Ухвала

від 31.01.2018 по справі 711/3330/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/193/18 Справа № 711/3330/17 Категорія: ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимого: 05.10.2012 р. Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком 7 років, звільненого умовно-достроково 18.12.2014 р. на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.12.2014 р. на невідбутий строк 2 роки 3 місяці і 14 днів позбавлення волі,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано частково невідбуту частину покарання, призначеного вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2012 р. у виді 2 років 3 місяців 14 днів, і остаточно призначено до відбуття 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання вирішено рахувати з моменту затримання обвинуваченого, а саме з 14.04.2017 р. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 14.04.2017 р. по 20.06.2017 р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017 року вирішено рахувати один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто в рахунок держави процесуальні витрати у сумі 2 112,64 гривень. Вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 близько 06:00 години 19 грудня 2016 року шляхом відтискання вікна проник всередину приміщення операційного блоку Комунального закладу «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради», яке розташоване в м. Черкаси, вул. Р. Люксембург (зараз Самійла Кішки), 210, звідки таємно викрав два монітори від рентгенівської системи «Радіус Р9» загальною вартістю 7 306 грн. 56 коп., які привласнив.

Він же близько 02:00 години 21 грудня 2016 р. шляхом відтискання вікна проник всередину аптечного пункту № 2 приватного підприємства «Волошка-Сервіс», яке міститься в орендованому приміщенні КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР», що розташоване в м. Черкаси, вул. Р. Люксембург (зараз Самійла Кішки), 210, де повторно таємно намагався викрасти з каси 292 грн., але вчинити всіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, не зміг з причин, що не залежали від його волі, тому що його затримали працівники поліції.

Він же, близько 02:00 години 08 січня 2017 року, перебуваючи на території Вищого навчального закладу «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту», що розташований в м. Черкаси, вул. Нечуй-Левицького, 16, з метою таємного викрадення чужого майна шляхом зриву навісного замка проник всередину приміщення автолабораторії вказаного навчального закладу, звідки таємно, повторно викрав мотокосу «Форте БМК-2553» вартістю 2 100 грн. з подовжувачем довжиною 70 м вартістю 712 грн.

Не погоджуючись з вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року, обвинувачений ОСОБА_7 та прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року в частині зарахування попереднього ув`язнення в строк відбутого покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши строк попереднього ув`язнення з 08.03.2010 р. по 27.12.2012 р., протягом якого він перебував в Черкаському СІЗО. Зарахувати йому за правилами ч. 5 ст. 72 КК України день за два строк попереднього ув`язнення з 20.11.2017 р. по день постановлення судом апеляційної інстанції відповідного судового рішення у цій справі у строк покарання, призначеного оскаржуваним вироком суду. Визначити дату остаточного закінчення його покарання.

Указує, що оскільки покарання згідно з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2012 р. вважається невідбутим повністю, й невідбуту частину покарання за цим вироком частково приєднано до призначеного покарання за оскаржуваним вироком, строк з 08.03.2010 р. по 27.12.2012 р. повинен бути зарахований у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України за принципом «день за два».

Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2017 р. та ухвалити новий, відповідно до якого визнати винним ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання: за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України просить шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання просить приєднати частково невідбуту частину покарання, призначену за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2012 р. у виді 2 років 3 місяців і 14 днів позбавлення волі, й остаточно призначити до відбуття покарання у ваді 5 років і 6 місяців позбавлення волі. Також просить дослідити характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_7 .

Не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними, і кваліфікацію дій обвинуваченого, прокурор вважає, що оскаржуваний вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі обвинуваченого. Вказує, що суд першої інстанції, не врахувавши вимоги ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 із змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначив ОСОБА_7 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості, оскільки не взяв до уваги, що останній, будучи раніше судимим та маючи невідбутий строк покарання, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні тяжкі злочини.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник підтримали подану обвинуваченим апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені, та просили її задовольнити. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу прокуратури та відхилити апеляційну скаргу обвинуваченого.

За клопотанням прокурора та згодою інших учасників судового провадження колегією суддів було визнано доцільним дослідити дані, які характеризують особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимий. На обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває (т. 1 а.с. 87-89). Згідно з характеристикою за місцем проживання ОСОБА_7 характеризується посередньо (т. 1 а.с. 93).

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог дотримався в повному обсязі.

Відповідно до змісту вироку суду ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому. З огляду на це, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуте судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися; обґрунтовано визнав винуватість ОСОБА_7 доведеною, вірно визначив кваліфікацію злочинів і призначив особі необхідне і достатнє покарання для належного виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Апеляційні вимоги обвинуваченого щодо зарахування судом строку попереднього ув`язнення за вироком Соснівським районним судом м. Черкаси від 05.10.2012 р. в строк призначеного покарання колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2012 р. за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі. Згідно з ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.12.2014 р. ОСОБА_7 18.12.2014 р. на підставі ст. 81 КК України звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 02 роки 03 місяці і 14 днів позбавлення волі.

Попереднім ув`язненням у розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Відповідно до ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Колегія суддів виходить з того, що виникнення у особи права на умовно-дострокове звільнення безпосередньо пов`язане із необхідністю відбування певної мінімально необхідної частини покарання. Тому у цьому аспекті період попереднього ув`язнення особи під час досудового слідства, який був врахований вироком у строк призначеного покарання, вже мав свій безпосередній вплив на обрахунок дати, з якої у особи при відбуванні покарання виникло право на умовно-дострокове звільнення.

Реалізувавши це право, особа звільнилася від відбування покарання, однією з умов якого є те, що особі, у разі вчиненні нею нового злочину у період умовно-дострокового звільнення, до покарання за новим вироком приєднується повністю або частково невідбута частина покарання, від відбування якого така особа була умовно-достроково звільнена.

Таким чином, факт перебування особи у статусі попередньо ув`язненого в рамках минулого провадження, у межах якого особа вже відбувала покарання у виді позбавлення волі, хоча й була умовно-достроково звільнена від відбування його частини, не може враховуватися при зарахуванні строку попереднього ув`язнення у новому кримінальному провадженні на підставі положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Крім цього, колегія суддів враховує, що у даному випадку, призначаючи покарання обвинуваченому за правилами ст. 71 КК України, місцевим судом врахована лише певна частина його покарання, від відбування якого він був попередньо умовно-достроково звільнений.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув`язнення за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.10.2012 р. за принципом «день за два» чи й за загальним обрахунком.

Вимоги обвинуваченого щодо зарахування йому в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 20.11.2017 р. по день набрання вироком законної сили за правилами ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів також вбачає безпідставними з огляду на те, що, зарахувавши ОСОБА_7 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 14.04.2017 р. по 20.06.2017 р. за принципом «день за два», а з 21.06.2017 р. з розрахунку один попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог закону, враховуючи, що згідно з Законом України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», який набрав чинності з 21 червня 2017 року, внесено зміни до ч. 5 ст. 72 КК України та скасовано зарахування терміну попереднього ув`язнення в строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Щодо визначення дати остаточного закінчення покарання ОСОБА_7 колегія суддів вбачає наступне.

Згідно із ст. 8 Кримінально-виконавчого кодекс України засуджені мають право, зокрема, на отримання інформації про свої права і обов`язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов`язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань.

Тому колегія суддів не вбачає можливим задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого в частині надання кінцевої дати закінчення строку його відбування покарання, оскільки це не є компетенцією суду.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування до обвинуваченого більш суворого остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців за правилами ст. 70, 71 КК України, колегія суддів не знаходить обґрунтованих підстав для цього, вбачаючи призначене судом першої інстанції покарання достатньо суворим як за його видом, так і за його розміром. Колегія суддів вважає, що покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки достатньо сприятиме виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, засудивши ОСОБА_7 , призначив йому обґрунтоване, законне і справедливе покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України, яке в цілому відповідає ступеню суспільної небезпечності вчиненого злочину, його характеру, враховує особу винного. Також суд першої інстанції обґрунтовано врахував щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на його утриманні малолітньої дитини, як обставини, що пом`якшують покарання, й рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину.

Крім цього, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначив необхідність призначення обвинуваченому покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за кожний злочин окремо та за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України, оскільки він вчинив нові умисні злочини під час невідбутого строку покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого він був умовно-достроково звільнений. Суд обґрунтовано приєднав до покарання за новим вироком частину покарання за попереднім вироком, й визначив сукупне покарання, яке є більшим за кожне з двох окремих покарань, як того вимагає ч. 4 ст. 71 КК України.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів не знаходить обґрунтованих підстав для зміни чи скасування вироку з мотивів, які указані в апеляційних скаргах.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк на оскарження обчислюється з часу отримання копії ухвали суду.

Головуючий :

Судді :