Ухвала

від 01.02.2018 по справі 367/837/18

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/837/18

Провадження по справі № 2-з/367/56/2018

У Х В А Л А

Іменем України

про забезпечення позову

01 лютого 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Костяк В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпінь заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову ,відповідно до якого зазначив,що він має намір звернутись до суду із позовом до Ірпінської міської ради Київської області,ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки у власність та скасування державної реєстрації.29.01.2017р йому стало відомо,що відповідач ОСОБА_2В має намір продати земельну ділянку площею 0,1 га,кадастровий номер 3210900000:01:060:0134,що розташована за адресою: м.Ірпінь,вул..Виговського(раніше Суворова)32,дана обставина також підтверджена відомостями із Інтернет сайту.

Тому заявник просить з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області,ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки у власність та скасування державної реєстрації,накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га,кадастровий номер 3210900000:01:060:0134,що розташована за адресою: м.Ірпінь,вул..Виговського(раніше Суворова)32.

Суд, вивчивши матеріали додані до заяви ,вважає заяву такою,що підлягає до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України , заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України , та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У відповідності до ч.2 ст. 150 ЦПК України , суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України , заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір щодо земельної ділянки площею 0,1 га,кадастровий номер 3210900000:01:060:0134,що розташована за адресою: м.Ірпінь,вул..Виговського(раніше Суворова)32, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку,може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.Тому суд задовольняє заяву ОСОБА_1Л про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України , суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У суду відсутні відомості передбачені ч.3 ст.154 ЦПК України для вирішення питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, у зв'язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

Крім того,у судовому засіданні встановлено,що заявник ОСОБА_1Л звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позову до суду.

Відповідно до ч 4 ст. 152 ЦПК України У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ст.. 158 ч 13 п 1 ЦПК України Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьоїстатті 152 цього Кодексу;

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. ст. 149-154 , 157 ,158, 258-260 , 353 ЦПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити .

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області,ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення про передачу земельної ділянки у власність та скасування державної реєстрації,накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га,кадастровий номер 3210900000:01:060:0134,що розташована за адресою: м.Ірпінь,вул..Виговського(раніше Суворова)32.

Роз яснити ОСОБА_1Л,що у разі неподання до суду вказаної позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову,вказані заходи забезпечення позову будуть скасовані відповідно до ст.. 158 ч 13 п 1 ЦПК України .

Копію ухвали направити для виконання до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Ірпінський міський суд Київської області апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: ОСОБА_3