Ухвала

від 30.01.2018 по справі 5/112-б-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

30 січня 2018 року Справа 5/112-Б-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши в межах провадження у справі про банкрутство МПП "Таврія" заяву про вжиття заходів забезпечення позову за

за позовом: Ліквідатора МПП "Таврія" арбітражного керуючого Акопян Г.Г. (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс", м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", м.Львів

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

в с т а н о в и в:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 04.05.2012р. у справі №5/112-Б-10 боржника МПП "Таврія", смт.Нововоронцовка Херсонської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

29.12.2017р. до суду звернувся ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Акопян Г.Г. із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс", м.Львів про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.

Ухвалою від 30.01.2018р. заяву ліквідатора прийнято до розгляду, для розгляду заяви призначено судове засідання, залучено до участі у розгляді заяви ліквідатора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", м.Львів, вирішено інші процедурні питання.

Одночасно із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Акопян Г.Г. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на спірні об'єкти нерухомості а також заборонити органам, що здійснюють функції державного реєстратора речових прав та обтяжень на нерухоме майно, здійснювати будь-які дії, пов'язані з реєстрацією прав та обтяжень на спірне нерухоме майно.

Зокрема, заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Акопян Г.Г. про забезпечення позову обґрунтована наступним.

Так 12.12.2014р. відбувся аукціон з продажу майна МПП "Таврія", за результатами якого, крім іншого, було продано комплекс, інв. № б/н, до складу якого входить обладнання у кількості 32 шт., що розташований за адресою: м.Херсон, вул.Смольна, буд.107, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87890965101.

Набувачем вищезазначеного майна стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (79040, Львівська область, м.Львів, вул. Городоцька, буд.355, офіс 325, код ЄДРПОУ 37171990), що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

В лютому 2016 року заставний кредитор ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернувся до Господарського суду Херсонської області у справі №5/112-Б-10 із заявою від 15.02.2016р. №841/1/2012 про визнання результатів аукціону від 12.12.2014р. недійсними. Копія вказаної заяви також була направлена ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" як переможцю аукціону цінним листом з описом вкладення, що підтверджено квитанцією від 15.02.2016р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017р. у справі №5/112-Б-10 було задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" та визнано недійсними результати аукціону від 12.12.2014р. з продажу майна МПП "Таврія".

Разом з тим, будучи обізнаним про наявність спору щодо результатів аукціону від 12.12.2014р., ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" здійснило відчуження вище переліченого нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс" (код ЄДРПОУ 39474056, 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355 офіс 347), що підтверджено Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

Також ліквідатор звернув увагу на те, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" і ТОВ "Імпреза-Плюс" є одна особа - ОСОБА_3; обидві юридичні особи зареєстровані за однією адресю: м.Львів, вул.Городоцька, буд.355, але мають різний офіс.

Як зазначає ліквідатор, враховуючи звернення до суду із заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння при відсутності забезпечення позову, ТОВ "Імпреза-Плюс" матиме змогу перепродавати спірний об'єкт нерухомості, що значно ускладнить виконання в повному обсязі судового рішення, в разі задоволення заяви ліквідатора банкрута.

Крім цього, ліквідатор банкрута зазначає, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.02.2017р. у даній справі було зобов'язано ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" повернути належне нерухоме майно МПП "Таврія".

Однак, ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" 02.03.2017р. подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 17.02.2017р., а 01.03.2017р. продало об'єкт нерухомого майна МПП "Таврія" за адресою: м.Херсон, вул.І.Вазова, 1, яке також було реалізовано на аукціоні 12.12.2014р., на користь ТОВ "Елтікс+", що зареєстровано за однією юридичною адресою з ТОВ "Партнер Дістрібьюшн" і ТОВ "Імпреза-Плюс" (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 355, офіс 356, код ЄДРПОУ 40036540), якому також були відчужені інші об'єкти нерухомості.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Пунктом 7 вказаної постанови Пленуму передбачено, що обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Предметом спору у даному випадку є витребування у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпреза-Плюс" об'єкту нерухомості, який вибув з володіння боржника МПП "Таврія" за результатами аукціону від 12.12.2014р., які, постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017р., визнано недійсними.

Враховуючи поведінку набувачів вказаного майна, його перепродаж між пов'язаними особами за наявності судових спорів щодо оскарження результатів аукціону від 12.12.2014р., з метою захисту майнових інтересів кредиторів у справі про банкрутство, заявник звернувся до суду із цією заявою.

Розглянувши заяву ліквідатора банкрута про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши подані на обґрунтування заяви докази, суд зазначає, що невжиття запропонованих ліквідатором заходів, у разі задоволення заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння, може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, яке буде прийнято у справі, а виконання рішення суду в такому разі може не призвести до фактичного захисту прав та інтересів як кредиторів так і самого боржника.

За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для вжиття заходів по забезпеченню заяви ліквідатора у справі №5/112-Б-10.

При цьому, обрані способи забезпечення заяви співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом вимоги ліквідатора, а тому вжиті судом заходи до забезпечення заяви спроможні забезпечити права та інтереси сторін у справі у разі задоволення заяви.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що ліквідатором банкрута обґрунтовано належними доказами імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення заяви.

Таким чином, з метою недопущення утруднення виконання рішення суду, з метою захисту інтересів кредиторів і боржника, суд вважає за необхідне забезпечити вищевказану заяву шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна та заборони органам, що здійснюють функції державного реєстратора речових прав та обтяжень на нерухоме майно, здійснювати будь-які дії, пов'язані з реєстрацією прав та обтяжень на нерухоме майно.

За приписами ст.140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до положень ст.144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", суд -

у х в а л и в:

1. Заяву ліквідатора Малого приватного підприємства "Таврія" арбітражного керуючого Акопян Г.Г. про забезпечення позову у справі №5/112-Б-10 задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову та накласти арешт на:

Комплекс, що розташований за адресою: м.Херсон, вул.Смольна, буд.107, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87890965101.

3. Заборонити органам, що здійснюють функції державного реєстратора речових прав та обтяжень на нерухоме майно, здійснювати будь-які дії, пов'язані з реєстрацією прав та обтяжень на нерухоме майно, а саме:

Комплекс, що розташований за адресою: м.Херсон, вул.Смольна, буд.107, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87890965101.

та вносити відомості у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню.

5. Оригінал ухвали із гербовою печаткою направити Державному реєстратору.

6. Копію даної ухвали направити ліквідатору банкрута, ТОВ "Імпреза-Плюс", ТОВ "Партнер Дістрібьюшн".

Ухвала набрала законної сили 30.01.2018р. і підлягає виконанню у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"

Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом трьох років з дня її прийняття.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Суддя М.Б. Сулімовська