Рішення

від 30.01.2018 по справі 158/3082/17

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3082/17

Провадження № 2/0158/55/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

30 січня 2017 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Корецької В.В.,

при секретарі - Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі про стягнення середньомісячного заробітку за період затримки виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі про стягнення середньомісячного заробітку за період затримки виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Позовні вимоги мотивує тим, що наказом №1/10-06-2010-М від 10.06.2010 року її було звільнено з роботи на ДП Торфодобувне підприємство Журавичі за п. 1 ст. 40 КЗпП України, однак з моменту звільнення і по даний час заробітної плати вона так і не отримала.

Судовим наказом Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.07.2013 року було присуджено до стягнення з відповідача по даній справі в її користь заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 19291 грн.

Однак на даний час судовий наказ не виконаний, а тому просить стягнути з відповідача в її користь середньомісячний заробіток за період затримки виплати заробітної плати в розмірі 74261,88 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 24102,18 грн., всього на загальну суму 98364,06 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити повністю, щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ДП Торфодобувне підприємство Журавичі в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.06.2010 позивач звільнена з роботи з посади комірника ДП Торфодобувне підприємство Журавичі та всупереч ст. 116 КЗпП, з нею не було проведено повного розрахунку /а.с.11-15/.

Відповідно до судового наказу Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.07.2013 року присуджено до стягнення з ДП Торфодобувне підприємство Журавичі в користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 19291 грн. /а.с.19/.

Постановою державного виконавця Ківерцівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області від 07.02.2017 року відкрито виконавче провадження №53362601 про стягнення з ДП ТП Журавичі в користь ОСОБА_1 зарплату в розмірі 19291 грн. /а.с.20/.

Згідно довідки Ківерцівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області від 20.11.2017 року у відділі відсутні будь-які підтверджуючі документи про сплату боргу по вищевказаному судовому наказі /а.с.21/.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, згідно з якою в разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Факт несвоєчасної виплати усіх сум, що належали позивачу на день звільнення, є доведеним. Неправомірність дій відповідача встановлена судовим наказом Ківерцівського районного суду Волинської області, яким встановлено, що позивачу заробітна плата не була виплачена при звільненні. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК ця обставина не підлягає доказуванню.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.07.2013 року по 20.11.2017 року включно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - до дня постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму № 13 при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Положеннями п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, встановлено, що у всіх інших випадках, не пов'язаних з обчисленням середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки, збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.

У відповідності до п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених у цьому пункті виплат, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідачем не проведений розрахунок з позивачем, з нього на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, тобто в межах заявлених вимог за період з 09.07.2013 року по 20.11.2017 року, що становить 74261,88 грн.

Разом з тим, згідно п.п. 2-4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаю з 01.01.2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації поділений на 100.

Враховуючи те, що відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, згідно судового наказу Ківерцівського районного суду Волинської області від 08.07.2013 року, починаючи з 09.07.2013 року по 29.11.2017 року в сумі 19291 грн., з урахуванням положень Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх витрат загальна сума компенсації, яка належить до сплати за затримку виплати заробітної плати складає 24102,18 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунком інфляційних збитків /а.с.25-27./

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі про стягнення середньомісячного заробітку за період затримки виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати повністю.

При розподілу судових витрат суд враховує, що позов задоволено, позивача звільнено від сплати судового збору, тому необхідно стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі про стягнення середньомісячного заробітку за період затримки виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі (ЄДРПОУ 21739554) в користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за період затримки виплати заробітної плати в розмірі 74261 (сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 88 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 24102 (двадцять чотири тисячі сто два) грн.. 18 коп., а всього на загальну суму 98364 (дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 06 коп.

Стягнути з Державного підприємства Торфодобувне підприємство Журавичі (ЄДРПОУ 21739554) в дохід держави 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька