 44С/07/16 про оцінку вартості матеріальної шкоди від 22 липня 2016 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить у розмірі 27 442,90 грн. (а.с. 11-24).

Представник відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" заперечував проти визначеної вартості відновлювального ремонту відповідно до звіту № 44С/07/16 від 22 липня 2016 року.

Судом задоволено клопотання представника відповідача про проведення комісійної судової авто товарознавчої експертизи, за результатами якої відповідно до висновку № 2368/17-54 від 03 серпня 2017 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу складових автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить у розмірі 21 728,49 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу складових автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на день розрахунку становить 22416,83 грн. (а.с.77-95).

Представником позивача надано письмові пояснення, в яких зазначено, що вона повністю погоджується з висновком комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 2368/17-54 від 03 серпня 2017 року, оскільки в звіті № 118/07/16, наданому страховою компанією, занижено вартість матеріального збитку, а саме, не враховано всіх необхідних запчастин. Окрім того, до суми вартості відновлювального ремонту не може бути враховано чи вираховано податок на додану вартість, оскільки ціни на запчастини взяті ринкові, а тому розмір відновлювального ремонту, зазначений у висновку комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 2368/17-54 від 03 серпня 2017 року, є дійсним.

З урахуванням положень ст.12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування підлягає зменшення на суму франшизи у розмірі 1000 грн.

Твердження представника відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" щодо вирахування із страхового відшкодування податку на додану вартість про виключення із складу витрат, пов?язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля, податку на додану вартість не ґрунтуються на законі.

Так, пунктом 36.2. ст. 36 Закону передбачено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (ПДВ) податкові зобов'язання особи, яка надає послуги, виникають з дати вчинення замовником та виконавцем послуги певних дій, направлених на отримання послуги.

Отже, висновок автотоварознавчого дослідження не є підставою для виникнення податкових зобов'язань з надання послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником податку ПДВ.

Тому з урахуванням викладеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для стягнення суми страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту відповідно до цін на час настання страхового випадку, як це передбачено умовами договору страхування, а не на момент проведення судової автотоварознавчої експертизи, виходячи з такого розрахунку: 21 728,49 грн.(сума відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу) - 10 934,82 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування)- 1000,00 грн.(франшиза).

Отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" суми невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 16 562,75 грн. підлягають задоволенню частково: стягнути з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (ЄДРПОУ 21213964, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди у сумі 9 793 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 67 коп. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 4 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить сто тисяч.

Згідно п. 5 Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить у розмірі 1000,00 грн.

Згідно ст.9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Зі змісту постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2016 року про притягнення відповідача ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності вбачається, що останній працює водієм Торгово-транспортної приватної фірми "Простір".

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.

Згідно ст.1166 ЦК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чи особа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіреності і т.п.). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність заволодіння відповідачем ОСОБА_4 транспортним засобом підприємства.

Оскільки відповідач перебуває у трудових відносинах з Торгово-транспортною приватною фірмою "Простір", суд приходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення франшизи. Тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 франшизи у розмірі 1 000,00 грн. слід відмовити.

Не підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" витрати на проведення автотоварознавчого дослідження, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею ст.22 ЦК України визначено, що реальними збитками є витрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом п. 34.4 ст.34 цього Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються працівники, а також аварійні комісари, експерти. У разі якщо представник страховика не з?явиться протягом 10 робочих днів з дна отримання повідомлення про ДТП для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" надано до суду звіт № 118/07/16 про оцінку вартості відновлювального ремонту, яка проведена 23 червня 2016 року, тому відповідно до положень п. 34.3 Закону страховик не зобов?язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. (а.с.5), відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 9 793,67 грн. та з відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 308,67 грн. (9 793,67 грн. х 100% : 17 562,75 грн. = 56 % х 551,20 грн.).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 308,67 грн.

Керуючись ст.ст. 16, 22, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п. 15 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (ЄДРПОУ 21213964, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди у сумі 9 793 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 67 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (ЄДРПОУ 21213964, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір у розмірі 308 (триста вісім) грн. 67 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 26 січня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Є.Арапіна