Рішення

від 24.01.2018 по справі 822/3690/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3690/17

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання - Варченко В.В. представника позивача - ОСОБА_1 представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН БРЕНЧ" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2017 року, яким Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нарахувало ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 143 485,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пункт 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 року № 410 передбачає, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Разом з тим, 25 травня 2017 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" № 41, якою 120 - денне обмеження на повернення валютної виручки скасоване, та виключено пункт 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 року № 410.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяли норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", які передбачали строк розрахунків 180 днів, а тому відповідачу слід було застосувати норму закону, яка встановлює термін розрахунків на дату застосування пені.

Також вказує, що пеня згідно із оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням застосована відповідачем із порушенням вимог та граничних строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для його скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки прийняте у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Зазначають, що дійсно постановою № 41 від 25 травня 2017 року Національний банк України скасував тимчасову норму, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів.

Разом з тим, зазначені положення починають діяти з дати набрання чинності цією постановою, тобто з 26.05.2017 року.

Вказують, що позиція позивача про необхідність застосування відповідачем за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є помилковою.

Письмові заперечення представників відповідача додані до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" з питань своєчасності надходження валютних цінностей на Україну та підтвердження повідомлення філії ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" від 01.06.2017 року № 070-06/741 БТ щодо порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту № 1 від 01.11.2016 року за період з 01.11.2016 року по 31.10.2017 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.12.2017 року № 2777/22- 01-14-04/39102208.

Перевіркою встановлене порушення позивачем частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пункту 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" № 410 від 13.12.2016 року щодо дотримання 120 - денного строку надходження валютної виручки за імпортований товар по контракту № 1 від 01.11.2016 року в сумі 15656,73 євро на 104 дні.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове - повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2017 року, яким Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області нарахувало ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" пеню за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 143 485,44 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною 4 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На виконання статті 387 Господарського кодексу України, статей 7, 25, 44, 45, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", розділів II та III декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також з метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України постановою "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 року № 410 установило, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 днів календарних днів.

Таким чином, чинне законодавство надає можливість Національному банку України змінювати строки здійснення експортно-імпортних операцій.

Національний банк України, виходячи з повноважень та на виконання декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.04.1994 року № 185, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків, банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа)

Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 розділу 3 Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу (виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується).

Таким чином, після дня оформлення митної декларації при експорті та дня здійснення авансового платежу при імпорті починається відлік законодавчо встановленого строку здійснення розрахунків за експорно - імпортними операціями, а тому саме з цього моменту діє відповідна постанова Національного банку України, яка встановлює строк розрахунків.

Як видно з матеріалів справи, 01 листопада 2016 року між ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" (покупець) та PacLine Gastronomiebedarf (продавець) укладений імпортний контракт № 1.

За умовами контракту продавець зобов'язаний продати товар, а саме керамічні та порцелянові чашки, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар.

Контрактом передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями за заявками покупця. Замовлення має бути надане покупцеві не пізніше трьох тижнів до відвантаження товару.

На підставі отриманого від ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" замовлення, PacLine Gastronomiebedarf виставлений для оплати товару інвойс № RE-02416 на суму 15656,73 євро.

19.01.2017 року ТОВ "ГОЛДЕН БРЕНЧ" оплатило вказаний інвойс на суму 15656,73 євро.

Згідно із пунктом 3.5 імпортного контракту № 1 від 01 листопада 2016 року, оплата за товар, відвантажений за цим договором проводиться в порядку передоплати 100% вартості партії товару банківським переказом грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця в євро. Гроші повинні бути перераховані на рахунок продавця до початку відвантаження товару.

Як видно з акту перевірки від 15.12.2017 року № 2777/22- 01-14-04/39102208, товар на суму 15656,73 євро перетнув митний кордон України 31.08.2017 року, про що свідчить відповідна відмітка митного поста Одеської митниці ДФС "під митним контролем".

Таким чином, товар на суму 15656,73 євро надійшов з порушенням законодавчо встановленого строку на 104 дні (з 20.05.2017 року по 31.08.2017 року).

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяли норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", які передбачили, що строк здійснення розрахунків в іноземній валюті становить 180 днів, а тому відповідачу слід було застосувати норму закону, яка встановлює термін розрахунків на дату застосування пені, зважаючи на таке.

Так, пункт 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 року № 410 передбачає, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

25 травня 2017 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" № 41, якою 120 - денне обмеження на повернення валютної виручки скасоване, та виключено пункт 1 постанови Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 13.12.2016 року № 410.

У зв'язку із набранням чинності постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 року № 41 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", а також з огляду на запити банків щодо обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та надання податковим органам інформації, передбаченої пунктом 5.9 розділу 5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, Національний банк України надав роз'яснення з цих питань, виклавши їх у листі від 08.06.2017 року № 40-0005/40465.

У листі зазначається, що постановою № 41 від 25.05.2017 року Національний банк України скасував тимчасову норму, згідно з якою скорочувався максимальний строк для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 120 днів.

У зв'язку з цим, починаючи з дати набрання чинності постановою № 41 від 25.05.2017 року, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, починаючи з дати набрання чинності постановою № 41 від 25.05.2017 року (тобто з 26.05.2017) на випадки не завершення розрахунків за експортними, імпортними операціями, за якими на зазначену дату не встановлено перевищення 120-денного строку розрахунків, поширюватимуться норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо 180-деного строку розрахунків.

Суд звертає увагу на те, що вказана постанова набрала законної сили 26.05.2017 року, а тому станом на час здійснення оплати товару позивачем (19.01.2017 року, з цього моменту починається відлік законодавчо встановленого строку здійснення розрахунків) зазначена постанова № 41 від 25.05.2017 року не поширюється.

Що стосується доводів позивача про порушення строку застосування санкцій, визначеного у статті 250 ГК України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Також, згідно з підпунктом 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, нарахована пеня податковим органом відповідно до статті 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо існуючих обмежень загального порядку нарахування пені, є штрафною санкцією, а не адміністративно-господарським штрафом.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, посилання позивача на необхідність застосування відповідачем при нарахуванні позивачу штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строків, передбачених статтею 250 ГК України, є помилковим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № НОМЕР_1 від 15.12.2017 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН БРЕНЧ" (проспект Миру, 94/1Б, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39108208) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39492190) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.12.2017 року, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 січня 2018 року

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_4 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_4