Рішення

від 31.01.2018 по справі 913/980/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

31 січня 2018 року Справа № 913/980/17

Провадження № 9/913/980/17

Господарський суд Луганської області у складі: судді Ворожцова А.Г.

за участю: секретаря судового засідання Бережної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Державної екологічної інспекції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 товариства "Зелена поляна" , м. Щастя Новоайдарського району Луганської області

про стягнення 936 грн. 00 коп.

у присутності:

представника позивача - не прибув ,

представник відповідача - не прибув ,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивач, Державна екологічна інспекція у Луганській області, звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 товариства "Зелена поляна", в якому просить стягнути суму шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства в розмірі 936,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст.ст. 44, 48, 49, 98 Водного Кодексу України, що полягає у самовільному використанні водних ресурсів у період з 23.07.2017 по 23.08.2017, при відсутності дозвільних документів.

Внаслідок порушенням відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивачем до стягнення заявлені збитки, заподіяні державі у розмірі 936,00 грн.

Сторони участь своїх представників у засіданні суду не забезпечили.

Від позивача, Державної екологічної інспекції у Луганській області, 11.01.2018 на адресу суду надійшло письмове клопотання № 18/01-03-17 від 10.01.2018 про розгляд справи за відсутності представника позивача, за наявними у ній матеріалами.

Відповідач, СТ "Зелена поляна" , відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в засіданні суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся.

Норма ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду за письмовою згодою учасників справи розпочати розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Зважаючи на :

- подане позивачем клопотання про розгляд справи за відсутності його представника,

- те що відповідач, який повідомлявся про час і місце розгляду справи, вдруге не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні,

- наявність у справі необхідних та достатніх доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за необхідність закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що в межах повноважень, у відповідності до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі , затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, та за наказом начальника Інспекції від 16.08.2017 № 165/01-01-04 (а.с. 11) на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду, направлення № 273/01-03-19 від 16.08.2017 (а.с. 12), Державною екологічною інспекцією у Луганській області (позивачем у справі) у період з 21.08.2017 по 23.08.2017 було проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 товариством "Зелена поляна" (відповідачем у справі) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки позивачем було встановлено факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів у період з 23.072017 по 23.08.2017 за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) в загальній кількості 342 куб. м, що на думку Інспекції є порушенням вимог ст.ст. 44, 48, 49, 98 Водного Кодексу України.

Вказане порушення зафіксоване в акті позапланової перевірки (а.с. 13-24), на підставі якого відповідачу було направлено припис від 23.08.2017 (а.с. 25-26), яким відповідачу було визначені заходи щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

23 серпня 2017 року на посадову особу відповідача було складено протоколи про адміністративні правопорушення (а.с. 28, 29), передбачені ст.ст. 48, 60 КУпАП та винесена відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 136 грн. (а.с. 30), який було сплачено у добровільному порядку у передбачений законодавством строк (а.с. 32).

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика), відповідачу обчислений розмір збитків в сумі 936,00 грн.

06 вересня 2017 року Державною екологічною інспекцією у Луганській області на адресу відповідача було надіслано претензію № 60 про добровільне відшкодування збитків, однак вимоги цієї претензії відповідачем не виконані.

З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 936,00 грн.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність повного задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків.

На підставі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Предметом даного спору є стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок незаконного водокористування, без отримання дозволу на спеціальне водокористування, що передбачено ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України.

Статтею 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, серед іншого, підземні води.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законі.

Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до положень статей 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України).

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Відповідно до п. 5 Порядку дозволи надаються на такі види користування надрами, зокрема геологічне вивчення родовищ корисних копалин та видобування корисних копалин.

Згідно з п. 7 Порядку дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин, п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної статті майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Факт самовільного користування надрами (без спеціального дозволу) підтверджено матеріалами справи, вина підприємства, яка є однією з передумов застосування відповідальності, полягає саме у користування надрами без отримання такого дозволу.

Перевіривши правильність нарахування Інспекцією розміру збитків, суд дійшов висновку, що розрахунок збитків (а.с. 9-10) відповідає фактичним обставинам.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з п. б ч. 2 ст.47 цього Закону.

Відповідно до п. г ч. 4 ст. 47 цього Закону Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється також, зокрема, за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. А згідно з п. 4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 178, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача, ОСОБА_1 товариства "Зелена поляна" , 91480, Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, вул. Донецька, буд. 40, код 25061876, на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 936,00 грн., перерахувавши їх на балансовий рахунок № 33118331700412 спеціального фонду місцевого бюджету м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, код за ЄДРПОУ 37895134 УДКСУ у м. Щастя Новоайдарського району Луганської області, код платежу за бюджетною класифікацією 24062100, банк одержувача - УДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

3. Стягнути з відповідача, ОСОБА_1 товариства "Зелена поляна" , 91480, Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, вул. Донецька, буд. 40, код 25061876, на користь Державної екологічної інспекції у Луганській області , 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 93, код 37991372, на р/р 35217015081009 у ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

4. Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено - 02.02.2018.

Суддя А. Г. Ворожцов