Рішення

від 31.01.2018 по справі 915/1197/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Справа № 915/1197/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д.

за участю секретаря судового засідання Кнауб А.А.

розглянувши матеріали справи № 915/1197/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Вільнянський Агрос» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4), код 05488727

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УТС ЛТД» (юридична адреса : 54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 98), код 36143082

про: стягнення

ПРИСУТНІ:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Вільнянський Агрос» (надалі - позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТС ЛТД» (надалі - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 101305 грн. 48 коп., з яких: 99000 грн. 00 коп. - сума попередньої оплати товару та 2305 грн. 48 коп. - пеня за порушення зобов'язання з постачання товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №915/1197/17 між суддями від 13.11.2017 головуючим суддею призначено ОСОБА_1

Ухвалою суду від 15.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.12.2017 о 10 год. 40 хв.

У зв'язку з поверненням до суду ухвали суду від 15.11.2017, направленої на адресу відповідача, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та для повторного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 13.12.2017 відкладено розгляд справи на 10.01.2018 об 11 год. 00 хв.

02.01.2018 від представника позивача до суду надійшло клопотання №23 від 27.12.2017 в якому останній просить суд розглядати справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У зв'язку з набранням чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 ухвалою суду від 10.01.2018 визначено справу №915/1211/17 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 31.01.2018 року об 11 год. 30 хв.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 10.01.2018 року направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: проспект Центральний, буд. 98, м. Миколаїв. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу Відповідача.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте судом враховано клопотання №23 від 27.12.2017 про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник від відповідача в судові засідання не з'являвся.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

20 жовтня 2017 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №УЛ-0002348 (надалі-договір) відповідно до якого відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти і оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану «Товар» , у кількості, за номенклатурою, ціною, у строки та на умовах поставки узгоджених сторонами в Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору, а також відповідно до умов цього договору ( розділ 1 договору).

Порядок і строки оплати за поставлений за цим договором товар обумовлюються сторонами і відображаються у відповідних специфікаціях до цього договору (п.5.1 договору).

Згідно п.6.1 договору поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в специфікації на кожну окрему партію товару. Відповідач здійснює поставку позивачу товару (частини), зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової Палати (редакція 2010 року).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.12.5 договору).

На виконання умов договору, відповідно до специфікації №1 від 20.10.2017, відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №УЛ-0002348 від 20.10.2017 року на суму 198000,00 грн. (а.с.19, 22).

20 жовтня 2017 року позивачем, відповідно до умов договору, специфікації та рахунку-фактури, була здійснена передплата за товар в розмірі 99000,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №202 (а.с.20).

Однак станом на 09.11.2017 відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару не здійснив.

08.11.2017 року позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу про повернення попередньої оплати за товар в сумі 99000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.10).

Враховуючи невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 251, ст. 253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої вартості товару у розмірі 99000 грн. 00 коп. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, відповідачем не заперечена, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 8.1, 8.3 договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні сторонами зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У разі порушення термінів відвантаження, передбачених у цьому договорі та специфікації до нього, відповідач за вимогою позивача сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день прострочення.

У зв'язку із зазначеним позивачем нараховано відповідачу до стягнення 2305 грн. 48 коп. - пені, які підтверджені розрахунком позивача, обґрунтовані належним чином, відповідачем не заперечені, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати, згідно ст.129 ГПК (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТС ЛТД» (юридична адреса : 54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 98, код 36143082) на користь Приватного акціонерного товариства «Вільнянський Агрос» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4, код 05488727) 101305 (сто одна тисяча триста п'ять) грн. 48 коп., з яких: 99000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - сума попередньої оплати товару та 2305 (дві тисячі триста п'ять) грн. 48 коп. - пеня за порушення зобов'язання з постачання товару, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ст.256 ГПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.2 ст.241 ГПК України).

Суддя В.Д. Фролов