Постанова

від 31.01.2018 по справі 805/3434/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року справа № 805/3434/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника відповідача - Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року в справі № 805/3434/17-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Автопідприємство Укрбуд звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 0018321303 від 29.08.2017, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеню в розмірі 537156,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу в частині визначення розміру грошового зобов'язання у сумі штрафних санкцій 137672,76 грн.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час проведення планової виїзної перевірки ПАТ Автопідприємство Укрбуд виявлено неодноразове порушення позивачем строків нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб протягом 1095 днів. При цьому, апелянт звертає увагу суду, що кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Податкового кодексу України, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

За таких обставин податковий орган наголошує на правомірності своїх дій під час прийняття оскаржуваного рішення та відсутності підстав для задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду скасувати з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 20.06.2017 по 01.08.2017 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, апелянт, пенсійний орган, ГУ ДФС) проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд (далі - позивач, товариство, ПрАТ АП Укрбуд ) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2014 по 31.03.2017, валютного - за період з 01.04.2014 по 31.03.2017, своєчасності та повнота нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 по 31.03.2017. Результати перевірки оформлені актом № 423/05-99-14-14/01 від 08.08.2017.

Відповідно до висновків цього акту встановлено порушення позивачем, зокрема, абзацу г пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абзацу а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не сплати (не перерахування) податку на доходи фізичних осіб у строки для місячного податкового періоду в сумі 277283,46 грн, у тому числі по звітних періодах: за серпень 2014 року в сумі 1936,89 грн, за вересень 2014 року - 2,10 грн, за жовтень 2014 року - 2080,81 грн, за листопад 2014 року - 7125,55 грн, за грудень 2014 року - 7331,85 грн, за січень 2015 року - 7566,12 грн, за лютий 2015 року - 6946,65 грн, за березень 2015 року - 7308,43 грн, за квітень 2015 року - 7186,97 грн, за травень 2015 року - 8016,31 грн, за червень 2015 року - 7818,88 грн, за липень 2015 року - 8200,40 грн, за серпень 2015 року - 8031,27 грн, за вересень 2015 року - 7368,46 грн, за жовтень 2015 року - 7274,68 грн, за листопад 2015 року - 6653,44 грн, за грудень 2015 року - 7065,84 грн, за січень 2016 року - 8419,92 грн, за лютий 2016 року - 8252,74 грн, за березень 2016 року - 9270,08 грн, за квітень 2016 року - 8963,95 грн, за травень 2016 року - 9812,60 грн, за червень 2016 року - 9587,20 грн, за липень 2016 року - 9739,09 грн, за серпень 2016 року - 9877,34 грн, за вересень 2016 року - 9473,41 грн, за жовтень 2016 року - 10471,02 грн за листопад 2016 року - 9994,60 грн, за грудень 2016 року - 12632,97 грн, за січень 2017 року - 11597,42 грн, за лютий 2017 року - 10802,92 грн, за березень 2017 року - 11744,55 грн.

На підставі висновків акту № 423/05-99-14-14/01 відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0018321303 від 29.08.2017, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеню в загальному розмірі 537156,00 грн.

Вважаючи, що податковий орган прийняв рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій всупереч вимогам чинного законодавства, ПрАТ АП Укрбуд звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно зі ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

За приписами пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначено п. 168.4 ст. 168 ПК України.

Несвоєчасність перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб позивачем не заперечується.

Відповідальність за порушення вимог податкового законодавства передбачена Главою 11 ПК України.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України регламентовано, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, а дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст. 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

У спірних правовідносинах виплата доходу передувала сплаті податку, таким чином, розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (ненарахування, неутримання та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) сум податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачені статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

За таких обставин суд апеляційної інстанції спростовує висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, що застосування штрафу більшого розміру за 127 ПК України можливе у разі встановлення контролюючим органом порушення протягом 1095 днів вдруге, втретє та більше, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні, оскільки конструкцією наведеної норми чи будь-якої іншої норми податкового законодавства не передбачено, що кожне із зазначених порушень має бути оформлено окремим рішенням податкового органу.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018321303 від 29.08.2017, яким Приватному акціонерному товариству Автопідприємство Укрбуд нараховано суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції та пеню в розмірі 537156,00 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року в справі № 805/3434/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року в справі № 805/3434/17-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Автопідприємство Укрбуд до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 січня 2018 року. Повний текст постанови складений 01 лютого 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук