Рішення

від 31.01.2018 по справі 603/819/17

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/819/17

Провадження №2/603/58/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Швець Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, змінивши позовні вимоги, просить визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позов тим, що 25.09.2000 року померла мати позивача ОСОБА_4. На час її смерті разом з нею проживав її чоловік (батько позивача) ОСОБА_5, який помер 15.10.2015 року. Після його смерті відкрилася спадщина на:житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Баришська за №11, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області; земельну ділянку площею 0,2177 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6124280200:02:001:0186, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №531346; земельну ділянку площею 0,4189 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124280200:02:001:0187, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №416469; земельну ділянку площею 0,7300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0056, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на землю серії Р1 №650182; земельну ділянку площею 0,3383 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0226, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №650182. На вказане майно ОСОБА_5 було складено заповіт на ім'я позивача. Спадщину позивач прийняв, звернувшись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню та втратою державних актів на земельні ділянки, з приводу чого позивачем подано оголошення в районну редакцію газети Вісті Придністров'я .

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві представник позивача просить розглянути справу у його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6104044322017 від 26.10.2017 року, №НВ-6104044172017від 26.10.2017 року, №НВ-6103773762017 від 07.08.2017 року, №НВ-6103773772017 від 07.08.2017 року, сформованих Відділом у Монастириському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_5на праві власності належали: земельна ділянка площею 0,2177 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6124280200:02:001:0186, розташована в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №531346; земельна ділянка площею 0,4189 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124280200:02:001:0187, розташована в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №416469; земельна ділянка площею 0,7300 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0056, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на землю серії Р1 №650182; земельна ділянка площею 0,3383 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0226, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №650182, що також підтверджується довідкою №107, виданою 25.04.2017 року, виданою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Державні акти на право власності на землю серії ЯК №531346, ЯК №416469, Р1 №650182, Р1 №650182 на час розгляду справи втрачені, про що в Монастириській районній редакції газети Вісті Придністров'я розміщено оголошення.

Як вбачається зі змісту довідки №106, виданої 25.04.2017 року ОСОБА_5 належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Баришська, 11 в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області.

На даний житловий будинок 04.05.2017 року КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

Згідно даних технічного паспорта, за адресою: вул. Баришська, 11 в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 66,9 кв. м, житловою - 30,8 кв. м, під літерою А , сарай Б , погріб ПГ , огорожа № 1, ворота № 2.

ОСОБА_5 помер 15.10.2015 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ИД №192642 від 16.10.2015 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Баришська за №11, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області; земельну ділянку площею 0,2177 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6124280200:02:001:0186, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №531346; земельну ділянку площею 0,4189 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124280200:02:001:0187, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №416469; земельну ділянку площею 0,7300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0056, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на землю серії Р1 №650182; земельну ділянку площею 0,3383 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0226, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №650182.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Спадкодавець ОСОБА_5 все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1, про що 25.12.2010 року складено заповіт, посвідчений секретарем Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №14.

Зі змісту довідки №419, виданої 22.11.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, станом на 15.04.1991 року згідно із записами в погосподарській книзі №8 за 1991 - 1995 роки та будинкової книги №3 в житловому будинку проживали та були членами господарства: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - голова домогосподарства, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - дружина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, - син, зареєстрований з 29.04.1993 року.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляв.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 25.09.2017 року позивачу визначено додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5, який помер 15.10.2015 року.

Монастириською державною нотаріальною конторою після смерті 15.10.2015 року ОСОБА_5 за заявою позивача ОСОБА_1 від 07.11.2017 року заведено спадкову справу №148 за 2017 рік. Станом на 17.01.2018 року свідоцтва про право на спадщину не видавались (інформаційний лист №19/01-16 від 17.01.2018 року, копія спадкової справи додана до матеріалів справи).

Як вбачається із письмової відповіді Монастириської державної нотаріальної контори №747/01-16 від 13.10.2017 року, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню, втратою оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18.02.2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24 / 26, і Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до змісту цих Вказівок громадська група господарства визначалася залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР ( 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Розгляд позову про право на майно колишнього колгоспного двору не залежить від вирішення питань землекористування.

Зі змісту виписки з погосподарської книги за 1991 - 1995 роки вбачається, що будинковолодіння, розташоване в с.Бертники по вул.Баришська,11 Монастириського району Тернопільської області відноситься до суспільної групи - колгоспний двір, у будинковолодінні були зареєстровані: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - голова домогосподарства, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - дружина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, - син.

Згідно довідки №416, виданої 22.11.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, прописаний у спірному домогосподарстві з 29.04.1993 року.

ОСОБА_4 померла 25.09.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №101649 від 26.09.2000 року.

Після смерті ОСОБА_4 Монастириською державною нотаріальною конторою 11.04.2001 року заведено спадкову справу №165 за 2001 рік за заявою ОСОБА_5 та 11.04.2001 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на право на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності селянської спілки Хлібороб с.Григорів Монастириського району Тернопільської області (копія спадкової справи надана Тернопільським державним нотаріальним архівом, додана до матеріалів справи).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за заповітом після померлого 15.10.2015 року ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 120, 121, 123 ЦК УРСР , ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, Російська Федерація, 241000, паспорт тип Р, №72 0387310, до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул.Шевченка, 69 с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 23587829 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: вул. Баришська, 11, с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 66,9 кв. м, житловою - 30,8 кв. м, під літерою А , сарай Б , погріб ПГ , огорожа № 1, ворота № 2;

- земельну ділянку площею 0,2177 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6124280200:02:001:0186, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №531346;

- земельну ділянку площею 0,4189 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124280200:02:001:0187, розташовану в с.Бертники Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №416469;

- земельну ділянку площею 0,7300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0056, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право власності на землю серії Р1 №650182;

- земельну ділянку площею 0,3383 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124280200:01:001:0226, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №650182.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя ОСОБА_7