Рішення

від 01.02.2018 по справі 910/22789/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 01.02.2018Справа №  910/22789/17 Суддя господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма – 14» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Фудз Україна» про стягнення 328 900,00 грн.,            ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Призма – 14» (надалі – ТОВ «Призма – 14») звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Фудз Україна» (надалі – ТОВ «Гуд Фудз Україна») про стягнення 328 900,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 19/06 від 19.06.2017 позивач поставив товар, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 328  900,00 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2017 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив. Зазначена ухвала суду вручена ТОВ «Гуд Фудз Україна» 04.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103040765747, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.    Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.   19.06.2017 між ТОВ «Призма – 14» (продавець) та ТОВ «Гуд Фудз Україна» (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 19/06 (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити наступну продукцію: цукор (Товар).   Згідно з п. 2.2 Договору постачання кожної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця. Замовлення надаються постачальнику за допомогою факсимільного зв'язку або іншим способом, прийнятним для сторін. Замовлення вважається прийнятим постачальником від покупця в разі, якщо протягом 1 (одного) робочого дня після його одержання постачальник не надасть покупцеві мотивовану відмову. 03.07.2017 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до умов якої оплата за товар проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4  107 800,00 грн., а відповідач отримав та частково оплатив товар на загальну суму 3  450 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару. Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Матеріалами справи (видаткові накладні № 471 та 472 від 19.06.2017, № 483 від 20.06.2017, №488 та 499 від 21.06.2017, № 503 від 26.06.2017, № 516 від 30.06.2017, № 750 від 08.08.2017, № 764 від 15.08.2017) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 4  107 800,00 грн. В свою чергу, відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 3  450 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача. Як стверджує позивач та не заперечує відповідач поставлений за видатковою накладною № 764 від 15.08.2017 товар на суму 328 900,00 грн. повернуто постачальнику. Тобто, фактично позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3  778  900,00 грн., а відповідач оплати поставлений товар на суму 3  450  000,00 грн. Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, умов Договору, повернення частини товару постачальнику та часткової оплати поставленого товару, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 328 900,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за поставлений на підставі Договору товар у розмірі 328 900,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 328  900,00 грн. Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  міста Києва - ВИРІШИВ: 1.  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма – 14» задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Фудз Україна» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 10, нежиле приміщення 60 літера А; ідентифікаційний код 39757062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма – 14» (09812, Київська обл., Тетіївський район, село Кашперівка, вул. Б. Хмельницького, будинок 30; ідентифікаційний код 31200837) заборгованість у розмірі 328 900 (триста двадцять вісім тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 4 933 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 50 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                             В.П. Босий