Рішення

від 31.01.2018 по справі 903/16/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2018 р. справа № 903/16/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс", с.Рованці Луцького району

до відповідача: Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", м.Нововолинськ

про стягнення 19 998,87 грн.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" звернулось до господарського суду з позовом від 28.12.2017р. про стягнення з Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" 19998,87 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 04.01.2018р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

25 січня 2018 року до господарського суду від Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" надійшов відзив від 19.01.2018р. №81/09 в якому зазначено, що заборгованість підприємства перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" становить 19998,87 грн. та є неоплаченою. При цьому до відзиву додано клопотання від 19.01.2018р. №82/09 про розгляд справи без участі представника підприємства

31.01.2018р. до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, з приводу розгляду справи по суті не заперечив та просив суд розглядати справу за відсутності його представника. В цьому ж клопотанні позивач повідомив, що інші додаткові докази по суті справи у сторони відсутні.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі, наявність клопотань сторін про незаперечення щодо розгляду справи по суті в даному судовому засіданні за наявними в матеріалах справи документами та визнання відповідачем позовних вимог, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні закрити підготовче провадження, перейти до розгляду справи по суті та розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення. Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

04 січня 2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" (Покупець), правонаступником якого є Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" (Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості №839 від 25.11.2014р., а.с.33-35) було укладено договір постачання №20 згідно з умовами котрого ФОП ОСОБА_1 було взято на себе зобов'язання щодо поставки товарів в обумовлені цим договором терміни у власність "Покупця" згідно попередніх замовлень за рекомендованими цінами, а ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та здійснення його оплати у визначеному угодою порядку.

На виконання умов договору позивачем 31 травня 2012 року було поставлено, а ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля", прийнято товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 17380,00 грн. згідно накладної №66 від 31.05.2012р.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначена вище накладна на поставку підприємцем ОСОБА_1 відповідачу товару та його отримання ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" підписана уповноваженими представниками сторін, містить в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяги здійснених сторонами на її підставі, згідно умов підписаного договору постачання №20 від 04.01.2012р. господарської операції.

Путктом 3.2. договору постачання №20 від 04.01.2012р. було визначено, що за поставлений товар "Покупець" здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Постачальника" протягом 14-ти днів з моменту отримання узгодженої партії товару.

Проте, ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" взяті на себе згідно договору постачання №20 від 04.01.2012р. зобов'язання в частині проведення з ОСОБА_1 повних розрахунків по оплаті відпущеного товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, його вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало 17298,87 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості 17298,87 грн. включає в себе загальну вартість товарів, відпущених згідно накладної №66 від 31.05.2012р. на суму 17380,00 грн., за мінусом проведених розрахунків на суму 81,13 грн.

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків від 01.06.2014р. та від 01.03.2017р. заборгованість Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", як правонаступника ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" перед підприємцем ОСОБА_1 за поставлений товар становить 17298,87 грн.

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що в даному випадку, відносини між підприємцем ОСОБА_1 та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" правонаступником якого є Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" носять договірний характер, укладений між ними договір постачання №20 від 04.01.2012р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Судом встановлено, що 03 березня 2017 року між ФОП ОСОБА_1 (Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" (Новий кредитор) було укладено договір №1 про відступлення права вимоги у відповідності до котрого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором на суму заборгованості, в обсягах та за предметом, згідно Акта звірки взаємних розрахунків, що складений станом на 01.03.2017 року, що складає 17 298,87 грн. та засвідчений Первісним кредитором та Боржником.

06.03.2017р. на адресу ДП "Шахта №1 "Нововолинська" підприємцем ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги.

Додатковою угодою №1 від 04.09.2017р. до договору про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017р. сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 договору про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017 року у наступній редакції:

"Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором на суму заборгованості в розмірі 17 298,87 грн., згідно накладної №66 від 31.05.2012 року. Заборгованість підтверджена Актом звірки взаємних розрахунків від 02.03.2017 року, що засвідчений Первісним кредитором та Боржником".

У зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017р. та додаткової угоди №1 до договору від 04.09.2017р., Новим кредитором - товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" 04 вересня 2017 року за №1 на адресу боржника направлялось повідомлення про укладення додаткової угоди №1 від 04.09.2017р. до договору про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017р.

Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем, а також існування суми боргу в розмірі 17 298,87 грн. виступили підставою для звернення ТОВ "Укрзахід Стімекс" до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між підприємцем ОСОБА_1 та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля", правонаступником якого є Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" договору постачання, поставку на виконання його умов відповідачу товарів, отримання товарів ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, беручи до уваги укладення між ТОВ "Укрзахід Стімекс" та Державним підприємством "Шахта №1 "Нововолинська" договору про відступлення права вимоги, передачу підприємцем ОСОБА_1 у зв'язку з цим товариству "Укрзахід Стімекс" права вимоги за зобов'язаннями боржника, суд прийшов до висновку про повну підтвердженість пред'явлених до Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" позовних вимог належними та допустимими доказами.

Поруч з цим 01 липня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Володимир-Волинський райагропостач" (Продавець) та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" (Покупець) правонаступником якого є Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" (Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості №839 від 25.11.2014р.) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №6/171 згідно з умовами котрого Приватне акціонерне товариство "Володимир-Волинський райагропостач" зобов'язується продати та передати у власність ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" паливо-мастильні матеріали, а покупець, відповідно прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

На виконання умов договору позивачем в липні місяці 2012 року та лютому місяці 2013 року було поставлено, а ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля", прийнято паливно-мастильних матеріалів загальною вартістю 4100,00 грн. згідно видаткової накладної №0000000236 від 23.07.2012р. на суму 3200,00 грн. та видаткової накладної №24 від 18.02.2013р. на суму 900,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Судом встановлено, що зазначені вище видаткові накладні на передачу ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" відповідачу товару та його отримання ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" підписані уповноваженими представниками сторін, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставах, згідно умов підписаного договору купівлі-продажу №6/171 від 01.12.2012р. господарських операцій.

Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу №6/171 від 01.07.2012р. було визначено, що покупець здійснює розрахунки за поставлений товар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку. При цьому моментом проведення розрахунків вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Проте, ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" взяті на себе згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №6/171 від 01.07.2012р. зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті паливо-мастильних матеріалів (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) не виконало, їх вартість не оплатило у зв'язку з чим заборгувало ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" 2700,00 грн.

Судом досліджено, що сума заборгованості 2700,00 грн. включає в себе загальну вартість товарів, відпущених згідно видаткової накладної №0000000236 від 23.07.2012р. на суму 3200,00 грн. та видаткової накладної №24 від 18.02.2013р. на суму 900,00 грн. за мінусом проведених розрахунків на суму 1400,00 грн.

Відповідно до актів звірки взаємних розрахунків від 31.03.2013р., від 02.03.2017р., від 28.03.2017р. та від 04.09.2017р. заборгованість ДП "Шахта №1 "Нововолинська" як правонаступника ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" перед ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" за товар становить 2700,00 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" носять договірний характер, укладений між останніми договір №6/171 від 01.07.2012р., котрий за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сума заборгованості 2700,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, визнається відповідачем у відзиві від 19.01.2018р. №81/09 на позовну заяву.

Відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.

Судом встановлено, що 03 березня 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Володимир-Волинський райагропостач" (Первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" (Новий кредитор) було укладено договір №1/1 про відступлення права вимоги у відповідності до котрого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором на суму заборгованості, в обсягах та за предметом, згідно Акта звірки взаємних розрахунків, що складений станом на 01.03.2017 року, що складає 2700,00 грн. та засвідчений Первісним кредитором та Боржником.

06.03.2017р. на адресу ДП "Шахта №1 "Нововолинська" ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги.

Додатковою угодою №1 від 04.09.2017р. до договору про відступлення права вимоги №1/1 від 03.03.2017р. сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1 договору про відступлення права вимоги №1/1 від 03.03.2017 року у наступній редакції:

"Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором на суму заборгованості в розмірі 2700,00 грн., згідно договору №6/17-1 купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.07.2012 року та накладної №0000000236 від 23.07.2012 року. Заборгованість підтверджена Актом звірки взаємних розрахунків від 02.03.2017 року, що засвідчений Первісним кредитором та Боржником".

У зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги №1/1 від 03.03.2017р. та додаткової угоди №1 від 04.09.2017р., Новим кредитором - ТОВ "Укрзахід Стімекс" 04 вересня 2017 року за №1 на адресу боржника направлялось повідомлення про укладення додаткової угоди №1 від 04.09.2017р. до договору про відступлення права вимоги №1/1 від 03.03.2017р.

Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем, а також існування суми боргу в розмірі 2700,00 грн. виступили підставою для звернення ТОВ "Укрзахід Стімекс" до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" та ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" правонаступником якого є Державне підприємство "Шахта №1 "Нововолинська" договору купівлі-продажу нафтопродуктів, передачу на виконання її умов відповідачу товарів, отримання товарів ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" правонаступником якого є ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, беручи до уваги укладення між ТОВ "Укрзахід Стімекс" та ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" договору про відступлення права вимоги, передачу ПрАТ "Володимир-Волинський райагропостач" у зв'язку з цим товариству "Укрзахід Стімекс" права вимоги за зобов'язаннями боржника, суд прийшов до висновку про повну підтвердженість пред'явлених до ДП "Шахта №1 "Нововолинська" позовних вимог належними та допустимими доказами.

Таким чином з врахуванням укладених договорів про відступлення права вимоги №1 від 03.03.2017р. та №1/1 від 03.03.2017р. з додатковими угодами до них суд прийшов до висновку про повну підтвердженість пред'явлених до ДП "Шахта №1 "Нововолинська" позовних вимог в загальному розмірі 19998,87 грн.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об'ємі за рахунок Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська"

Керуючись ст.ст. 144, 173, 174, 181, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 512-519, 525, 526, 599, 612, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" (45400, м.Нововолинськ, вул. Шахтарська, 42, код ЄДРПОУ 39806601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзахід Стімекс" (45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Промислова, 6, код ЄДРПОУ 21740994) 19 998,87 грн. заборгованості та 1600 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено

02.02.2018р.

Суддя В. А. Войціховський