Рішення

від 25.01.2018 по справі 807/1461/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/1461/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Плеханової З.Б., суддів Іванчулинець Д.В. , Дору Ю.Ю.

при секретарі Цапфел Е.О.

за участю:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмат - Гурт", представник - ОСОБА_1;

відповідача: Державної фіскальної служби України, представник - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмат - Гурт" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмат - Гурт" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державна фіскальна служба України про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які складені продавцем ТОВ "Будмат - Гурт" (код ЄДРПОУ 37580630) на податкову накладну №23 від 16.06.2017 року, податкову накладну №27 від 19.06.2017 року, податкову накладну №28 від 19.06.2017 року, податкову накладну №33 від 20.06.2017 року, податкову накладну №36 від 23.06.2017 року, податкову накладну №39 від 29.06.2017 року, податкову накладну №40 від 30.06.2017 року, податкову накладну №41 від 30.06.2017 року, податкову накладну №44 від 30.06.2017 року, податкову накладну №46 від 30.06.2017 року, податкову накладну №47 від 30.06.2017 року, податкову накладну №48 від 30.06.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, та просив суд остаточно: зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які складені продавцем ТОВ "Будмат - Гурт" (код ЄДРПОУ 37580630) на податкову накладну №23 від 16.06.2017 року, податкову накладну №27 від 19.06.2017 року, податкову накладну №28 від 19.06.2017 року, податкову накладну №33 від 20.06.2017 року, податкову накладну №39 від 29.06.2017 року, податкову накладну №40 від 30.06.2017 року, податкову накладну №41 від 30.06.2017 року, податкову накладну №44 від 30.06.2017 року, податкову накладну №46 від 30.06.2017 року, податкову накладну №47 від 30.06.2017 року, податкову накладну №48 від 30.06.2017 року за виключенням податкової накладної №36 від 23.06.2017 року, яка вже зареєстрована відповідачем.

Свої вимоги мотивує тим, між Товариством обмеженою відповідальністю "Шаян та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмат-Гурт" було укладено договір купівлі - продажу №б/н від 16.02.2015 року, на виконання умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Будмат-Гурт" протягом червня 2017 року було здійснено реалізацію товарів ТОВ "Шаян". В наслідок реалізації товарів ТОВ "Шаян" у червні 2017 року, позивачем було складено та подано на реєстрацію дванадцять податкових накладних, по яких державною комісією Фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення про зупинення їх реєстрації. Рішеннями комісій ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмовлено ТОВ "Будмат-Гурт" в реєстрації вищезазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ Будмат-Гурт" та його контрагентом господарських зобов'язань. Зазначені документи були надані позивачем до ДФС України після зупинення реєстрації податкових накладних позивача. Також, позивачем було подано до ДФС України скаргу на рішення відповідача від 23.08.2017 року №9 в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, однак до цього часу позивачем не отримано рішення по результатам розгляду скарги, що на думку позивача, в силу п.п. 56.23.4 ПКУ, означає те, що скарга є задоволеною повністю на його користь. Враховуючи наведене, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не здійснення реєстрації податкових накладних протиправною та просить задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом у ході судового розгляду, між Товариством обмеженою відповідальністю "Шаян та Товариством з обмеженою відповідальністю Будмат-Гурт" було укладено договір купівлі - продажу №б/н від 16.02.2015 року.

На виконання умов вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Будмат-Гурт" протягом червня 2017 року було здійснено реалізацію товарів ТОВ "Шаян".

За правилом першої події по факту реалізації товарів ТОВ "Шаян" у червні 2017 року, ТОВ Будмат- Гурт було складено та подано на реєстрацію 12 податкових накладних, по яких комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в ІКІЙ реєстрації було прийнято рішення про зупинення їх реєстрації.

Відповідно до приписів пп.201.16.2 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Однак, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації не було прийнято до уваги подані ТОВ Будмат - Гурт первинні документи та пояснення і відповідно до витягу з електронного кабінету платника - ТОВ "Будмат -Гурт" , прийняті рішення про відмову ТОВ "Будмат-Гурт" в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №53275/37580630 від 09.08.2017 року, №53280/37580630 від 09.08.2017 року, №53262/37580630 від 09.08.2017 року, №53261/37580630 від 09.08.2017 року, ,№72543/37580630 від 15.08.2017 року, №53269/37580630 від 09.08.25017 року, №53273/37580630 від 09.08.2017 року, №53278/37580630 від 09.08.2017 року, №53259/37580630 від 09.08.2017 року, №53276/37580630 від 09.08.2017 року, №53270/37580630 від 09.08.2017 року, №53272/37580630 від 09.08.2017 року.( а.с.18-19).

На вищенаведені рішення комісії Державної фіскальної служби України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмат-Гурт" на адресу Державної фіскальної служби України було надіслано Скаргу від 23 серпня 2017 року, яку відповідач отримав 31 серпня 2017 року, відповідно до відомостей Укрпошти та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.11-17).

За результатами оскарження рішення комісії ДФС України по вищенаведеній скарзі відправленій 23 серпня 2017 року та, як уже вище зазначалося, отриманій Державною фіскальною службою України 31 серпня 2017 року, вмотивоване рішення повинно було бути прийняте та надіслано на адресу ТОВ "Будмат-Гурт" в строк до 10 вересня 2017 р. включно , відповідно до п.п. 56.23.3 Податкового кодексу України.

Однак, як встановлено судом, станом на 17 листопада 2017 року рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг щодо розгляду Скарги ТОВ "Будмат-Гурт" за вих.№9 від 23.08.2017 року не було надіслано на адресу ТОВ "Будмат-Гурт".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок № 1246) , податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246 , після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

За приписами підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як установлено судом та уже зазначено вище, позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень комісії. Так, скаргу на вказане рішення ДФС отримало 31 серпня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПКУ оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10- денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункти 56.23.1 - 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ ).

Окрім того, порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі - Постанова № 485).

Згідно з п. 5 Постанови № 485 скарги подаються платником податку на додану вартість (далі - платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ.

Розгляд скарги на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг (далі - комісія з питань розгляду скарг), яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України зобов'язана прийняти рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 ПКУ.

Згідно п.п. 56.23.3 Податкового кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

1)задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

2)залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності - на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, тобто у 10-денний строк.

Тобто, по Скарзі ТОВ "Будмат-Гурт" за вих.№9 від 23.08.2017 року на рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №53275/37580630 від 09.08.2017 року , №53280/37580630 від 09.08.2017 року, №53262/37580630 від 09.08.2017 року, №53261/37580630 від 09.08.2017 року, №72543/37580630 від 15.08.2017 року, №53269/37580630 від 09.08.25017 року, №53273/37580630 від 09.08.2017 року, №53278/37580630 від 09.08.2017 року, №53259/37580630 від 09.08.2017 року, №53276/37580630 від 09.08.2017 року, №53270/37580630 від 09.08.2017 року, №53272/37580630 від 09.08.2017 року про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відправленій 23 серпня 2017 року та отриманій Державною фіскальною службою України 31 серпня 2017 року, вмотивоване рішення повинно було бути прийняте та надіслано на адресу ТОВ "Будмат-Гурт" в строк, як уже зазначалося судом , до 10 вересня 2017 року включно.

Однак, станом на день подання даного позову рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг щодо розгляду Скарги ТОВ "Будмат-Гурт" за вих.№9 від 23.08.2017 року не надіслано на адресу ТОВ "Будмат-Гурт".

Пунктом 56.23.4 ст.56 ПКУ прямо встановлено, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд робить висновок, що відповідно до п. 56.23.4 статті 56 ПКУ, скарга ТОВ "Будмат-Гурт" за вих.№9 від 23.08.2017 року вважаються повністю задоволеною на його користь з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, тобто відповідно з 11 вересня 2017 року .

Відповідно до п. 18. Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Кабміном Постановою від 4 липня 2017 р. №485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України , кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти інше рішення, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами) , яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 КАС України , суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваного рішення, також не надано відзиву на позов.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 16.11.2017 року №685 ,ТОВ "Будмат-Гурт" при зверненні із позовом до суду було сплачено 1600,00 грн.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ДФС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАСУ , суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмат - Гурт" до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2.Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які складені продавцем ТОВ "Будмат - Гурт" (код ЄДРПОУ 37580630) на покупця ТОВ "Шаян"( код ЄДРПОУ 32511049):

податкову накладну №23 від 16.06.2017 року,

податкову накладну №27 від 19.06.2017 року,

податкову накладну №28 від 19.06.2017 року,

податкову накладну №33 від 20.06.2017 року,

податкову накладну №39 від 29.06.2017 року,

податкову накладну №40 від 30.06.2017 року,

податкову накладну №41 від 30.06.2017 року,

податкову накладну №44 від 30.06.2017 року,

податкову накладну №46 від 30.06.2017 року,

податкову накладну №47 від 30.06.2017 року,

податкову накладну №48 від 30.06.2017 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмат - Гурт" (код ЄДРПОУ 37580630), АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України ( код ЄДРПОУ 39292197), м. Київ, Львівська пл,8 судові витрати у розмірі 1600,00( тисячу шістсот) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Головуюча суддя:ОСОБА_3 Судді: Іванчулинець Д.В.

ОСОБА_4

Повний текст рішення складено та підписано протягом 30 січня 2018 року.