Рішення
від 23.01.2018 по справі 908/1701/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/132/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 Справа № 908/1701/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7/1-в від 22.01.2018

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АЛЕКСАНДР , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕКСАНДР-М , м. Москва

про стягнення 2644650 рос. рублів

ВСТАНОВИВ:

22.08.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АЛЕКСАНДР до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕКСАНДР-М про стягнення заборгованості за Договором поставки № 9285-5-4/2 01.03.2017 р. в сумі 2664650,00 рос.рублів.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що відповідно до договору поставки № 9282-5-4/2 від 01.03.2017 р. ТОВ Компанія Александр зобов'язалось здійснити передплату, а ТОВ Торговий дім Александр-М поставити товар за ціною, у кількості та найменуванні відповідно до умов Договору. Позивач вказав на те, що здійснив передплату за товар на суму 2644650,00 рос.рублів, відповідач в свою чергу свої зобов'язання по поставці товару не здійснив, передплату не повернув.

22.08.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, заяву передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/132/17 та призначено розгляд справи на 03.10.2017р. об 10 год. 00 хв. На підставі ч. 1.ст. 79 ГПК України в зв'язку зі зверненням до Арбітражного суду м. Москва з судовим дорученням провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03.10.2017р. провадження у справі № 908/1701/17 поновлено. Ухвалою суду від 03.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 05.12.2017 р. о 10-00 год., на підставі ч. 1.ст. 79 ГПК України в зв'язку зі зверненням до Арбітражного суду м. Москва з судовим дорученням провадження у справі зупинено.

На адресу суду 13.10.2017 р. та 05.12.2017 р. від Арбітражного суду м. Москва надійшли ухвали про призначення судових засідань для вручення судового доручення та про неможливість виконати вручення судових доручень відповідачу.

Ухвалою суду від 05.12.2017р. провадження у справі № 908/1701/17 поновлено. Ухвалою суду від 05.12.2017 р. розгляд справи відкладено на 23.01.2018 р. о 10-30 год., на підставі ч. 1.ст. 79 ГПК України в зв'язку зі зверненням до Арбітражного суду м. Москва з судовим дорученням провадження у справі зупинено.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017р.

Згідно з п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи, що у даній справі вже порушено провадження у справі за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на день надходження позову до суду та розгляд справи по суті було розпочато, суд продовжує розгляд справи по суті в загальному провадженні.

23.01.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, в тому числі відзив відповідача, відповідно до якого відповідач позов визнав та гарантував сплату суму передплати по Договору в повному обсязі, та просив суд розглядати справу без його участі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог ) - на будь-якій стадії судового процесу.

Ухвалою суду від 23.01.2018р. провадження у справі № 908/1701/17 поновлено.

Частиною 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Судове засідання 23.01.2018 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Оберіг .

Представник позивача в судовому засіданні 23.01.2018 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.01.2018 р. не з'явився, про розгляд справи без його участі повідомив у письмовому відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальність Торговий дім Александр-М (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальність Компанія Александр (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 9282-5-4/2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати товар: абразивну продукцію виробнично-технічного призначення, зварюваного обладнання, різьбонарізний інструмент для металообробки, патрони дрільові та інше, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором поставки.

Найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару вказуються в специфікаціях, які є складовою та невід'ємною частиною даного Договору поставки. Специфікація складається на підставі заявки Покупця, яку Постачальник приймає к виконанню (п. 1.2 Договору).

Розрахунок товару здійснюється шляхом 100 % передплати на підставі виставленого рахунку протягом 7 календарних днів з моменту його виставлення (п. 7.1 договору).

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний здійснити відвантаження товару в строки, встановлені у відповідній Специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Специфікацій № 1 від 01.03.2017 р. та № 2 від 20.03.2017 р. відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до травня 2017 р. та до липня 2017 р. відповідно.

Згідно з п. 11.3 Договору, в разі отримання передплати та неможливості виконання замовлення Постачальник повертає отриману від Покупця передплату на його рахунок протягом 110 днів з дня його отримання.

Матеріали справи не містять доказів повернення суми передплати на рахунок позивача.

Додатковою угодою від 15.03.2017 р. до Договору розділ 12 Договору викладено у наступній редакції: будь-який спір, розбіжності або претензії, що виникли в зв'язку з Договором поставки або його порушенням, припиненням (в тому числі по питанням якості, кількості, розрахунків, збитків, штрафних санкцій недопоставки, несвоєчасної поставки та інше) підлягає передачі на розгляд та кінцеве вирішення в органи судової влади України - Господарський суд Запорізької області.

Відповідно до ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 366 ГПК України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України Про міжнародне приватне право , суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 382 ГК України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу на підставі рахунків № 15 від 03.03.2017р. на суму 2160650,00 рос.руб. та № 25 від 20.03.2017 р. на суму 484000,00 рос., про що свідчать платіжні доручення № 1 від 10.03.2017 р. та № 3 від 23.03.2017 р.

Відповідачем було надіслано на адресу позивача лист вих. № 38 від 20.06.2017 р. про неможливість поставки товару та про гарантування повернення грошових коштів позивачу після отримання офіційної заяви на таке повернення.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача лист-вимогу № 59 від 03.07.2017 р. про повернення передплати в розмірі 2644650,00 рос.руб., однак, відповідачем не виконано своє зобов'язання щодо поставки товару позивачу.

Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді, заборгованість відповідача не змінилась та становить 2664650,00 рос.руб.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ГК України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що ціна позову в розмірі 2664650,00 рос.руб. по курсу до національної валюти, який встановлений Національним банком України станом на день подачу позову становить 1146359,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АЛЕКСАНДР є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процессуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ АЛЕКСАНДР-М (115193, м. Москва, вул. Петра Романова, буд. 7, прим. 1, кімната 11А, ОГРН 1157746174805, ІНН НОМЕР_1, КПП 772301001, р/с 40702810938000030055, у ОАО Сбербанк России м. Москва, к/с 30101810400000000225, ІНН НОМЕР_2, БІК 044525225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ АЛЕКСАНДР (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 63, п/р 26002962491330 в ПАТ ПУМБ , м. Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 13639821) 2644650 (два мільйони шістсот сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят) російських рублів, що еквівалентно 1146359 (один мільйон сто сорок шість тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 08 коп. та суму судового збору в розмірі 17163 (сімнадцять тисяч сто шістдесят три) грн. 41 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 31.01.2018 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій

Дата ухвалення рішення23.01.2018
Оприлюднено01.02.2018

Судовий реєстр по справі —908/1701/17

Судовий наказ від 26.02.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

null від 23.01.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Рішення від 23.01.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 23.01.2018

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 05.12.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 05.12.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 03.10.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 03.10.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

Ухвала від 28.08.2017

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні