Рішення

від 29.01.2018 по справі 910/23418/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018Справа № 910/23418/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біомастер до проТовариства з обмеженою відповідальністю Харчотрейд стягнення заборгованості у розмірі 826 148 грн. 50 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Біомастер (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Харчотрейд (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 826 148 грн. 50 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 20.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Біомастер (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Харчотрейд (Покупець) було укладено Договір поставки №20112017, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму в розмірі 826 148 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Біомастер в розмірі 826 148 грн. 50 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 року відкрито провадження у справі №910/23418/17, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено розгляд справи на 29.01.2018 року.

18.01.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким визнав наявність заборгованості.

В судове засідання 29 січня 2018 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу рекомендованого повідомлення про вручення 04.01.2018 року уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду від 29.12.2017 року та поверненням поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29 січня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Біомастер (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Харчотрейд (Покупець) було укладено Договір поставки №20112017, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.5 Договору Покупець перераховує Продавцеві грошові кошти за отриману партію товару в строк 5 календарних днів з моменту прийняття товару.

Згідно з п.3.11 Договору датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у відповідній видатковій накладній належним чином підписаний Сторонами.

Даний Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами. Даний Договір укладено терміном до 31.12.2018 року. (п.п.8.1, 8.2 Договору)

Специфікаціями №№1, 2, 3, що є Додатками №№1, 2, 3 до Договору поставки №20112017 від 20.11.2017 року, Сторони узгодили найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну та суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №20112017 від 20.11.2017 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №112 від 01.12.2017 р. на суму 219 939 грн. 80 коп., №115 від 07.12.2017 р. на суму 290 830 грн. 70 коп., №116 від 08.12.2017 р. на суму 315 378 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 826 148 грн. 50 коп., а також товарно - транспортними накладними.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Біомастер в розмірі 826 148 грн. 50 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Біомастер підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №20112017 від 20.11.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №20112017 від 20.11.2017 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №112 від 01.12.2017 р. на суму 219 939 грн. 80 коп., №115 від 07.12.2017 р. на суму 290 830 грн. 70 коп., №116 від 08.12.2017 р. на суму 315 378 грн. 00 коп., а загалом на суму в розмірі 826 148 грн. 50 коп., а також товарно - транспортними накладними, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному розмірі.

Відповідно до п.2.5 Договору Покупець перераховує Продавцеві грошові кошти за отриману партію товару в строк 5 календарних днів з моменту прийняття товару.

Суд зазначає, що строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідно до умов Договору поставки №20112017 від 20.11.2017 року та ст. 530 Цивільного кодексу України на момент розгляду даної справи судом настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Харчотрейд перед Товариством з обмеженою відповідальністю Біомастер за Договором №20112017 від 20.11.2017 року становить 826 148 грн. 50 коп., що також підтверджується Актом звірки з контрагентом за період з 20.11.2017 р. по 20.12.2017 р., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Біомастер в розмірі 826 148 грн. 50 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого та прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 826 148 грн. 50 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Харчотрейд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомастер підлягає стягненню заборгованість у розмірі 826 148 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Біомастер - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Харчотрейд (61001, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 38993606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біомастер (03164, м.Київ, ВУЛИЦЯ КЛАВДІЄВСЬКА, будинок 23/15, квартира 124, Ідентифікаційний код юридичної особи 33887994) заборгованість у розмірі 826 148 (вісімсот двадцять вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. та судовий збір у розмірі 12 392 (дванадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн. 23 (двадцять три) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31 січня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин