Постанова

від 30.01.2018 по справі 2а-1998/11/0170

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/485/18 2а-1998/11/0170 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі № 2а-1998/11/6/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Карвет до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Карвет (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2010р. №0019672301/0, №001968231/0 від 15.06.2010р. №0019672301/1, №0019682301/1, №0021172301/0, від 11.08.2010р. №0021172301/1, якими визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість а також застосовані штрафні (фінансові) санкції, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим постановою від 27 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року позовні вимоги задовольнив, визнав недійсними податкові - повідомлення рішення податкового органу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі акту документальної перевірки товариства від 11.03.2010 р. №3194/23-7/23-7/32840976, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. Правовою підставою визначення податків висновками вказаного акту встановлено порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №№168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість у листопаді 2009 року на загальну суму 438165 грн. та п. п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2009 року на загальну суму 547706 грн.

Ухвалюючи судові рішення суд першої та апеляційної інстанції встановили правомірність включення до складу валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю Регіон Лідер Плюс (далі - контрагент позивача), дійсність та реальність усіх операцій з яким підтверджується Висновками судово-економічної експертизи №41 від 25.01.2012 р. призначеної та проведеної у межах цієї справи. Дослідженнями експерта також підтверджено використання придбаних товарів.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводами касаційної скарги відповідач визначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, доводить, що судами не вірно застосовані положення норм податкових законів з огляду на те, що контрагент позивача ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим визнано банкрутом, внаслідок чого, 08.12.2009 року знято з податкового обліку. У якості підстав застосування норм процесуального права відповідач визначає статтю 159 КАС України, при цьому не вказує у чому полягає порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про правомірність формування позивачем податкового кредиту у листопаді 2009 року та витрат у другому півріччі 2009 року. Посилання відповідача на припинення контрагентом позивача статусу платника податків у грудні 2009 року є неприйнятним, з огляду на те, що господарські операції, наслідки здійснення яких стали підставою для формування податкового обліку мали місце до 08.12.2009 р.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі № 2а-1998/11/6/0170 залишити без змін.

Пoстанoва набиpає закoннoї сили з дати її пpийняття, є oстатoчнoю і oскаpженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко