Вирок

від 28.01.2018 по справі 490/10682/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10682/17

Провадження № 1-кп/490/1010/2017

У Х В А Л А

26 січня 2018 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12015150040004518 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українкою, громадянином України, одруженою, неповнолітніх дітей не має, працює генеральним директором ТОВ "Нафта Премійум", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняла злочинів та не судилась

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звинувачено у вчиненні злочину, передбачено частиною 1 статті 205-1 Кримінального Кодексу України:

-підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, а саме - внесення недостовірних відомостей до:

-протоколу № 2 засідання зборів учасників ТОВ "Нік-Нафта" від 01.03.2016 про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та визначення порядку внесення вкладу нових учасників до статутного капіталу товариства не пізніше року після реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а також про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_7 та призначення на посаду директора ОСОБА_9 з наданням їй права першого підпису;

-протоколу № 2/1 від 01.03.2016 засідання зборів учасників (засновників) ТОВ "Нік-Нафта" від 01.03.2016 про визнання правомочними прийняття рішення щодо зміни складу учасників (засновників) товариства, затвердженого Протоколом засідання зборів учасників (засновників) № 2 від 01.03.2016;

-заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.03.2016 про зміну складу засновників, учасників юридичної особи ТОВ "Нік-Нафта" (код ЄДРПОУ 38350413), а саме - про виключення зі складу засновників Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та про включення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також про зміну керівника ТОВ "Нік-Нафта";

-передачі вищевказаних підроблених документів ОСОБА_11 для подачі їх до Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області

в результаті чого державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Нік-Нафта", про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 15221070027023816.

Під час досудового розслідування - 22 листопада 2017 року - між обвинуваченою та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість та їй призначається покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця угода разом з обвинувальним актом була скерована до суду, в зв`язку з чим судом було проведене підготовче судове засідання.

За такого під час підготовчого судового засідання суд розглядав лише угоду про примирення між сторонами, до прийняття рішення за наслідками розгляду якої був позбавлений можливості вчиняти інші процесуальні дій.

Вирішуючи питання, пов`язані із розглядом угоди, суд дійшов такого.

І. Щодо можливості затвердження угоди судом.

1. Зміст обвинувачення та укладеної між сторонами угоди свідчать про те, що внаслідок дій обвинуваченої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були виведені зі складу засновників товариства, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - введені до складу його учасників товариства.

За такого в цьому випадку дії обвинуваченої є юридичним фактом, який змінює й утворює відносини не тільки між державною та ТОВ "Нік-Нафта", але й ті, учасниками яких є ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .. Зокрема, внаслідок дій обвинуваченої ОСОБА_7 та ОСОБА_8 втратили корпоративні права та пов`язані із ними права та обов`язки, а ОСОБА_12 та ОСОБА_10 - набули такі права та пов`язані із ними обов`язки.

Наведене, в свою чергу, доводить, що в цьому випадку стверджуваними діями обвинуваченої було завдано шкоду правам та охоронюваним законом інтересам окремих громадян, зокрема - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Постанови № 13 Пленуму від 11 грудня 2015 року Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод" /надалі - Постанови Пленуму/ за таких обставин угода про визнання винуватості не може бути укладеною, а у разі її укладання - не може бути затвердженою судом.

2. Під час підготовчого судового засідання прокурор посилався про те, що дії ОСОБА_4 не завдали шкоди цим особам.

В обґрунтування цього він вказував, що її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 205-1 Кримінального Кодексу України, та така кваліфікація виключає заподіяння шкоди інтересам окремих осіб.

Аналізуючи ці посилання прокурора, суд відзначає, що в них прокурор безпідставно ототожнюється сутність вчиненого злочину (який існує в дійсності) та результати кваліфікації дійсних обставин справи органами досудового розслідування та державним обвинуваченням.

До того ж, доводів на спростування наведених вище висновків суду щодо дійсних обставин вчинюваного злочину прокурор не навів.

За такого ці міркування не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

3. Під час прийняття рішення по суті питання про можливість затвердження угоди суд враховує й те, що відповідно до пункту 1 статті 7 Кримінального Процесуального Кодексу України суд відмовляє у затвердженні угоди у разі, якщо її умови суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди.

В цьому ж випадку кваліфікація вчиненого ОСОБА_4 є вочевидь неправильною, оскільки кваліфікуючи її дії, органи досудового розслідування та державне обвинувачення не врахувало, що вчинене нею посягає не тільки на відносини, що випливають в зв`язку із державною реєстрацією суб`єктів підприємницької діяльності, але - також на відносини, суб`єктами яких є окремі фізичні особи, зокрема - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ..

Наведене у сукупності доводить, що підстави для затвердженні угоди наразі є відсутніми, отже - у її затвердженні суд має відмовити.

ІІ. Щодо подальшого руху справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України суд, відмовляючи у затвердженні угоди, має повернути кримінальне провадження прокурору для продовження розслідування.

Постанова Пленуму вказує про те, що відмовляючи у затвердженні угоди, суд у деяких випадках може ухвалити про продовження судового розгляду у загальному порядку.

Але такі випадки наразі є відсутніми.

Так, як зазначено у згаданому вище абзаці 2 пункту 16 Постанови Пленуму суд має право призначити судовий розгляд у загальному порядку лише у разі, якщо до суду надійшов самий лише обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження. В цьому ж випадку угоду було укладено під час досудового розслідування, та вона надійшла до суду разом з обвинувальним актом.

Далі, відповідно до підпункту "б" пункту 18 Постанови Пленуму суд має право призначити судовий у загальному порядку розгляд також у також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. Проте, в цьому випадку судом встановлені факти неврахування під час досудового розслідування істотних обставин справи та хибність правової кваліфікації вчиненого злочину, отже - підстави вважати досудове розслідування закінченим наразі є відсутніми. До того ж, під час підготовчого засідання від затвердження угоди прокурор не відмовлявся та про розгляд справи у загальному порядку не просив; окремий же розгляд питань про відмову у затвердженні угоди та про повернення обвинувального акту ані діючим законодавством, ані Постановою Пленуму не передбачений.

Отже, це кримінальне провадження слід повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

ІІІ. Щодо інших питань, що виникли під час підготовчого провадження.

Під час підготовчого провадження - 24 січня 2018 року - ОСОБА_9 подала до суду скаргу на постанову про визнання її потерпілою.

Проте, в цьому випадку рішення про повернення кримінального провадження прокурору приймається негайно після розгляду питання про затвердження угоди, що позбавляє суд можливості розпочати розгляд цієї скарги.

Отже, ця скарга не може бути розглянутою під час підготовчого судового засідання, через що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України підлягає поверненню заявникові, що не позбавляє його права звернутись із цією скаргою на відповідних стадіях досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 314, 474 - 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12015150040004518 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального Кодексу України.

Кримінальне провадження № 12015150040004518 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального Кодексу України - повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Скаргу ОСОБА_9 на постанову про відмову у визнанні потерпілою - повернути заявникові, роз`яснивши право звернутись за захистом своїх прав в кримінальному провадженні під час досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ = ОСОБА_13 =

28.01.2018