Справа №521/10868/16-ц
Провадження №2/521/4138/16
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Святецькій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Ера керування , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Одеський завод будівельно-обробних машин , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса та припинення права приватної власності, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №520/10868/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Ера керування та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про припинення права власності та скасування рішення державного реєстратора.
Приватний нотаріус ОСОБА_2 подала до суду письмову заяву, у якій вказує, що вимога про скасування рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства. На підставі викладеного просить передати дану справу на розгляд Одеського окружного адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивачки заперечував проти задоволення клопотання про передачу справи до на розгляд Одеського окружного адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, пославшись на письмові заперечення проти заявленого клопотання додатково звернувши увагу суду, заява не підлягає задоволенню, оскільки заявник не вірно застосовує та тлумачить положення ЦПК України.
Суд вислухавши думку представника позивача, дослідивши клопотання приватного нотаріуса, матеріали цивільної справи вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Стаття 15 ЦПК України визначає компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, "Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин".
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 р. № 3 "У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа)". Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду як співвласник нежилих приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частка ОСОБА_3 у праві спільної власності на нежилі приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 24, була незаконно виділена ним у в окремий об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, 24/2 (та стала об'єктом права приватної власності ОСОБА_3Г.), який пізніше переданий у приватну власність ТОВ "Ера керування", яке створено ОСОБА_3.
Предметом позову по даній справі є оскарження незаконного переходу права власності від ОСОБА_3 до ТОВ "Ера керування". Суб'єктами вказаних відносин є - ОСОБА_3 та ТОВ "Ера керування". Таким чином, спір виник з приводу нерухомого майна, Позивач звертається до суду як співвласник цього майна а предметом позову є оскарження незаконного переходу права власності до ТОВ "Ера керування".
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України "Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації". Позивачка вважає, що наявність запису в Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності за ТОВ "Ера керування" на нежилі приміщення перешкоджає відновленню прав Позивача як співвласника нежилих приміщень у повному обсязі.
Суд проаналізувавши позовну заяву, прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені щодо нерухомого майна і не стосуються дотримання державним реєстратором процедури здійснення державної реєстрації, тому їх належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
У даному випаду реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і є визначеним організаційним заходом, що використовується власниками для впорядкування своїх основних відносин, предметом яких є нерухоме майно.
Крім того, предметом спору є не перевірка адміністративно-розпорядчих дій державного реєстратора, а зобов'язання вчинити дії, безпосередньо пов'язані зі спором про захист права власності і не стосуються захисту прав у контексті публічно-правових відносин. Таким чином, висновки про те, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, є передчасними.
У п. п. 3, 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" судам роз'яснено, що у зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є,правило, фізична особа) .
Такі ж правові висновки викладені в Ухвалі ВССУ від 07.09.2016 р. по справі № 756/10952/15-ц, де встановлено, що фактично ж реєстрація покликана надати відповідну силу правовстановлюючим документам і виступає формальною умовою подальшого захисту (у тому числі і судового) прав особи, що виникають з правовідносин, предметом яких є нерухоме майно. При цьому вона ніяк не впливає на цивільно-правову рівність учасників обороту, автономію волі і свободу договору. Тобто не надає публічно-правового характеру вказаним правовідносинам, що дозволяє зробити висновок про можливість розгляду спорів щодо державної реєстрації виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно. Отже, позовні вимоги, які заявлені щодо нерухомого майна і не стосуються дотримання державним реєстратором процедури здійснення державної реєстрації, належить розглядати у порядку цивільного судочинства. У даному випаду реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і є визначеним організаційним заходом, що використовується власниками для впорядкування своїх основних відносин, предметом яких є нерухоме майно.
З цих підстав суд приходить до висновку, що якщо позовні вимоги, заявлені у позові щодо нерухомого майна і не стосуються дотримання державним реєстратором процедури здійснення державної реєстрації, то їх належить розглядати у порядку цивільного судочинства.
Стосовно заявлених вимог щодо передачі даної справи на розгляд Одеського окружного адміністративного суду, суд дійшов наступних висновків.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК).
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК). Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України передати цивільну справу можна до іншого загального суду, а не адміністративного суду.
Положення підсудності справ між судами регулюється ст.ст. 108-114 ЦПК України. Зі змісту вказаних статей вбачається, що вони не регулюють питання передання цивільних справ до адміністративних або господарських судів.
У разі, якщо заявлений позов повинен розглядатись в порядку іншого виду судочинства, що це є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Таким чином, наявні усі підстави для розгляду вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 116 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про передання справи №520/10868/16-ц на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області на протязі п'ятиденного строку.
Головуючий:
07.12.16
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2016 |
Оприлюднено | 04.02.2018 |
Номер документу | 71956297 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Поліщук І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні