Рішення

від 30.01.2018 по справі 444/2039/17

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2039/17

Провадження № 2/444/113/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, треті особи: Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Державний реєстратор Жовківської РДА про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельних ділянок ,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, треті особи: Відділ держгеокадастру у Жовківському районі, Державний реєстратор Жовківської РДА про визнання права в порядку спадкування на завершення приватизації земельних ділянок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що його бабця ОСОБА_3, була членом та працювала в колективному сільськогосподарському колективі (колгоспі), а тому мала право на земельну частку (пай).

Відповідно до Розпорядження голови Жовківської районної державної адміністрації від 26.11.2012 року № 869 "Про затвердження технічної документації із землеустрою» (з додатком), ОСОБА_3 отримала у власність земельні частки (паї) для ведення сільськогосподарського виробництва площею 0,5391 га, 0,1101 га та 0,7723 га.

Зазначає, що виконуючи розпорядження РДА бабця звернулася у ліцензовану організацію ТзОВ „Рава-Зем Сервіс» щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Земельні ділянки ОСОБА_3 були виділені в натурі, тобто на місцевості з визначенням їх меж та присвоєнням кадастрових номерів, зокрема : земельна ділянка пл.0.5391 га - кадастровий номер 4622787600:09:000:0136, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, тупик Клітки, Жовківського району Львівської області, цільове

призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що стверджується витягомз Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ- 4603205262016; земельна ділянка пл.0.7723 га - кадастровий номер 4622787600:34:000:0010, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, узвіз Біля Кар'єру І, Жовківського району Львівської області, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що стверджується витягомз Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ- 4603207122016.

Витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки необхідно зареєструвати в державного реєстратора Жовківської РДА, щоб отримати ОСОБА_4з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак, бабця позивача - ОСОБА_3 цього не зробила, оскільки 23 липня 2015 року померла, що засвідчується свідоцтвом про смерть 1-СГ № 284308, а тому не завершила процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

Після її смерті відкрилась спадщина на все її майно, до якого відносяться і земельні ділянки.

В час свого життя 15 лютого 2015 року бабця позивача, ОСОБА_3 у ОСОБА_2 сільській раді на випадок своєї смерті склала заповітне розпорядження на все своє майно де б воно і було і з чого б воно не складалося і взагалі на все те, що буде її належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла своєму внукові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім цього зазначає, що після смерті бабці звернувся до нотаріуса Рава-Руської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину.

Нотаріальна контора за його заявою відкрила спадкову справу у Спадковому реєстрі за номером 58483017, але у видачі Свідоцтва про право на спадщину по заповіту відмовила у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

А тому він змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом. Просить позов задоволити та просить визнати за ним, ОСОБА_1, право в порядку спадкування за заповітом після смерті його бабці ОСОБА_3, яка померла 23 липня 2015 року, на завершення приватизації земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 0,5391 га - кадастровий номер 4622787600:09:000:0136, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, тупик Клітки, Жовківського району Львівської області, цільове

призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ; земельної ділянки площею 0,7723 га - кадастровий номер 4622787600:34:000:0010, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, узвіз Біля Кар'єру-I, Жовківського району Львівської області, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .

Позивач в судове засідання не з"явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує в повному обсязі, просить такий задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Додатково повідомили про відсутність заперечень щодо поданої позовної заяви.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа Державний реєстратор Жовківської РДА в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Бабі позивача, ОСОБА_3, розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації від 26 листопада 2012 року №869 "Про затвердження технічної документації із землеустрою" відповідно до додатку "Список громадян ОСОБА_2 сільської ради, яким передано земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_2 сільської ради" передано у власність земельні ділянки площею 0,5391 га, 0,1101 га та 0,7723 га. із земель пайового фонду ОСОБА_2 сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери, а саме: 4622787600:09:000:0136 (земельна ділянка площею 0,5391, розташована Львівська область, Жовківський район, ОСОБА_2 сільська рада, тупик Клітки), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4603205262016 та 4622787600:34:000:0010 (земельна ділянка площею 0,7723, розташована Львівська область, Жовківський район, ОСОБА_2 сільська рада, узвіз Біля Кар"єру І), що підтверджується витягом з Дрежавного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4603207122016 та виготовлено технічну документацію. ТзОВ "Рава-Зем Сервіс".

Як вбачається з листа в.о. начальника Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_4 від 30.08.2017 року, оцінка земельної ділянки кадастровий номер № 4622787600:34:000:0010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, становить 5574,85 грн, з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Згідно з листом в.о. начальника Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_4 від 30.08.2017 року, оцінка земельної ділянки кадастровий номер № 4622787600:09:000:0136 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області становить, 3891,49 грн, з урахуванням коефіцієнтів індексації.

15.02.2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, який не скасований та не змінений (зареєстрований в реєстрі за №04), відповідно до якого все своє майно де б воно і було і з чого б воно не складалося і взагалі на все те, що буде її належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла своєму внукові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто позивачу.

З копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 397107 від 24.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_3 померла 23.07.2015 року.

Позивач звернувся в Рава-Руську державну нотаріальну контору за прийняттям спадщини за заповітом, що підтверджується його заявою від 21.01.2016 року та було зареєстровано спадкову справу № 11/2016, що стверджується витягом № 42724733 від 21.01.2016 року.

З інформаційногої довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №42724747 від 21.01.2016 року заповіт з номером у Спадковому реєстрі 57316869, номер в реєстрі нотаріальних дій 04, був посвідчений 15.02.2015 року та є чинним.

Відповідно до довідки №56 від 15.01.2016 року, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, онук померлої ОСОБА_3, проживав разом із нею у житловому будинку №24а по вул Центральна в с Потелич Жовківського району Львівської області до дня її смерті 23.07.2015 року та вели спільне господарство без реєстрації.

З постанови Рава-Руської державної нотаріальної контори вбачається, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його баби ОСОБА_3, яка померла 23 липня 2015 року, оскільки спадкоємцем не подано серитфіката на право на земельну частку (пай) згідно форми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року №801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)".

Згідно листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування , спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: 1) ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; 2) виготовлення технічної документації на земельні ділянки; 3) визначення меж земельної ділянки в натурі; 4) погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; 5) одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; 6) реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Згідно вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач, як спадкоємець за заповітом має право на земельні ділянки, надані його бабі.

Право власності на земельну ділянку посвідчувалося раніше державним актом, який подавався нотаріусу для спадкування.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про державний земельний кадастр законодавчі акти, якими запроваджено низку змін у сфері земельних відносин. Зокрема, передбачено створення Державного земельного кадастру та введено нові правила реєстрації ділянок та оформлення прав на них і відмінено видачу Державних актів на землю.

Відомості про земельну ділянку мають міститися у двох реєстрах: у земельному кадастрі, де фіксується формування земельної ділянки, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до якого вноситимуть відомості щодо оформлення прав на ділянки.

На ім'я спадкодавця присвоєно кадастрові номера земельним ділянкам, які їй передані у власність, однак, у зв'язку із смертю спадкодавця, відповідно до ст.25 ЦК України неможливо зареєструвати право власності на передані йому земельні ділянки.

Тепер державна реєстрація ділянки являє собою внесення до кадастру передбачених законом відомостей про формування останньої та присвоєння їй кадастрового номера і проектна документація є підставою для внесення даних до кадастру, а реєстрація права власності на ділянку відповідно до закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється в Укрдержреєстрі.

Для проведення державної реєстрації слід було виготовити витяги з Державного земельного кадастру, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності на ділянки. Такі витяги спадкодавцем виготовлено, однак відповідно до вимог до ст. 25 ЦК України зареєструвати право власності неможливо.

Отже позивач як спадкоємець за заповітом має право на завершення приватизації з правом реєстрації права власності на земельні ділянки на своє ім'я.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 2 , 12 , 13 , 141 , 263-265 , 268 , 273 , Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 23 липня 2015 року на завершення приватизації земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки площею 0,5391 га, кадастровий номер № 4622787600:09:000:0136, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, Жовківського району Львівської області, тупик Клітки, цільове призначення 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", нормативно-грошова оцінка якої 3891,49 грн;

- земельної ділянки площею 0,7723 га, кадастровий номер № 4622787600:34:000:0010, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Жовківського району Львівської області, узвіз Біля Кар'єру- I, цільове призначення 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , нормативно-грошова оцінка якої 5574,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Зеліско Р. Й.