Рішення

від 30.01.2018 по справі 905/2825/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2018 р. Справа № 905/2825/17

Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Чернової О.В.

при секретарі - Часовському Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Едельвейс-сервіс , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у розмірі 23570,50 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, виконавчий комітет Маріупольської міської ради, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 підприємства Едельвейс-сервіс про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів в розмірі 23570,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів від 18.03.2013р. №22, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 23570,50 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 03.08.2017р.), відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2825/17 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 07.12.2017р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2825/17.

У судовому засіданні 16.01.2018 р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2825/17 до розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання 30.01.2018р. не з'явився, через електрону пошту господарського суду Донецької області надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів, про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

На підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 14.03.2013р. № 30 ПП Едельвейс-сервіс наданий дозвіл на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполь Донецької області.

18.03.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №22, відповідно до п.1.1 якого виконком (позивач) надає, а розповсюджувач (відповідач) приймає в тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та оплачує користування зазначеними місцями.

Пунктом 1.2 визначено, що місця розташування рекламних засобів, що надаються виконкомом в тимчасове платне користування розповсюджувачу терміном на 5 років зазначені в Додатку 1 до договору, відповідно до якого адресою місць розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (рекламні щити розміром 4,3х3,3м) є: вул. 50 років СРСР,46; вул. Таганрозька (район в`їзного знаку); пр. Будівельників (район ринку Застава );

Відповідно до п. 3.2 договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів наданих розповсюджувачу становить 1386,50 грн. в місяць.

Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів наведений в додатках №2-5, які є невід`ємною частиною договору (п. 3.3 договору) Загальна сума договору за п`ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами становить 83190 грн.

Додатками № 2-5 до договору сторонами затверджено розрахунок внесення плати за розміщення спеціальних конструкцій.

Відповідно до п.5.4 договору він набирає чинності з моменту його укладення. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору він діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років (п.5.7 договору).

13.11.2017 року на адресу відповідача позивач направив претензію №6 з вимогою про погашення заборгованості за договором № 22 від 18.03.2013 року у сумі 23570,50 грн.

Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за користування місцем для розміщення рекламоносіїв у встановлений строк не виконав, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 23570,50 грн. за період з 10.11.2015 по 10.03.2017р.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., а також умовами укладеного між ними договору.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір №22 від 18.03.13р. подібний до договору найму, адже визначає тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов'язання згідно умов договору відповідач своєчасно не виконав, плату за користування місцями розташування рекламних засобів у повному обсязі позивачеві не перерахував, доказів протилежного до справи не надав.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення відповідачем зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд дійшов висновку про його відповідність умовам договору та обставинам справи, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 23 570,50 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги виконавчого комітета Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 підприємства Едельвейс-сервіс про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів в розмірі 23570,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Едельвейс-сервіс (87537, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Купріна, буд. 10, прим. 200А, ЄДРПОУ 35841401) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, ЄДРПОУ 04052784) заборгованість за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів в розмірі 23570,50 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1600 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення через Господарський суд Донецької області.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/