Рішення

від 29.01.2018 по справі 910/22090/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2018Справа № 910/22090/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом Фонду державного майна України

до відповідача приватного підприємства Укрземресурс

про стягнення 16321,73 грн.,

Представники:

від позивача Бєльський-Панасюк О.О. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПАРАВИ:

Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства Укрземресурс про стягнення 16321,73 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договору № 284 від 17.08.2005 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Суд своєю ухвалою від 11.12.2017 порушив провадження у справі № 910/22090/17.

Відповідач відзиву на позов не надав, прибуття в судове засідання своїх представників не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.08.2005 Фонд державного майна України (орендодавець) та приватне підприємство Укрземресурс (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 284 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 68,0 кв. м, що розміщене за адресою: м. Київ, на вул. Прорізна, 15, що знаходиться на балансі Головного управління державної служби України (балансоутримувача). Майно передавалося в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з пунктом 10.1 Договору, він укладений строком на 364 (триста шістдесят чотири) календарних дні, з 17.08.2005 по 16.08.2006. Строк дії Договору був продовжений до 14.08.2007 (угода № 1/356 від 16.08.2006 до Договору).

Орендар повернув об'єкт оренди 01.02.2010 згідно з актом приймання-передавання.

Орендна плата за користування переданим відповідачу майном була визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і відповідно до п. 3.1 Договору становила 3289,95 грн. за базовий місяць (липень 2005 року) без урахування податку на додану вартість. Додатковою угодою від 26.01.2007 № 34 розмір орендної плати змінено на 5698 грн. 95 коп. за базовий місяць розрахунку.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата, відповідно до п. 3.3 Договору, перераховується орендарем самостійно до 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету, 50% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Неналежне виконання умов Договору було предметом розгляду у справі № 36/395 за позовом Фонду державного майна України до приватного підприємства Укрземресурс про стягнення заборгованості.

15.11.2010 господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з приватного підприємства Укрземресурс на користь Фонду державного майна України 13723,50 грн. боргу, 2037,84 грн. пені за прострочку платежу за строкове платне користування державним нерухомим майном (за період з 26.11.2009 по 01.11.2010).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Як зазначено вище, сторони визначили, що пеня може бути нарахована за період, що перевищує шість місяців.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 16321,73 грн. (за період з 01.08.2014 по 01.11.2017).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства Укрземресурс (вул. Кулібіна, 4/2, м. Київ, 04128,код 31807220) на користь Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, будинок 18/9, м. Київ, 01133, код 00032945) 16321,73 грн. пені, 1600,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 01.02.2018.

Суддя С. А. Ковтун