Рішення

від 31.01.2018 по справі 913/966/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

31 січня 2018 року Справа № 913/966/17

Провадження № 9/913/966/17

Господарський суд Луганської області у складі: судді Ворожцова А.Г.

за участю: секретаря судового засідання Бережної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Сільський будинок" , с. Кам'янка Новопсковського району Луганської області

про стягнення 31902 грн. 80 коп.

у присутності:

представника позивача - не прибув ,

представник відповідача - не прибув ,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, ОСББ "Сільський будинок", заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 1351/14-БО-20 від 16.12.2013 у розмірі 31902,80 грн., з яких: пеня у сумі 8817,79 грн., 3 % річних у сумі 1503,68 грн. та інфляційні втрати у сумі 21581,33 грн.

Сторони участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили.

Від позивача, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" , на адресу суду надійшло письмове клопотання б/н від 30.01.2018 про розгляд справи без участі його позивача.

Відповідач, ОСББ "Сільський будинок" , відзиву на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

16 грудня 2013 року між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1351/14-БО-20 (далі - договір) (а.с. 15-22), згідно з яким позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 53434,83 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 23-29), складених та підписаних сторонами протягом січня - грудня 2014 року.

За умовою п. 6.1 договору оплата за газ має здійснюватися відповідачем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, а остаточний розрахунок за фактично переданий газ має бути здійснений до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Відповідач порушив грошове зобов'язання за договором та несвоєчасно сплачував за отриманий газ.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що у разі порушення грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

На підставі умов договору, з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем за період з 15.02.2014 по 14.07.2015 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8817,79 грн., згідно наданого розрахунку (а.с. 10-14).

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 15.02.2014 по 14.07.2015 у сумі 1503,68 грн. та інфляційні втрати за період з березня 2014 року по листопад 2015 року у сумі 21581,33 грн.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надані не були.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків.

На підставі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Спір виник через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу.

Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173, 193 ГК України).

Згідно з правилами ст.ст. 530, 627, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язком для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов'язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу. Обов'язок з оплати отриманого природного газу відповідачем своєчасно виконаний не був.

Згідно з частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 8817,79 грн. та 3 % річні в сумі 1503,68 грн.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він не відповідає фактичним обставинам з наступних підстав.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

При застосуванні індексу інфляції індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, як вбачається з наданого позивачем розрахунку інфляції:

- на заборгованість, яка виникла за січень 2014 року в розмірі 9250,54 грн., вона має бути розрахована не за період з 15.02.2014 по 31.05.2014, а за період, який включає повні місяці прострочення платежу, тобто з березня 2015 року по квітень 2014 року включно (виходячи з того, що оплата відбулася 15.05.2014 (а.с. 10), при цьому розмір інфляції має становити 515,50 грн . (за розрахунком позивача - 886,60 грн.),

аналогічним чином:

- за заборгованістю за лютий 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 7616,91 грн. за період:

з квітня по вересень 2014 року має становити 973,37 грн. (оплата 23.10.2014 в сумі 3000,00 грн., 28.10.2014 - в сумі 1357,83 грн., 31.10.2014 - в сумі 74,26 грн.),

за жовтень 2014 року на суму боргу 3184,82 грн. - інфляція становить 76,44 грн.,

з листопада 2014 року по жовтень 2015 року на суму боргу 3184,82 грн. - інфляція становить 1591,05 грн.,

за листопад 2015 року інфляція не має нараховуватися, оскільки 17.11.2015 відповідач повністю погасив борг.

Таким чином, загальна сума інфляційних збитків за зобов'язаннями за лютий 2014 року становить 2640,86 грн . (за розрахунком позивача - 3 334,29 грн.)

За заборгованістю за березень 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 5812,91 грн. за період з травня 2014 року по жовтень 2015 року мають становити 3703,85 грн . (за розрахунком позивача - 3894,19 грн.)

За заборгованістю за квітень 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 4438,30 грн., за період з червня 2014 року по жовтень 2015 року, мають становити 2561,97 грн . (за розрахунком позивача - 2701,98 грн.).

За заборгованістю за жовтень 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 2222,81 грн., за період з грудня 2014 року по жовтень 2015 року, мають становити 971,66 грн . (за розрахунком позивача - 1035,52 грн.).

За заборгованістю за листопад 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 10003,61 грн., за період з січня 2015 року по жовтень 2015 року, мають становити 3954,05 грн . (за розрахунком позивача - 4233,20 грн.).

За заборгованістю за грудень 2014 року інфляційні втрати на суму боргу 14089,75 грн., за період з лютого 2015 року, по жовтень 2015 року мають становити 4978,05грн. (оплата 17.11.2015 в сумі 1 555,42 грн.).

За листопад 2015 року інфляційні втрати на суму боргу 12534,42 грн. становлять 250,69 грн.

За грудень 2015 року інфляція не має нараховуватися, оскільки 03.12.2015 відповідач повністю погасив борг.

Загальна сума інфляційних збитків за зобов'язаннями за грудень 2014 року становить 5228,74 грн . (за розрахунком позивача - 5 495,55 грн.)

Таким чином, загальна сума інфляційних збитків за договором має становити 19576,63 грн. (за розрахунком позивача - 21581,33 грн.).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 8817,79 грн., 3 % річних у сумі 1503,68 грн. та інфляційних втрат у сумі 19576,63 грн., з покладенням судового збору на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Сільський будинок" , 92332, Луганська область, Новопсковський район, с. Кам'янка, вул. Пульного, буд. 2-А, код 33332836, на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код 20077720, заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу у розмірі 29 898,10 грн., з яких: пеня у сумі 8817,79 грн., 3 % річних у сумі 1503,68 грн. та інфляційні втрати у сумі 19576,63 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1499,46 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено - 02.02.2018.

Суддя А.Г. Ворожцов