Рішення

від 31.01.2018 по справі 826/16307/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 січня 2018 року                                  № 826/16307/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у Чернігівській області    до Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет»   простягнення заборгованості у розмірі 692  643,77грн.,                                          О Б С Т А В И Н И    С П Р А В И: Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 692 643,77грн.   Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 95  076,24грн., по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 596  555,40грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 1012,13грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та запропоновано відповідача протягом десятиденного строку надати письмові заперечення проти позовних вимог. Копія ухвали суду від 13 грудня 2017 року отримана уповноваженою особою відповідача 22 грудня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи. Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017,  № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції з 15.12.2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За змістом норм статті  12 Кодексу адміністративного судочинства України справи у спорах про стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, відносяться до незначної складності, які розглядаються в порядку спрощеного провадження відповідно правил гл. 10 розд. ІІ цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно частини третьої  статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні). Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                       В С Т А Н О В И В: Приватне підприємство «Компанія «Інексукрпаркет» перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ з 10.11.2009р., як платник податків за неосновним місцем обліку. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за відповідачем обліковується податкова заборгованість у розмірі 692  643,77грн., яка складається з: земельного податку з юридичних осіб у розмірі 95 076,24грн., орендній платі з юридичних осіб у розмірі 596 555,40грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 1012,13грн. Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 95 076,24грн. підтверджується наступними документами: податковими розрахунками земельного податку №9023746386 від 20.02.2017р. на суму 11884,53грн., термін сплати 30.04.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.05.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.06.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.07.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.08.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.09.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.10.2017р., на суму 11884,53грн. термін сплати 30.11.2017р.; податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 596  555,40грн. підтверджується наступними документами: податковими розрахунками земельного податку №9023746701 від 20.02.2017р. на суму 85222,20грн. термін сплати 30.05.2017р., на суму 85222,20грн. термін сплати 30.06.2017р., на суму 85222,20грн. термін сплати 30.07.2017р., на суму 85222,20грн. термін сплати 30.10.2017р., на суму 85222,20грн. термін сплати 30.11.2017р. та податковий борг з податку на нерухоме майно у розмірі 1012,13грн. підтверджується: податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9006570764 від 30.01.2017р. на суму 506,03грн. (477,53грн.+25,50грн.) термін сплати 29.07.2017р. на суму 505,10грн. (477,60грн.+25,50грн.) термін сплати 29.11.2017р. Наявність у підприємства вказаної заборгованості підтверджується також податковими деклараціями з плати за землю, які міститься в матеріалах справи. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України). Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 статті 287 ПК України). Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На підставі статті 59 ПК України позивачем 04.12.2013р. винесено податкову вимогу №306-15 на суму 97  850,20грн. Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями у розмірі 692  643,77грн. відповідачем суду не надано.   Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою. Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань у розмірі 692 643,77грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими деклараціями такого платника податків.     У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України) Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України). Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.            Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –                                                               В И Р І Ш И В: Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Інексукрпаркет» (код ЄДРПОУ 25635395, м. Київ, 03127, проспект 40-річчя Жовтня, 120, корпус 1) податкову заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 596  555,40грн. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень, 40 копійок) на р/р 3321781270002 УК у м. Чернігові/м.Чернігів/18010600, код 38054398 ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592; податкову заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 95  076,24грн. (дев'яносто п'ять тисяч сімдесят шість гривень, 24 копійки) на р/р 33218811700002 УК у м. Чернігові/м.Чернігів/18010600, код 38054398 ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 та заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1012,13грн. (одна тисяча дванадцять гривень, 13 копійок) на р/р 31411513700002 УК у м. Чернігові/м.Чернігів/18010400, код 38054398 ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 з розрахункових рахунків, які відкритті у банках. Постанова виконується негайно. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в  редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                 В.В. Амельохін