Рішення

від 30.01.2018 по справі 826/13932/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2018 року № 826/13932/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.11.2017):

- визнати протиправною бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо зняття арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД під час закінчення виконавчих проваджень, який накладений на підставі постанов від 03.10.2003 б/н, від 12.10.2006 серії АА№327925, від 04.04.2008 серії АА №191832;

- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД арешт, який накладений на підставі постанови державного виконавця від 03.10.2003 б/н (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930400 від 15.11.2004, 930427 від 15.11.2004);

- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД арешт, який накладений на підставі постанови державного виконавця від 12.10.2006 серії АА№327925 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930314 від 24.10.2006);

- зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД арешт, який накладений на підставі постанови державного виконавця від 04.04.2008 серії АА №191832 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930324 від 27.05.2008).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23.01.2017.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження та Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД як боржника за вказаними виконавчими провадженнями. Крім того, за повідомленою Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві інформацією відомості про виконавчі провадження, у межах яких винесено оскаржувані постанови, відсутні із зазначенням закінчення строків зберігання матеріалів виконавчих проваджень у відділі. З огляду на викладене, представником позивача зазначено про закінчення вказаних виконавчих провадження, наслідком чого, у силу положень Закону України Про виконавче провадження , є, зокрема, зняття арешту, чого відповідачем зроблено не було.

У призначене судове засідання особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників не забезпечили. Відповідачем витребуваних матеріалів надано суду не було, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання. При цьому, у матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справі за його відсутності, з огляду на що, судом ухвалено про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД (код ЄДРПОУ 30111940), - здійснено наступні записи про обтяження (арешт нерухомого майна вказаного товариства):

- 930400 від 15.11.2004 на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Подільському районі від 03.10.2003 б/н;

- 930427 від 15.11.2004 на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у Подільському районі від 03.10.2003 б/н;

- 930314 від 24.10.2006 на підставі постанови державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва від 12.10.2006 серії АА№327925;

- 930324 від 27.05.2008 на підставі постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва від 04.04.2008 серії АА №191832.

З метою встановлення дійсних причин накладення вказаних обтяжень (арешту) на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД представник останнього звернувся з відповідним адвокатським запитом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у відповідь на який відповідач листом від 20.09.2017 №50602 повідомив про те, що надати відомості про виконавчі провадження, у межах яких винесено постанови про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД від 03.10.2003 б/н, від 12.10.2006 серії АА№327925 та від 04.04.2008 серії АА №191832, а також копії вказаних постанов та постанов про відкриття виконавчого провадження, інших відомостей щодо порядку і результатів примусового виконання рішень за вказаними постановами є неможливим у зв'язку з відсутністю вказаних відомостей у АСВП та закінчення строків зберігання виконавчих проваджень у відділі.

Листом від 11.11.2017 №51088952 Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві також повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД про те, що виконавчі провадження, у межах яких було накладено арешти у 2003, 2006, 2008 роках, інформацію надати неможливо, у зв'язку зі знищенням за терміном зберігання архівних виконавчих проваджень.

З огляду на викладене, вважаючи безпідставним факт продовження існування вказаних обтяжень (арешту), накладених у межах відповідних виконавчих проваджень, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (ч. 1 ст. 7 Закону України Про виконавче провадження ).

У силу ч. 1 ст. 55 Закону України Про виконавче провадження , арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб (ч. 6 ст. 55 Закону України Про виконавче провадження ).

Як вбачається зі змісту листів Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.09.2017 №50602 та від 11.11.2017 №51088952, відповідачем повідомлено про відсутність в останнього відомостей про виконавчі провадження, у межах яких було накладено арешти у 2003, 2006, 2008 роках, у зв'язку зі знищенням за терміном зберігання архівних виконавчих проваджень.

Виходячи з наведеного, враховуючи вказану інформацію, надану відповідачем, суд дійшов до висновку про те, що станом на момент розгляду даної справи судом відсутня необхідність у продовженні існування арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД , оскільки наявними у матеріалах справи доказами не підтверджена актуальність останніх, накладених на виконання постанов від 03.10.2003 б/н, від 12.10.2006 серії АА№327925 та від 04.04.2008 серії АА №191832, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, іншого не доведено.

При цьому, суд звертає увагу, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік (п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5).

Таким чином, з огляду на повідомлені відповідачем обставини про знищення за терміном зберігання архівних виконавчих проваджень, виконавчі провадження, у межах яких винесено оскаржувані постанови, мали бути завершені.

У той же час, у силу ч.ч. 1 та 2 ст. 38 Закону України Про виконавче провадження , у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника , скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на завершення досліджуваних виконавчих проваджень, накладені у їх межах арешти на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД , підлягали скасуванню.

Разом з тим, у відповідності до наявної у матеріалах справи копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, такі арешти продовжують своє існування без наявної на те правової підстави, з урахуванням того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не наведено законодавчих підстав, з якими пов'язується неможливість скасування досліджуваних арештів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправність бездіяльності Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД під час закінчення виконавчих проваджень, який накладений на підставі постанов від 03.10.2003 б/н, від 12.10.2006 серії АА№327925, від 04.04.2008 серії АА №191832, зважаючи на факти звернення представника позивача безпосередньо до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з метою встановлення підстав для накладення оскаржуваних арештів, на які відповідачем не було належним чином відредаговано, що змусило товариство звернутись з даним позовом до суду.

Як наслідок, суд вказує про необхідність зобов'язання Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо зняття арештів з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД , накладних на підставі постанов державного виконавця від 03.10.2003 б/н (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930400 від 15.11.2004, 930427 від 15.11.2004), від 12.10.2006 серії АА№327925 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930314 від 24.10.2006) та від 04.04.2008 серії АА №191832 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930324 від 27.05.2008).

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд вказує про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 28.11.2017 №113, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 6 400,00 грн., який підлягає присудженню на користь позивача.

Щодо заявленого представником позивача клопотання про встановлення судового контролю від 23.01.2018 слід зазначити наступне.

У силу ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу наведеного законодавчого положення вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, який останній використовує на власний розсуд.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається підтверджень того, що відповідач у разі набрання даним рішенням законної сили буде ухилятись від його виконання. Іншого з наявних у матеріалах справи доказів та повідомлених представником позивача обставин не вбачається.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД під час закінчення виконавчих проваджень, який накладений на підставі постанов від 03.10.2003 б/н, від 12.10.2006 серії АА№327925, від 04.04.2008 серії АА №191832.

Зобов'язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо зняття арештів з майна Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД , накладних на підставі постанов державного виконавця від 03.10.2003 б/н (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930400 від 15.11.2004, 930427 від 15.11.2004), від 12.10.2006 серії АА№327925 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930314 від 24.10.2006) та від 04.04.2008 серії АА №191832 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 930324 від 27.05.2008).

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теххімуніверсал ЛТД (код ЄДРПОУ 30111940, адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 39) документально підтверджені судові витрати у розмірі 6 400,00 грн. (шести тисяч чотирьохсот грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (код ЄДРПОУ 34482497, адреса: 04208, м. Київ, просп. Гонгадзе, 5-Б).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок