Рішення

від 23.01.2018 по справі 908/2103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/89/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2018 Справа № 908/2103/17

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, м. Дніпро, вулиця Героїв Крут, 16-А)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛИТБУД» (69057, місто Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 3)

про стягнення суми в розмірі 6469314,93 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 23 від 11.01.2017;

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 6469314,93 грн., з яких: сума 6412916,40 грн. - основний борг, сума 56398,53 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2103/17, справі присвоєно номер провадження № 9/89/17, судове засідання призначено на 14.11.2017р. Ухвалою суду від 14.11.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 05.12.2017. У судовому засіданні 05.12.2017 оголошено перерву до 26.12.2017.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з чим, 26.12.2017 суд відкрив судове засідання та оголосив про перехід до розгляду справи по суті, в порядку глави 6 розділу 3 Господарського процесуального кодексу України, в рамках загального позовного провадження, що відображено в ухвалі від 26.12.2017.

Ухвалою суду від 26.12.2017 розгляд справи відкладено на 23.01.2018

В судовому засіданні 23.01.2017 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, які мотивовані, зокрема, наступним. 30.06.2015 між ТОВ ТАКТ і ТОВ МОЛІТБУД було укладено договір поставки № 3006, відповідно до умов якого, згідно специфікацій № 13 та № 14, позивачем перераховано відповідачу у якості оплати за поставку товару суму 8770107,60 грн., при цьому відповідачем було поставлено позивачу товар лише на суму 2357191,2 грн. Таким чином, позивач стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за недопоставку товару в розмірі 6412916,40. Просить суд на підставі ст.ст. 16, 525, 526, 610, 611, 612, 625, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України стягнути з відповідача суму 6412916,40 грн. основного боргу та 3 % річних в сумі 56398,53 за порушення строків повернення перерахованої позивачем суми передплати в розмірі 6412916,40 грн. - на яку товар поставлений не був. Також, 26.12.2017 до господарського суду від позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат на надання професійної правничої допомоги, в якому просить стягнути з відповідача разом із сумою судового збору витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн. Зазначене клопотання позивач в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.12.2017 представник відповідача зазначив, що в цілому позовні вимоги визнає, але вказав, що сторони мають на меті мирне врегулювання спору. У судовому засіданні 26.12.2017 представник відповідача зазначив, що вирішити спір мирним шляхом не вдалося, просив надати час для підготовки відзиву. 26.12.2017 суд відклав розгляд справи, надавши відповідачу час для подачі відзиву - у строк до 13.01.2018.

У судове засідання 23.01.2018 відповідач не з'явився, відзив суду не надано.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю МОЛІТБУД (постачальник, відповідач у справі) і товариством з обмеженою відповідальністю ТАКТ (покупець, позивач у справі) було укладено договір поставки № 3006, згідно п. 1.1 якого, постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує продукцію, кількість, асортимент, ціна, умови та строки оплати, на яку зазначені в специфікаціях до даного договору.

Строк дії договору встановлено до 31.12.2017 (додаткова угода до договору від 28.12.2016).

Відповідно до п. 5.2. договору, умови оплати - 100% передоплата, згідно виставленого постачальником рахунку, якщо інше не обумовлено в специфікації на дану партію продукції

Згідно п. 5.3. договору переплата коштів за даним договором, після відвантаження продукції на адресу покупця, може бути повернута за його письмовою вимогою, або включена в рахунок при наступній оплаті продукції, по цінам, які діють на момент оформлення наступної партії продукції.

Сторонами були узгоджені специфікації № 13 від 06.03.2017, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити продукцію у визначеному асортименті та кількості на суму 5197500,00 грн., та № 14 від 07.03.2017, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити продукцію у визначеному асортименті та кількості на суму 6321000,00 грн. Разом - 11518500,00 грн.

Строк поставки за вказаними специфікаціями: 45 календарних днів с дати надходження передоплати на розрахунковий рахунок продавця, умови оплати: попередня оплата 70% від суми специфікації.

Таким чином, сума попередньої оплати за вказаними специфікаціями складала 8062950,00 грн. (70 %).

09.03.2017 відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 22 на загальну суму 11518500,00 грн.

10.03.2017 відповідач в односторонньому порядку достроково частково виконав свої зобов'язання - здійснив поставку товару на загальну суму 1574561,1 грн., що підтверджується видатковими накладними № 158 від 10.03.2017 на суму 424771,20 грн., №159 від 10.03.2017 на суму 393256,50 грн., № 161 від 10.03.2017 на суму 370500,90 грн., №163 від 10.03.2017 на суму 386032,50 грн.

13.03.2017 відповідач в односторонньому порядку достроково частково виконав свої зобов'язання - здійснив поставку товару на суму 386032,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 165 від 13.03.2017, а також 14.03.2017 на суму 396597,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 166 від 14.03.2017.

Загалом відповідач поставив позивачу товар на суму 2357191,2 грн.

Вказаний товар відповідно до товарної номенклатури, що зазначена у цих видаткових накладних, поставлена на виконання специфікації № 14 від 07.03.2017, за якою загальна сума товару складала 6321000,00 грн.

13.03.2017 позивач платіжним дорученням № 1483 перерахував на рахунок відповідача 5759250,00 грн., 15.03.2017 платіжним дорученням № 1512 перерахував 640350,30 грн., та 16.03.2017 платіжним дорученням № 1573 перерахував 1832262,00 грн. Разом - 8231862,30 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за 2017 рік, з урахуванням сплати позивачем за товар 686282,10 грн. платіжним дорученням № 1103 від 09.02.2017, сальдо на користь позивача становить 538245,30 грн.

Листом від 24.05.2017 № 833 позивач уточнив призначення платежу у платіжному дорученні № 1103 від 09.02.2017 на суму 686282,10 грн., та просив вважати суму 148036,80 грн. в т.ч. ПДВ 24672,80 грн. оплатою за метал по видатковим накладним № 72, 71, 66 від 07.02.2017 та передплатою за метал по договору № 3006 від 30.06.2015 в сумі 538245,30 грн. в т.ч. ПДВ 89707,55 грн.

Таким чином на виконання своїх грошових зобов'язань за специфікаціями № 13 та №14 на загальну суму 11518500,00 грн., позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 8770107,60 грн., при цьому товар отримав лише на суму 2357191,20 грн. за специфікацією № 14 від 07.03.2017. Отже заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки складає 6412916,40 грн.

Листом від 28.04.2017 № 742 позивач повідомив відповідача про порушення ним умов договору щодо поставки товару в повному обсязі, та просив поставити товар на суму 6412916,40 грн. або повернути грошові кошти.

У листі від 16.05.2017 № 1605-1 відповідач повідомив позивача про неможливість поставки товару у зв'язку з відсутністю такого товару з вини третіх осіб.

Листом від 19.06.2017 № 896 позивач, згідно ст. 530 ЦК України та ст. 693 ГК України, вимагав від відповідача повернення суми передплати за недотриманий товар в розмірі 6412916,40 грн. Однак відповідачем, на день звернення позивача з відповідним позовом до суду, вказана сума повернута не була.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Частиною ж 2 ст. 693 ЦК України визначено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зобов'язань за договором поставки належним чином не виконав, оплачений позивачем товар в повному обсязі не передав.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання за договором (передачі товару у встановлений договором строк та у повному обсязі) або повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 6412916,40 грн. суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 6412916,40 грн. передоплати є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за період з 04.07.2017 по 18.10.2017 в розмірі 56398,53 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи зі змісту коментованої статті, головною умовою для стягнення з боржника 3% річних є встановлення факту прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Оскільки вимога про повернення попередньої оплати за вих. № 896 від 19.06.2017р. була направлена відповідачу 20.06.2017 (копія фіскального чеку та опису вкладення міститься в матеріалах справи), то період нарахування 3 % річних, а саме: починаючи з 04.07.2017, визначений позивачем вірно, з урахування поштового перебігу.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, вимога позивача про стягнення 56398,53 грн. - 3% річних, за період з 04.07.2017 по 18.10.2017, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем в процесі розгляду справи було заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 2500,00 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 129 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач надав копію договору про надання професійної правничої допомоги адвокатом ОСОБА_1 № 06/12-17 від 06.12.2017 по справі 908/2103/17 щодо стягнення грошового боргу, та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження надання послуг та їх оплати, позивачем надано звіт адвоката про надані послуги та платіжне доручення № 1830 від 26.12.2017 про оплату адвокатських послуг за договором № 06/12-17 від 06.12.2017 в розмірі 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи обсяг наданих послуг та ціну позову, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 2500,00 грн. є спів розмірним, наданому об'єму адвокатських послуг.

За таких обставин, на підставі ст. 129 ГПК України, враховуючи також, що позивачем при зверненні з позовом до суду було недоплачено суму судового збору (внаслідок неправильного визначення ціни позову) в розмірі 150,01 грн., судові витрати, які складаються з відшкодування суми судового збору в розмірі 96889,71 грн. та адвокатських послуг в розмірі 2500,00 грн. покладаються на відповідача, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача, судовий збір в розмірі 150,01 грн. покладається на відповідача, шляхом стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛИТБУД» (69057, місто Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 3, код ЄДРПОУ 39696508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» (49000, м. Дніпро, вулиця Героїв Крут, 16-А, код ЄДРПОУ 21858879) суму 6412916 (шість мільйонів чотириста дванадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, суму 56398 (п'ятдесят шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 53 коп. - 3% річних, суму 96889 (дев'яносто шість тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 2500 (дві тисячі п'ятсот ) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛИТБУД» (69057, місто Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 3, код ЄДРПОУ 39696508) на користь Державного бюджету України суму 150 (сто п'ятдесят) грн. 01 коп. судового збору (стягувач - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783; банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 31.01.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя О.С. Боєва