Рішення

від 31.01.2018 по справі 651/414/17

ВЕРХНЬОРОГАЧИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 651/414/17

Провадження № 2/651/1/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м ' я м У к р а ї н и

31.01.2018 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді Загрунного В.Г.

секретаря Данієлян Е.Н.

представників

відповідача Гордієнко С.Д.

Гордієнко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Верхньорогачицького районного суду Херсонської області цивільну справу №651/414/17 за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Рубін" в особі голови Гордієнко Сергія Дмитровича про розірвання договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Рубін" в особі голови Гордієнко Сергія Дмитровича про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником земельної ділянки площею 11,9859 га., цільове призначення якої є - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом серії НОМЕР_2. 4 жовтня 2010 року між нею та ф/г Рубін в особі голови ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі строком на 10 років, але згодом голову ф/г Рубін було змінено на Гордієнка Сергія Дмитровича. Так, за умовами даного Договору (п. 8-13) орендна плата вноситься Орендарем у грошовій або натуральній формі у сумі 2188,00 гривень, що складає 1,5% від нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься один раз на рік до 30 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

Крім того, (п. 13) Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки.

Відповідно до Указу Президента України №725/2008 від 19.08.2008 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , п.1 передбачено, що плата за оренду земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, але відповідачем цього не було зроблено.

Пунктами 15-17 Договору оренди землі передбачені умови збереження стану об'єкта оренди - дотримання вимог протиерозійної організації території та основної сівозміни (з обов язковим включенням парових площ), але вказані умови договору відповідачем також не виконуються, так як протягом кількох років на моїй земельній ділянці вирощується одні й ті ж сільськогосподарські культури, парові площі відсутні, крім того на мою думку відповідач зловживає внесенням у грунт хімічних речовин (пестицидів), що на мою думку є порушенням правил основної сівозміни та призводе до погіршення стану земельної ділянки.

На неодноразові звернення позивача до відповідача щодо перегляду розміру орендної плати та дотримання основної сівозміни вона кожного разу отримувала відмову, яку голова ф/г Рубін - Гордієнко Сергій Дмитрович мотивував тим, що відсутні кошти, і якщо він буде сіяти інші культури на даній земельній ділянці, то позивач взагалі не буде отримувати орендну плату.

Згідно п. 36-38 Договору підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є невиконання Орендарем обов'язків передбачених вказаним Договором, що у даному випадку це:відмова у перегляді розміру орендної плати та недотримання вимог основної сівозміни.

Також в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на певні норми законодавства, а саме: відповідно до вимог ст. 15 ЗУ Про оренду землі землекористувач зобов язаний вносити плату за користування земельною ділянкою. Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі вищевикладеного, просить суд розірвати договір оренди землі, який був укладений між ОСОБА_3 та фермерським господарством Рубін , зареєстрований у Верхньорогачицькому районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центру ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.07.2012 року за №652150004000463.

Представником відповідача було надано заперечення на позов, яким зазначено, що 04 жовтня 2010р. власник земельної ділянки ОСОБА_3 уклала з фермерським господарством РУБІН договір оренди земельної ділянки площею 11,9859 га строком на 10 років (п. 8 договору), зі сплатою 2 188,00 грн. щорічно орендної плати, що становить 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 становила 145 840,00 грн. (п. 5 договору)

Даний договір оренди було зареєстровано в Верхньорогачицькому райвідділі Херсонської регіональної філії Державного Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 липня 2012 року № 652150004000463.

Відповідно до ст. 18 ЗУ Про оренду землі у редакції чинній до 01.01.13 року даний договір оренди набрав чинності після його державної реєстрації - з 23.07.2012 року.

За всі роки оренди земельної ділянки ФГ РУБІН жодного разу не отримувало від Орендодавця - позивача будь-яких претензій щодо розміру орендної плати чи будь-яких порушень з боку Фермерського господарства щодо недотримання сівозмін чи внесення в ґрунт великої кількості пестицидів.

Не надано до позову позивачем і жодного доказу (акту відповідного органу) про порушення фермерським господарством сівозмін, використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням та у спосіб що суперечить екологічним вимогам.

Фермерське господарство РУБІН щорічно використовує орендовані земельні ділянки на території Первомаївської сільської ради, в т.ч земельну ділянку позивачки, під посів різних с/г культур: кукурудзи, ячменю, пшениці, а також з метою створення сприятних умов для вирощування наступних с/г культур - гірчицю, як пару.

Про дотримання Фермерським господарством сівозмін свідчать щорічні розпорядження засновника та щорічні звіти ФГ РУБІН до управління статистики про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2014-2017роки.

Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статей 124, 125 ЗК України та ст. 16 ЗУ Про оренду землі .

Не відповідає дійсності та є надуманим твердженням позивача про те, що вона отримує орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, замість 3%.

Як свідчить видатковий касовий ордер № 33 від 07.08.2014р. позивачка отримала від ФГ 8 320,00грн. орендної плати, що становить 5,374% від нормативної грошової оцінки землі;

По видатковому касовому ордеру № 35 від 12.08.2015р. - позивачка отримала 6 тн. пшениці вартістю 13 200,00 грн., що становить 5,949% від нормативної грошової оцінки землі;

По видатковому касовому ордеру № 33 від 19.09.2016р. - позивачка отримала 7 800,00грн. орендної плати, що становить 3,712% від нормативної грошової оцінки землі;

По видатковому касовому ордеру № 29 від 08.09.2017р. - позивачка отримала 10 400,00грн. за оренду її земельної ділянки і (по довіреності ОСОБА_5 і ОСОБА_6.) - 20 800,00грн., а всього 31 200,00грн., що становить 4,948% від нормативної грошової оцінки землі.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 ЗУ Про оренду землі .

Таким чином, фермерське господарство РУБІН жодним чином не порушило і не порушує вимоги підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статі 288 Податкового кодексу України, згідно якого річна сума орендної плати за землю не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст. 1, 13 ЗУ Про оренду землі основною метою договору оренди землі та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Вважає, що Фермерське господарство своєчасно та обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства використовує орендовану у позивача земельну ділянку для вирощування с/г культур з дотриманням сівозмін, своєчасно і обґрунтовано розраховує та сплачує власникам земельних ділянок орендну плату, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду тільки в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених ст.ст. 24 і 25 ЗУ Про оренду землі , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України. Просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю вимог.

В судове засідання 31.01.2018 року позивач та її представник не з'явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності. На задоволенні заявлених вимог наполягають. Крім того, в процесі розгляду справи представником позивача від імені позивача було надано слідуючі пояснення щодо підстав позову та обставин, викладених представником відповідача в запереченні на позов. Так, у виступі, викладеному в письмовому вигляді зазначено, що однією з причин подання даного позову є невиконання умов договору оренди земельної ділянки з боку ФГ Рубін , а саме - несплата ОСОБА_3 орендної плати у повному обсязі. Підтвердженням вищезазначеного є зміст наданих відповідачем ФГ Рубін додатком до його заперечення наступних видаткових касових ордерів та розрахунків до них. Так, як вбачається зі змісту Розрахунку до видаткового касового ордера №33 від 07.08.2014 р. , проіндексована орендна плата за договором становить 9788,96 грн., з якої відповідачем безпідставно вирахувано з орендодавця 1468,34 грн. прибуткового податку. В результаті чого видано на руки позивачці зменшену суму орендної плати 8320 грн.. Як вбачається зі змісту Розрахунку до видаткового касового ордера №35 від 12.08.2015 р. , проіндексована орендна плата за договором становить 15528,50 грн., з якої відповідачем безпідставно вирахувано з орендодавця 2329,28 грн. прибуткового податку. В результаті чого видано на руки позивачці зменшену суму орендної плати 13200,00 грн..

Як вбачається зі змісту Розрахунку до видаткового касового ордера №33 від 19.09.2016 р. , проіндексована орендна плата за договором становить 9689,44 грн., з якої відповідачем безпідставно вирахувано з орендодавця 1744,10 грн. прибуткового податку та 145,34 грн. військового збору. В результаті чого видано на руки позивачці зменшену суму орендної плати 7800 грн.

Як вбачається зі змісту Розрахунку до видаткового касового ордера №29 від 08.09.2017 р. , проіндексована орендна плата за договором становить 12915,62 грн., з якої відповідачем безпідставно вирахувано з орендодавця 2324,82 грн. прибуткового податку та 193,73 грн. військового збору. В результаті чого видано на руки позивачці зменшену суму орендної плати 10400 грн.

Згідно до п. 9 Договору оренди земельної ділянки № 652150004000463 від 23.07.2012 року, укладений ОСОБА_3 з фермерським господарством Рубін , -Податок на землю та прибутковий податок сплачує орендар.

При цьому, податок на землю відповідач-орендар за договором сплачує, а прибутковий податок не сплачує на протязі 4-х років, чим грубо порушує свої зобов'язання за договором.

При цьому, відповідачем протиправно вирахувано з мене суму податку - військовий збір , бо у договорі між нами це не передбачено!

Таким чином, відповідач-орендар за договором не доплатив позивачу на протязі 4-х років:

- 7866,54 гривень, які вирахував з неї як оплату прибуткового податку;

- 339,07 гривень, які вирахував з неї як оплату військового збору.

Вказані документи підтвердили обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог щодо систематичного невиконання відповідачем умов договору та його розірвання з цих підстав.

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 36 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є так порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значно мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірванні договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

На підставі вищевикладеного просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 у справі №651/414/17 та розірвати договір оренди земельної ділянки № 652150004000463 від 23.07.2012 року, укладений ОСОБА_3 з фермерським господарством Рубін .

Представники відповідача Гордієнко Сергій Дмитрович та Гордієнко Альона Василівна в судовому засіданні заперечили проти заявленого позову та просили відмовити в його задоволенні в повному обсязі, оскільки договір оренди укладався з ФГ Рубін , а та обставина, що голова фермерського господарства змінився, ніяким чином не порушує права позивача. Також зазначив, що ФГ ніколи не порушує умови сівозміни та виплачує орендну плату вчасно та в розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки.

Крім того, Гордієнко С.Д. в судовому засіданні при дачі пояснень щодо порядку розрахунків орендної плати та вирахування податків, про що також викладено в його відзиві на виступ сторони позивача в судових дебатах, зазначив, що Податковий кодекс України (з усіма змінами та доповненнями від 02.12.2010р. № 2755-УІ) (надалі - ПКУ) на дату розгляду справи, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є ОРЕНДАР.

Доходи зазначені в пп..170.1.1 - 170.1.3 пункту 170.1 статті 170 ПКУ оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, яка передбачає 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)(крім випадків, визначених в пунктах 167.2-167.5 цієї статті) в тому числі, але не виключно у формі: зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими угодами та за цивільно-правовими договорами.

Фермерське господарство РУБІН являється податковим агентом позивача на підставі договору оренди землі від 04.10.2010р., державна реєстрація якого здійснена 23.07.2012р. у Державному реєстрі земель.

Відповідно до вимог п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, ФГ РУБІН правомірно, на підставі вимог Податкового кодексу України при нарахуванні позивачу щорічної суми орендної плати за землю, утримував податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків бази оподаткування.

Безпідставним є твердження представника позивача на начеб-то незаконне утримання з доходу позивача 339,07 військового збору.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014р. № 1621-УІІ (набрав чинності 03.08.2014р.) та Закону України від 28.12.2014р.№ 71-УІІІ були внесені зміни до підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення ПКУ - доповнено пунктом 16.1, яким тимчасово, до набрання чинності Рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, об'єктом оподаткування є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, а ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування - доходу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка від суми доходу.

Таким чином, ФГ РУБІН утримувало з доходу позивача і перераховувало до бюджету щорічно законно та обґрунтовано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, так як встановлено Податковим кодексом України.

Вважає, що позивачем фактично змінені і підстава і предмет позовних вимог: в позовній заяві позивач стверджувала, що ФГ не сплачує їй належний розмір орендної плати, не дотримується основних сівозмін на орендованих землях.

В письмових дебатах представник позивача вважає, що ФГ за роки оренди земельної ділянки начеб-то безпідставно утримувало із сум доходу позивача податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Тобто, позивач згодний з тим, що ФГ і дотримувався сівозмін і збільшувало розмір орендної плати за ці роки. Тому, на підставі викладеного вище, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 в повному обсязі за безпідставністю вимог.

Вивчивши позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З досліджених в судовому засідання доказів встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником земельної ділянки площею 11,9859 га., цільове призначення якої є - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом серії НОМЕР_2 (а.с.6). 4 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ф/г Рубін було укладено договір оренди землі строком на 10 років (а.с. 8-10) та зареєстрований у Верхньорогачицькому районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центру ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.07.2012 року за №652150004000463.

За умовами даного Договору (п. 8-13) орендна плата вноситься Орендарем у грошовій або натуральній формі у сумі 2188,00 гривень, що складає 1,5% від нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вносить один раз на рік до 30 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Крім того, (п. 13) Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки. Пунктами 15-17 Договору оренди землі передбачені умови збереження стану об'єкта оренди - дотримання вимог протиерозійної організації території та основної сівозміни (з обов язковим включенням парових площ). Згідно п. 36-38 Договору підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є невиконання Орендарем обов'язків передбачених вказаним Договором.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При укладанні договору оренди сторони дотримались форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Типового договору оренди землі від 03 березня 2004 року №220 і відповідав за своїм змістом нормам Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі та іншим нормативним актам України.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України Про оренду землі , а саме: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Згідно ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Стаття 24 Закону України Про оренду землі дає право орендодавцю вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; своєчасного внесення орендної плати.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач пред'являла до ФГ Рубін будь-які претензії щодо розміру орендної плати чи будь-яких порушень з боку Фермерського господарства щодо недотримання сівозмін чи внесення в ґрунт великої кількості пестицидів.

Також позивачем не було доведено, що в результаті використання земельної ділянки відповідачем, дійсно не було дотримано основної сівозміни. Тому висновок позивача про недотримання ФГ основної сівозміни, який нічим не обґрунтований, суд вважає лише припущенням. Крім того, такі припущення позивача повністю спростовуються щорічними розпорядженнями засновника та щорічними звітами ФГ РУБІН до управління статистики про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2014-2017роки та про дотримання Фермерським господарством сівозмін (а.с. 51-63, 67-68). Тобто з даного питання відповідачем не було порушено ані норм земельного законодавства, ані цивільних прав позивача.

Відповідачем не заперечується той факт, що ним не було внесено зміни в договір оренди щодо перегляду розміру орендної плати відповідно до п. 1 Указу Президента України №725/2008 від 19.08.2008 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , яким передбачено, що плата за оренду земельних часток (паїв) повинна виплачуватися у розмірі не менше 3-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Але при цьому позивач в своєму позові вказує, що відповідач не виконує саме норму щодо сплати орендної плати в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що фактично не відповідає дійсності і підтверджено відповідачем документально. Так, як свідчить видатковий касовий ордер № 33 від 07.08.2014року позивач отримала від ФГ Рубін 8320,00грн. орендної плати, що становить 5,374% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.42, 48,107); по видатковому касовому ордеру № 35 від 12.08.2015року - позивач отримала 6 тонн. пшениці вартістю 13200,00 грн., що становить 5,949% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 47, 49, 50, 108); по видатковому касовому ордеру № 33 від 19.09.2016 року - позивач отримала 7800,00грн. орендної плати, що становить 3,712% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 42, 44, 45, 104); по видатковому касовому ордеру № 29 від 08.09.2017 року - позивач отримала 10400,00грн. за оренду її земельної ділянки і (по довіреності ОСОБА_5 і ОСОБА_6.) - 20800,00грн., а всього 31200,00грн., що становить 4,948% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 42, 44, 46,109). Отримання вказаних сум позивачем в судових засіданнях не заперечувалося.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 ЗУ Про оренду землі .

Таким чином, фермерське господарство РУБІН жодним чином не порушило і не порушує вимоги умов договору оренди землі щодо внесення орендної плати та підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статі 288 Податкового кодексу України, згідно якого річна сума орендної плати за землю не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно зі ст. 1, 13 ЗУ Про оренду землі основною метою договору оренди землі та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Пезпідставними є посилання позивача на порушення відповідачем умов п. 9 Договору оренди земельної ділянки № 652150004000463 від 23.07.2012 року, а саме, що податок на землю відповідач-орендар за договором сплачує, а прибутковий податок не сплачує на протязі 4-х років, а також те, що відповідачем протиправно вирахувано з відповідача суму податку - військовий збір , що не передбачено договором, в результаті чого не доплатив позивачу на протязі 4-х років:7866,54 гривень , які вирахував з позивача як оплату прибуткового податку; 339,07 гривень, які вирахував з позивача як оплату військового збору. Так, підпунктом 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є ОРЕНДАР . Отже, фермерське господарство РУБІН являється податковим агентом позивача на підставі договору оренди землі від 04.10.2010 року, державна реєстрація якого здійснена 23.07.2012 року у Державному реєстрі земель.

Доходи зазначені в пп..170.1.1 - 170.1.3 пункту 170.1 статті 170 ПКУ оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, яка передбачає 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих)(крім випадків, визначених в пунктах 167.2-167.5 цієї статті) в тому числі, але не виключно у формі: зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими угодами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до вимог п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, ФГ РУБІН правомірно, на підставі вимог Податкового кодексу України при нарахуванні позивачу щорічної суми орендної плати за землю, утримував податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків бази оподаткування.

Крім того, відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014р. № 1621-УІІ (набрав чинності 03.08.2014р.) та Закону України від 28.12.2014р.№ 71-УІІІ були внесені зміни до підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення ПКУ - доповнено пунктом 16.1, яким тимчасово, до набрання чинності Рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, об'єктом оподаткування є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, а ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування - доходу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка від суми доходу.

Таким чином, ФГ РУБІН утримувало з доходу позивача і перераховувало до бюджету щорічно законно та обґрунтовано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, так як встановлено Податковим кодексом України.

Отже, представником відповідача доведено, що Фермерське господарство Рубін своєчасно та обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства використовує орендовану у позивача земельну ділянку для вирощування с/г культур з дотриманням сівозмін, своєчасно і обґрунтовано розраховує та сплачує власникам земельних ділянок орендну плату.

Відповідно до правових позицій, викладених в рішенні Верховного Суду України у справі №6-94цс13, зазначено, що лише самі по собі формальні порушення законодавства не можуть свідчити про порушення цивільних прав сторони договору оренди землі.

Стороною позивача не було надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки (порушення умов оплати орендної плати, чи порушення основної сівозміни), а так само цивільних прав позивача, як сторони договору.

Оскільки стороною позивача не доведено факт неналежного використання орендарем земельної ділянки та порушення умов договору, за таких обставин підстави для розірвання договорів оренди земельних ділянок відсутні, а тому суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Керуючись, ст. ст. 526, 530, 651 ЦК України, ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 12, 81,141, 229, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Рубін" в особі голови Гордієнко Сергія Дмитровича про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач - ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач - Фермерське господарство Рубін , код ЄДРПОУ 31461631, знаходиться за адресою: вул.Ювілейна, 46/15, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького району Херсонської області, індекс 74402.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області В.Г. Загрунний