Ухвала

від 23.01.2018 по справі 2-1820/11

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1820/11

Провадження № 6/307/11/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Цонинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів подання головного державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу,

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_1 звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу. В поданні зазначила, що на виконанні у відділі ДВС Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження №31024264 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-1820/11, виданого 19 січня 2012 року Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і до її повноліття. На виконання вказаного виконавчого документу 2 лютого 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої за №2687/03-41/2 рекомендованим листом надіслано сторонам для відома та виконання. 3 березня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №35135029 від 03.03.2012 року, державним виконавцем накладено арешт на нерухоме майно боржника. В подальшому, з метою встановлення майнового стану боржника, було надіслано запити до здійснюючих реєстрацію майна установ, і згідно отриманих відповідей інформація в Територіальному центрі №2143 регіонального сервісного центру МВС у Закарпатській області, в Держгеокадастрі за ОСОБА_2 транспортного засобу чи земельної ділянки не реєструвалося. 10 січня 2018 року внесено запис, яким накладено арешт на все нерухоме майно боржника. 4 травня 2012 року було здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_2 в с.Терново, вул.. Жовтнева, 26, Тячівського району, та не виявлено рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2, на яке може бути звернено стягнення, про що складено виконавцем відповідний акт.

Просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2.

Представник відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_1 в судовому засіданні подання підтримала та просить його задовольнити.

Дослідивши матеріали подання та виконавчого провадження, поданих державним виконавцем, суд дійшов наступного висновку.

Згідно до ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України , на який посилається суб'єкт звернення, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п.19 ст.18 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Порядок примусового виконання судових рішень врегульовано Законом України Про виконавче провадження .

З аналізу вказаних норм слідує, що саме по собі самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

При цьому, під поняттям ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Крім того, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань. Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань покладається на орган державної виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.

Згідно зі ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у відділі ДВС Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист по справі №2-1820/11, виданий 19 січня 2012 року Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і до її повноліття.

Постановою державного виконавця від 2 лютого 2012 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.

Будь-яких інших доказів, які б свідчили про ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань щодо сплати ним заборгованості до матеріалів подання державним виконавцем не додані.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчать про ухилення ОСОБА_2 від своїх зобов'язань або його намір виїхати за кордон з метою ухилення від виконання зобов'язань, а сама по собі вказівка в поданні про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань за відсутності відповідних доказів не свідчить про таке, оскільки у справі відсутні докази використання державним виконавцем всіх передбачених Законом прав і повноважень для стягнення заборгованості без обмеження свободи пересування боржника, що є додатковим та крайнім заходом забезпечення виконання судового рішення, якщо загальновживані заходи стягнення є недостатніми, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в їзду в Україну громадян України , ст.441 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання головного державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2 без вилучення паспортного документу, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 днів з дня отримання її копії.

Головуючий: В.І. Бобрушко