Ухвала

від 24.01.2018 по справі 815/3703/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3703/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Романішина В.Л.

при секретарі: Апексімова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Будівельна оптова база до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017р. ПП Будівельна оптова база звернулося в суд із позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підприємством 18.06.2017р. подано до митних органів митну декларацію за №UA500030/2017/008640 та документи, які визначають митну вартість товару за ціною договору. За результатами проведеної перевірки поданих документів, митним органом виявлено, що існує ряд розбіжностей, а саме: - у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції за конкретною ставкою;- в копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 21.04.2017р., тобто до моменту оформлення митної декларації країни відправлення;- згідно з інвойсом від 17.04.2017р. №00277398 товар поставляється на умовах CFR Одеса, однак, в коносаменті від 21.04.2017р. №TSCМ062329В зазначено Freifgtcollect , тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем;- відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або належить до сплати за оцінювані товари.

На підставі виявлених недоліків, 18.06.2017р. митним органом прийнято рішення за UA500030/2017/000020/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом. В результаті коригування загальна вартість товару вираховувалась із 0,1525 дол. США за шт. або 5,08 дол. США за кг., та збільшиласьна 22555,43грн.

На підставі прийнятого рішення, Одеська митниця ДФС відмовила ПП Будівельна оптова база у митному оформленні (випуску) товарів, про що18.06.2017р. було складено картку відмову в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500030/2017/00160.

Позивач вважає, що зауваження викладені митницею у рішенні про коригування митної вартості товарів не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визнанні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017р..

Стягнуто з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ПП Будівельна оптова база (код ЄДРПОУ 40574538) судовий збір у розмірі 1600грн..

В апеляційній скарзі апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант надав усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави для прийняття рішення про коригування такої вартості товару за резервним методом.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано під час апеляційного розгляду справи, що позивачем 18.06.2017р. подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію (МД) за №UA500030/2017/008640 та додано до неї наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.04.2017р. №00 277398;інвойс; декларацію країни походження; коносамент; пакувальний лист; сертифікат походження товару; додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару за ціною визначеною декларантом - ціною договору.

Під час проведення митного контролю, працівниками митного органу було вказано, що у зв'язку із спрацюванням системи управління ризиками, вони вважають, що можливе заниження митної вартості товарів. При цьому, перевіривши візуально подані документи, митний орган вказав, що у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції за конкретною ставкою; в копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 21.04.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; згідно з інвойсом від 17.04.2017р. №00277398 товар поставляється на умовах CFR Одеса, тобто до обов'язку продавця входить, у тому числі, й оплата фрахту - перевезення товару до порту призначення (Одеса). Проте в наданому коносаменті від 21.04.2017р. №TSCМ062329В зазначено "Freifgtcollect", тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем, та відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або належить до сплати за оцінювані товари.

Декларанту запропоновано, протягом десяти днів надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а саме: договір із третіми особами, пов'язаний з цим договором; рахунок про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі були здійснені; виписку з бухгалтерської документації, ліцензії чи авторські договори; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів спеціальними експертними установами. Проте, позивачем повідомлено про неможливість надання додаткових документів, крім тих, що вони надали.

З урахуванням викладеного та на підставі вказаних висновків, митним органом 18.06.2017р. прийнято рішення за№UA500030/2017/000020/2 про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості товарів за резервним методом (а.с.30-31) та картку відмови у митному оформлені товарів за №UA500030/2017/00160 (а.с.32-33).

У рішенні про коригування митної вартості товарів, митним органом визначено митну вартість за ціною 0,1525 дол. США за шт. або 5,08 дол. США за кг..

Проте, позивач вказує, що вказані рішення митного органу є такими, що прийняті з порушенням норм митного законодавства, оскільки надані ними документи фактично підтверджують митну вартість товарів за ціною договору, а тому митний орган безпідставно запропонував надати будь-які додаткові документи, та просив вимоги задовольнити.

Перевіряючи правомірність прийняття рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, з урахуванням підстав, з якими позивач пов'язує їх скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли з приводу визначення митної вартості товарів регулюються Митним Кодексом України.

За правилами ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених ч.1 ст.53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Вказаний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 цього Кодексу.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 цього Кодексу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу (ч.2,3 ст.54 МК України).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.4 ст.54 МК України).

В ч.6 ст.54 МК України вказано, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі, коли під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він приймає рішення у письмовій формі про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням таких товарів у митний режим імпорту (ч.1 ст.55 МК України).

Вищенаведені приписи митного законодавства визначають, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Однак, вказані норми чітко визначаються, що основною умовою для витребування додаткових документів є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, а саме, коли надані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, на митний орган покладається обов'язок чітко зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. При цьому на митницю також покладається обов'язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи правову оцінку рішенню про коригування митної вартості товарів за №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017р., судова колегія встановила, що у спірному рішенні митний орган вказав на наступні недоліки, які були виявлені під час перевірки митної декларації та інших документів, поданих декларантом для розмитнення товару: - у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції за конкретною ставкою; - в копії митної декларації країни відправлення від 17.06.2017р. №020220170000264786 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 21.04.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;- згідно з інвойсом від 17.04.2017р. №00277398 товар поставляється на умовах CFR Одеса, тобто до обов'язку продавця входить, у тому числі, й оплата фрахту - перевезення товару до порту призначення (Одеса). Митним органом також вказано, що в наданому коносаменті від 21.04.2017р. №TSCМ062329В зазначено "Freifgtcollect", тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем, та відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або належить до сплати за оцінювані товари.

Що стосується висновків митного органу, про неможливість ідентифікації експортної операції, то під час з'ясування вказаних обставин в суді апеляційної інстанції, представником надані документи, які вказують, що в митній декларації країни відправлення вказані конкретні номери морських контейнерів, в яких переміщався та знаходився товар для відправлення позивачу на його адресу. В декларації були також наведені класифікація та загальні відомості щодо ваги та кількості товару.

Крім того, були подані комерційні інвойси та специфікації на конкретну партію товару, що є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного контракту.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що усі подані до митного органу документи дозволяють повністю ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником митного органу не спростовано обґрунтованих доводів та доказів, наданих позивачем щодо вказаного висновку.

У рішення про коригування митної вартості товару, митним органом була вказано, що

в митний декларації країни походження від 17.06.2017р. №020220170000264786 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 21.04.2017р., тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Однак, спростовуючи доводи митного органу, представник позивача вказав, що в матеріалах справи на (а.с.63,64)знаходяться копія експортної вантажної митної декларації КНР, в якій вказано дату складання декларації і яка відповідає даті вказані в коносаменті - 17.04.2017р..

Виходячи із доказів, які маються у справі судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що дійсно декларантом надано документи, які підтверджують належність оформлення коносаменту і який відповідає даті початку відправки товару.

Що стосується посилань відповідача на умови поставки товару, то судом першої інстанції встановлено, і вказаний висновок знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що відповідно до зовнішньоекономічного договору укладеного між позивачем та Компанією CABM Trading №00277398 від 17.04.2017р., поставка товару здійснювалася на умовах CFR Одеса, Україна. Згідно з офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Міжнародної торгової палати це означає, що продавець сплачує всі витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт призначення. У зв'язку з цим, при здійсненні позивачем розрахунку митної вартості витрати на транспортування не включались до митної вартості, оскільки такі витрати за умовами контракту включенні у вартість товару, що відповідає приписам ст. 55 МК України. Щодо посилань на відомості в коносаментів, що фрахт оплачується у порту вантажоотримувачем "позначка - FrightCollect", то митний орган, на думку представника позивача, не узяв до уваги те, що у коносаменті у графі "FrightandCharges" - фрахт та мито визначалися конкретні умови поставки "frightasarranged" - фрахт стягується за домовленістю, тобто за умовами визначеними у контракті №00277398 від 17.04.2017р. на умовах CFR, та в комерційному інвойсі від 17.04.2017р. №00277398. Наведене свідчить про те, що позивач не сплачував будь-яких додаткових платежів, крім ціни за товар, яку визначено в комерційному інвойсі від 17.04.2017р. №00277398.

Представник митного органу не спростував пояснення і доводи представника позивача, та зміг надати обґрунтовані доводи, яким чином вищенаведені зауваження змінили, або вплинули на визначення митної вартості товару у сторону її збільшення. Ні в рішенні ні в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, відповідач не довів у чому полягали об'єктивні сумніви у митний вартості, заявленій декларантом.

Що стосується питання про відсутність у поданих документів інформації про сплату декларантом за пакувальні матеріали, що слід зазначити, що в угоді про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 15.04.1994р. вказано, що Первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", як це визначено в Статті 1.

Статтю 1 слід читати разом зі Статтею 8, яка передбачає, серед іншого, коригування ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які, як вважається, формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Ціна, фактично сплачена або яка підлягає сплаті, - це загальний платіж, який зроблений або має бути зроблений покупцем продавцеві імпортних товарів або на його користь.

Відповідно до статті 8 Угоди, при визначенні митної вартості згідно з положеннями статті 1 до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортні товари, додається: (а) нижченаведене, якщо це понесено покупцем але не включено до ціни, фактично сплаченої за товари або яка підлягає сплаті: вартості - упаковки (чи то за оплату праці, чи матеріалів).

Отже, лише у разі неврахування ціни за пакування до митної вартості товару, такий показник додається до ціни, що була фактично сплачена за товар.

Як вбачається із зовнішньоекономічного контракту, ціни упакування (за умови, що таке упакування - входить до ціни товару) не має жодного значення для визначення суми податкового зобов'язання, оскільки по-перше, сплата митних платежів відбувається з митної вартості у цілому (ціна товару + ціна упакування + страхування + інші складові митної вартості), по-друге, митний орган не вказав, яким саме чином відсутність цифрового визначення упакування товару вплинуло на суму митних зобов'язань.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного про те, що митному органу надані усі документи, які даються підстави для визнання митної вартості товару за ціною договору.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Верховного Суду України від 29.04.2015р., справа № 21- 127а15., Постанові Верховного Сулу України від 13 липня 2016р., справа №805/778/13-а, Постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015р., справа №21-53а15., Постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015р., справа № 21-127а15., Постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015р., справа № 21-26а15.

З урахуванням висновків Верховного Суду та на підставі встановлених обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі необхідні документи, які підтверджують вірність визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому у митного органу не було підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017р.- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 січня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

В.Л.Романішин