Рішення

від 01.02.2018 по справі 201/15322/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/15322/16-ц

провадження 2-др/201/6/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Дашкевич Х.В.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріка груп"питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріка груп" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, треті особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна і Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма "Домобуд" про визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння і скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Аріка груп" 03 листопада 2016 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння і скасування державної реєстрації, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, розглядалися клопотання, постановлялися ухвали, спір по суті не вирішено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2018 року провадження по справі закрито.

ТОВ "Аріка груп" 29 січня 2018 року звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення сплаченого судового збору по справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали цивільної справи та заяву оцінивши надані і добуті докази суд вважає можливим ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 254 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем з урахуванням вимог майнового характеру та кількості вимог немайнового характеру при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у загальному розмірі 10 787,6 гривень (а.с. а.с.7,8,9), що підтверджується матеріалами справи. Також було встановлено, що інших понесених і документально підтверджених судових витрат не має.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 січня 2018 року провадження по справі закрито.

Вказаним судовим рішенням дійсно не було вирішено питання розподілу судових витрат по справі, повернення судового збору з державного бюджету.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, повернення судового збору з державного бюджету суд бере до уваги, що провадження по справі закрито, тому суд вважає можливим повернути позивачу сплачений ним судовий збір по справі, оскільки сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття провадження по справі, а тому заява ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення, крім того слід зазначити, що під час судового розгляду не було встановлено, а відповідачем не надано та не підтверджено належними та допустими доказами, що провадження по справі закрито у зв'язку необґрунтованими діями позивача, а не з інших підстав, що не залежать від його дій чи бездіяльності або з інших обставин, а тому передбачених законом підстав для стягнення понесених відповідачем судових витрат по справі з позивача не встановлено та відповідач про це заявлено не було під час розгляду справи, оскільки зазначене підтверджено матеріалами справи та ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ст. ст. 89, 133, 141, 142, 254, 259, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріка груп" (ідентифікаційний код 39332133) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378 гривень, який сплачено квитанцією № 0.0.587723905.1 від 20 липня 2016 року.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріка груп" (ідентифікаційний код 39332133) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8 858 гривень 40 коп., який сплачено згідно дублікату квитанції № 0.0.626239977.1 від 30 вересня 2016 року.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріка груп" (ідентифікаційний код 39332133) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 гривень 20 коп., який сплачено згідно дублікату квитанції № 0.0.644965738.1 від 02 листопада 2016 року.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додатково рішення суду.

Суддя -