Рішення

від 30.01.2018 по справі 925/1567/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           30 січня 2018 року           справа № 925/1567/17                     м. Черкаси                      

За позовом приватного підприємства "Юг-2000"

до приватного підприємства "Міжгір’я Плюс"

про стягнення 120596 грн. 01 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 19.01.2018;

від відповідача: не з’явилися.

Приватне підприємство "Юг-2000" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до приватного підприємства "Міжгір’я Плюс" (далі – відповідач) про стягнення 120596 грн. 01 коп., у тому числі: 113792 грн. 64 коп. основної суми боргу за поставлений товар, 4859 грн. 04 коп. пені, 1365 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань і 551 грн.82 коп. три проценти річних.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 1808 грн.54 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 09.05.2016 № 26 щодо оплати переданих йому позивачем у власність 4888 літрів дизельного палива.

Ухвалою від 07.12.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її розгляд в судовому засіданні на 09 год. 00 хв. 09.01.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 09.01.2018 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 09 год. 40 хв. 30.01.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.01.2018 за участю представника позивача, останній позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного ухвалою від 09.01.2018 судового засідання з розгляду справи по суті, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення його представнику 13.01.2018 поштового відправлення із вищевказаною ухвалою суду від 09.01.2018. Проте відповідач чи його представник у судове засідання 30.01.2018 не з’явився і про причини нез’явлення господарський суд не повідомив.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез’явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2016 року позивач, як постачальник, і відповідач, як покупець, уклали між собою договір купівлі – продажу №28 (а.с. 7,8, далі – договір №28), згідно з яким постачальник продає, а покупець купує нафтопродукти: бензин в асортименті, дизельне паливо, авто хімія, оливи (масла) в асортименті, газ, мазут, бітум, авто товари.

У п. 4.2 договору №28 визначено, що у разі поставки товару покупцю без здійснення ним попередньої оплати то така оплата проводиться покупцем по факту поставки протягом 1 (одного) банківського дня з моменту прийняття покупцем товару від постачальника.

Пунктом 6.3 договору № 28 встановлено, що у разі порушення терміну оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.2 договору №28 строк дій останнього настає з моменту першої поставки і діє до 09 березня 2018 року і автоматично продовжується на один рік, якщо сторони письмово не повідомили про його розірвання за 1 (один) місяць.

06 жовтня 2017 року на виконання договору №28 позивач за накладною на відпуск ТМЦ від 06.10.2017 №ЮГ-4420 (а. с. 9) передав відповідачу, а останній прийняв через свого представника ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності від 16.10.2017 № 43 (а. с. 11-12) 4888 літрів дизпалива на суму 113 792 грн. 64 коп. з урахуванням ПДВ згідно з виставленим позивачем відповідачу рахунком на оплату від 06.10.2017 № ЮГ-3361 (а.с. 10).

Відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором №28 куплене у позивача дизпаливо у кількості 4888 літрів вартістю 113 792 грн. 64 коп. не оплатив.

16 листопада 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію від 13.11.2017 №86/11 з вимогою сплатити заборгованість за 4888 літрів дизпалива у сумі 113 792 грн. 64 коп.

Відповідач претензію позивача від 13.11.2017 №86/11 отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 18.11.2017 поштового відправлення, і залишив її без задоволення.

За порушення встановленого п. 4.2 договору №28 строку оплати товару вартістю 113 792 грн. 64 коп. позивач нарахував відповідачу до сплати 4859 грн. 04 коп. передбаченої п. 6.3 договору №28 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 10.10.2017 по 07.12.2017, а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 1365 грн. 51 коп. за жовтень 2017 року і 3% річних у сумі 551 грн. 82 коп. за період прострочення з 10.10.2017 по 07.12.2017.

На день прийняття Господарським судом Черкаської області цього рішення відповідач борг у сумі 113 792 грн. 64 коп., пеню у сумі 4859 грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 1365 грн. 51 коп. та 3% річних у сумі 551 грн. 82 коп. позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів статей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб’єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Відповідач не виконав грошове зобов‘язання за договором №28 щодо оплати куплених ним у позивача 4888 літрів дизельного палива на суму 113 792 грн. 64 коп., чим порушив право позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

Отже, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов’язань за договором № 28 в натурі шляхом стягнення з нього на свою користь 113 792 грн. 64 коп. основного боргу, а також передбаченої п. 6.3 договору №28 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і 3% річних.

Стягувана суми основного боргу у розмірі 113 792 грн. 64 коп. відповідає його фактичній сумі.

Стягувані суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних нараховані позивачем у відповідності з умовами договору №28, фактичними обставинами його виконання сторонами та вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 06.12.2017 №1298 сплатило 1808 грн. 54 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена позивачем за подання позову сума судового збору підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Міжгір’я Плюс" (вул. Бондаренків, 2, с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, 20743, код ЄДРПОУ 38980644) на користь приватного підприємства "Юг-2000" (вул. Максима Залізняка, 27А, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 31078522) – 113 792 грн. 64 коп. основного боргу, 4859 грн. 04 коп. пені, 1365 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 551 грн. 82 коп. 3% річних та 1808 грн. 54 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 31.01.2018.

СУДДЯ М.В. Дорошенко