Ухвала

від 26.01.2018 по справі 760/2003/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/2003/18-к

1-кс-1648/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

23 січня 2018 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективами та старшими детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369 України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що громадянин Угорщини ОСОБА_4 є бізнесменом російського походження, який займається, в тому числі, купівлею-продажем сільськогосподарської продукції на міжнародному ринку. Він є власником компаній «Fedcominvest Europe Sarl» (Монако), «Fedcominvest Monaco Sam» (Монако) та інших; засновником компаній ТОВ «ТІС-Зерно», ТОВ «ТІС-Міндобриво», ТОВ «ТІС-Руда», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ТОВ «Федкомінвест-Україна», ТОВ «ТІС-Вугілля», ТОВ «Трансінвестсервіс», ТОВ «ТІС - 14 причал», ТОВ «ТІС 15 причал», ТОВ «АТІС».

Під час здійснення своєї діяльності, пов`язаної із купівлею-продажем сільськогосподарської продукції, бажаючи збільшити обсяги товарообороту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на здійснення обіцянки та надання неправомірної вигоди службовим особам ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом ПАТ «ДПЗКУ») за продаж підконтрольним ОСОБА_5 підприємствам сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениця) на економічно вигідних для останнього умовах.

Злочинні дії ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 призвели до завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді розтрати належного ПАТ «ДПЗКУ» зерна - ячменю кормового 3 класу в кількості 273679,805 тон та пшениці 5 класу в кількості 22127,99 тон, загальною вартістю 60560477,82 доларів США, що станом на 02.10.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 784915 550 гривень, що підтверджується висновками експерта №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2015, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015, №51/7 від 22.12.2015.

Кримінально-правова кваліфікація дій ОСОБА_3 - ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 31484491), що зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 38.

Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновникам (учасниками) ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» є громадянин Угорщини ОСОБА_4 та компанія ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ).

У свою чергу власником 99% статутного фонду компанії FEDCOMINVEST EUROPE SARL (Князівство Монако) є громадянин Угорщини ОСОБА_4 .

Оскільки ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА», саме ОСОБА_5 належить право володіти, користуватися та розпоряджатися будь-яким майном ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА».

Встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» відкритий банківський рахунок в ПАТ «Таскомбанк» (МФО 380162), а саме: рахунок № НОМЕР_1 .

У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав. Пояснив, що стосовно ОСОБА_11 , який є громадянином Угорщини та проживає в Князівстві Монако, складено повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року. З метою вручення ОСОБА_5 зазначеного повідомлення про підозру НАБ України був направлений запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Монако. На день розгляду клопотання про накладення арешту майна офіційна відповідь від Компетентних органів князівства ОСОБА_12 не надходила. Вважає, що ОСОБА_11 є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, оскільки вжиті всі передбачені законом заходи щодо вручення повідомлення про підозру.

Захисник ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що ОСОБА_11 на день розгляду клопотання про накладення арешту на майно не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частинами 2, 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як на підставу для накладення арешту на рахунок детектив НАБ України посилався на те, що за п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України майно ОСОБА_3 підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2017 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Угорщини, уродженця м. Красногорськ РФ, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме - в обіцянці службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто обіцяє та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та злочину, передбаченого ч.3ст.27, ч. 5 ст.191 КК України, а саме - в організації розтрати чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб та вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

31.05.2017 на виконання запиту №10-145/4580 від 07.02.2017 щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 до Національного антикорупційного бюро України надійшло електронне повідомлення на пошту від слідчого судді Суду першої інстанції Королівства ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_4 відмовляється від отримання будь-яких документів.

Сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_11 є підозрюваним у кримінальному провадження і в подальшому до нього може бути застосовані конфіскація як вид покарання.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У ч. 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частина 3 ст. 111 КПК України визначає, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

У главі 11, зокрема, в ч. 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У частині 7 цієї статті передбачено, що повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

З матеріалів справи вбачається та не оспорювалось учасниками судового розгляду, що місцезнаходження ОСОБА_11 відомо та він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою вручення ОСОБА_11 повідомлення про підозру НАБ України був направлений запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Монако.

На день накладення арешту на майно від Компетентних органів князівства Монако офіційна відповідь про вручення повідомлення про підозру чи про неможливість її вручення не надходила.

З наведеного вбачається, що в такому випадку ОСОБА_11 у порядку передбаченому статтями 276-279 КПК України, не повідомлено про підозру в спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень ( ч. 1 ст. 42, . 1 ст. 278 КПК України).

У такому випадку ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні. Посилання на те, що його майно підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є передчасним, тому арешт на майно (грошові кошти на рахунку) накладено необґрунтовано.

Не свідчить про належне повідомлення про підозру посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_11 відмовився від отримання повідомлення про підозру, оскільки електронне повідомлення на пошту від слідчого судді Суду першої інстанції Королівства ОСОБА_14 не може вважатися офіційною відповіддю і розцінюватися слідчим суддею як належне повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1