Рішення

від 23.05.2007 по справі 43/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/39

23.05.07

За позовом            підприємства “Український центр духовної культури” товариства “Знання

                          України”

до                        комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”

третя особа І    Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу

                           Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа ІІ   Управління державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва

про                      визнання інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 р. виконаним у

                             повному обсязі

                                                                                      Судді    Пасько М.В. (головуючий)

                                                    Качан Н.І.   

                                                          Калатай Н.Ф.    

Представники:

від позивача              Здоренко С.М. –предст. за дов.,

від відповідача         Гранацька Л.В., Павлюк Л.М. –предст. за дов.

від третьої особи І    Лазебний А.М. –предст. за дов.,

від третьої особи ІІ   не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 року виконаним в повному обсязі. 

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.07 порушено провадження у справі  № 43/39 та призначено її розгляд на 26.01.07.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник відповідача не з'явився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.               № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач відповідно до своєї претензії № 155/1/03-84 від 21.12.2006 року  стверджує що Позивачем, не виконані умови Інвестиційного договору № 3 на реконструкцію нежилого будинку № 10-А на вул. Софіївській в м. Києві.

З метою встановлення правдивості чи спростування вказаних тверджень і враховуючи те, що встановлення вказаних фактів потребує спеціальних знань, в судовому засіданні від Позивача надійшло клопотання про призначення будівельно –технічної експертизи із переліком питань, які на його думку необхідно поставити перед експертами Київського інституту судових експертиз.

Ухвалою від 26.01.07 провадження у справі № 43/39 зупинено до закінчення експертизи, а матеріали справи передані до Київського Науково-дослідного інституту  судових експертиз.

15.03.07 справа повернута до господарського суду міста Києва з відповідними висновками Київського НДІ судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.07 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.03.07.

28.03.07 від комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” надійшла зустрічна позовна заява про розірвання інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 р. на реконструкцію нежилого будинку № 10-А на вул. Софійській у м. Києві.

28.03.07 від Відповідача надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою заступника Голови господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 02.04.07 розгляд справи доручено здійснити колегіально у наступному складі суддів: Пасько М.В. (головуючий суддя), Качан Н.І., Калатай Н.Ф.    

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.07 прийнято зустрічний позов для сумісного його розгляду з первісним  та призначено справу № 43/39 до розгляду на 20.04.07.

В судовому засіданні представник Відповідача за первісним позовом заявив клопотання про витребування у підприємства “Український центр духовної культури” товариства “Знання України” додаткових документів, а саме: проект реконструкції нежитлового будинку під адміністративний культурно-просвітницький заклад по вул. Софіївській, 10-а, проект відведення земельної ділянки під адміністративний культурно-просвітницький заклад по вул. Софіївській, 10-а, кошториси, в тому числі і локальні на виконання робіт по реконструкції нежитлового будинку під адміністративний культурно-просвітницький заклад по вул. Софіївській, 10-а, акт вводу в експлуатацію нежитлового будинку по вул. Софіївській, 10-а, дозвіл на початок реконструкції будинку по  вул. Софіївській, 10-а.

З метою встановлення всіх фактичних обставин справи, суд визнав за доцільне задовольнити заявлене комунальним підприємством „Київжитлоспецексплуатація” клопотання про витребування додаткових доказів.

У зв”язку з нез'явленням в судове засідання представників Управління державного архітектурно –будівельного контролю м. Києва та враховуючи необхідність витребування нових доказів, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 23.05.07.

Перед початком розгляду справи по суті учасників судового процесу було ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності зі ст. 22 ГПК України.

          Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників позивача, який підтримав позовні вимоги, заперечення відповідача та третіх осіб, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           Між  підприємством  “Український центр духовної культури” товариства “Знання   України” (Позивач),  Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація”(Відповідач) та Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської  міської державної адміністрації  було укладено інвестиційний договір № 3 від 20.02.1998 зі   змінами   від 30.03.1999  та 03.10.2001, відповідно до умов якого, розпорядженням  Київської міської державної адміністра ції від 30.01.1998 № 155 зі змінами від 11.03.1998 № 518, від 23.09.1998            № 1959 та від 22.03.1999 № 391 підприємство “Український Центр духовної культури”           товариства “Знання”України  було залучене  до реконструкції нежилого будинку № 10-А на                            вул. Софіївській у м. Києві.

29.12.2006 року   Підприємство “Український центр духовної культури” товариства “Знання України” (Позивач), отримало від Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (Відповідач) претензію від 21.12.2006 р. за № 155/1/03-84 з повідомленням про розірвання інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 зі змінами від 30.03.1999 та 03.10.2001 на реконструкцію нежилого будинку № 10-А на вул. Софіївській у       м. Києві та повернення будинку до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

   В претензії Відповідач послався на невиконання Позивачем умов п.п.2.2.5 та                          2.2.6 інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 зі змінами  від 30.03.1999 та 03.10.2001 і зазначав, що згідно з умовами інвестиційного договору, при невиконанні інвесто ром у повному обсязі встановлених зобов'язань щодо термінів закінчення реконструкції будинку, інвестиційний договір № 3 від 20.02.1998 зі змінами від 30.03.1999 та 03.10.2001 на реконструкцію нежилого будинку № 10-А на вул. Софіївській у м. Києві він вважає розірваним з 20.01.2007 та пропонує передати будинок № 10-А на вул. Софіївській у м.Києві до комунальної власності територіальної громади м. Києва у місячний термін - до 20.01.2007р.

В судовому засіданні комунальне підприємство „Київжитлоспецексплуатація” проти позову заперечувало і подало до підприємства “Український центр духовної культури” товариства “Знання України” зустрічний позов в якому просить розірвати Інвестиційний договір між Відповідачем, Позивачем та третьою особою, виселити Відповідача з нежилого будинку по вул. Софійській, 10 –А та передати його за актом до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

  Свої позовні вимоги Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що Відповідачем за зустрічним позовом не виконано зобов'язання за  Інвестиційним договором.

  Як встановлено господарським судом, 13.11.1997  відповідно до п.п. 6.1. протоколу № 31 засідання міської конкурсної комісії з питань вибору інвесторів та генпідрядних організацій для фінансування та виконання робіт з реконструкції жилих будинків у м. Києві, переможцем  конкурсу по реалізації інвестиційного проекту на реконструкцію нежилого будинку № 10-А на вул. Софіївській було визнано підприємство “Український центр духовної культури”   товариства  “Знання України” (Позивач за первісним позовом).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.          

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 Розпорядження Київської міської Державної адміністрації за №155 від 30.01.1998 року, підприємство “Український центр духовної культури ”Товариство “Знання України” залучене до реконструкції нежилого будинку № 10-А по вул. Софіївській з передачею йому у власність будинку загальною площею 894,6 кв. м. Згідно п.п.2.1., 2.2. п. 2 зазначеного розпорядження Позивачу доручено розробити і затвердити у встановленому порядку проектно –кошторисну документацію в термін до 01.07.98, отримати в Держархбудконтролі дозвіл на початок реконструкції зазначеного будинку з 01.07.98 та завершити її згідно з термінами, передбаченими проектом організації будівництва.

Відповідно до п. 3 даного Розпорядження Третя особа 1 та Відповідач (за первісним позовом) мали укласти з Позивачем Інвестиційну угоду на реконструкцію нежилого будинку №10 –А по вул. Софіївській.

Керуючись вимогами Закону України “Про інвестиційну діяльність” та відповідно до Положення про міську конкурсну комісію з питань вибору інвесторів із змінами та доповненнями згідно з розпорядженнями міської державної адміністрації від 21.01.97 № 81,      від   03.11.97    № 1769    та     розпорядженнями      від    05.02.97    № 127,   від  30.01.98   № 155 “Про залучення інвестора до реконструкції нежилого будинку № 10-А на вул. Софійській”,  Позивач, Відповідач та Третя особа-1 (за первісним позовом), 20.02.1998 року  уклали Інвестиційний договір №3 на реконструкцію реконструкції нежилого будинку № 10-А на вул. Софійській.

20.04.1998 року згідно Наказу “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна” від 30.03.1998 р. № 125-В, головним управлінням житлового господарства та майна міста, видане Свідоцтво  серії НБ № 010001429 про право власності на нежилий будинок  в цілому площею 894,600 кв. м., який розташований в м. Києві по вул. Софіївській буд. 10-А.

Відповідно до  Розпорядження Київської міської адміністрації № 1959 від 23.09.98 р. на підставі рішення  міської конкурсної комісії з питань вибору інвесторів та генпідрядних організацій для фінансування та виконання робіт з реконструкції жилих будинків (протокол від 13.08.98 №39),  у пунктах 2.1 та 2.2 пункту 2 розпорядження КМДА від  30.01.98 № 155 “Про залучення інвестора до реконструкції нежилого будинку № 10-А по вул. Софіївській у Печерському районі” цифри  “01.07.98” було замінено на цифри “01.11.98”

Згідно  Розпорядження № 1736 від 17.08.2001 Київської міської адміністрації терміни розробки та затвердження проектно –кошторисної документації та отримання в управлінні Держархбудконтролю дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції будинків було продовжено, а до пунктів 2.1. та 2.2. пункту 2 розпорядження КМДА від 30.01.98. № 155, було внесено зміни - цифри “01.09.99”замінено цифрами “01.03.2002”.

Судом встановлено, що незважаючи на неодноразову зміну архітектурно – планувального  завдання, проект реконструкції нежилого будинку по вул. Софіївській,           буд. 10-А був розроблений, погоджений з “Учасником - 2” та затверджений архітектурно – містобудівною Радою при головному архітекторі м. Києва.

Також, було отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи №2440 від 18.11.1999. Після проведення робіт з реконструкції будинку 10-Б по вул. Софіївській, він фактично був введений в експлуатацію.

В своїх запереченнях проти позову Відповідач (за первісним позовом) посилається на невиконання Позивачем пунктів 2.2.5 та 2.2.6. інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998   на реконструкцію нежилого будинку  № 10-А на вул. Софіївській у м.Києві.

В судовому засіданні Відповідач не надав суду належних доказів невиконання Позивачем пунктів 2.2.5 та 2.2.6. інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 на  реконструкцію нежилого будинку  № 10-А на вул. Софіївській у м. Києві та необгрунтував  належним  чином, чому датою завершення реконструкції будинку № 10-А по вул. Софіївській є  саме вересень 2004 року.

Крім того, Відповідач у відповідності до п. 5.2 Інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 повинен був письмово попередити інвестора про наміри розірвання Інвестиційного договору, а не вважати його розірваним у одноособовому порядку з 20.01.2007.

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання договорів в одноособовому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Ч.1 ст. 651 ЦК України зазначається, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Вимога Відповідача передати будинок № 10-А на вул. Софійській до комунальної власності територіальної громади м. Києва у місячний термін до 20.01.2007 р., порушує право власності Позивача на вищезазначений будинок, оскільки, даний будинок належить Позивачу на підставі Свідоцтва на право власності на нежилий будинок серія НБ  № 010001429 від 20.04.98.

Приймаючи рішення у справі господарський суд також виходить з того, що Відповідно до  ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За наслідками розгляду справи господарський суд приходить до висновку про те, що позивач за первісним позовом  належним чином виконав всі умови Інвестиційного договору            № 3 від 20.02.1998.

        Згідно ст. 60  Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду його з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

       Суд зобов'язаний прийняти зустрічний позов до сумісного розгляду його з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані та сумісний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одного правовідношення. Взаємозв'язок первісного та зустрічного позовів може полягати в такому їх співвідношенні, при якому зустрічне право Відповідача виключає право Позивача, підриває його підставу або може зарахуватися з первісним  позовом.

Комунальне підприємство „Київжитлоспецексплуатація” подало до підприємства “Український центр духовної культури” товариства “Знання України” зустрічний позов в якому просить розірвати Інвестиційний договір між Відповідачем, Позивачем та третьою особою, виселити Відповідача з нежилого будинку по вул. Софійській, 10 –А та передати за актом до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Розглянувши зустрічний позов суд приходить до висновку, що заявлені в ньому вимоги є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню.

Позовні  вимоги Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує посиланням на те, що Відповідачем не виконано зобов'язання по  Інвестиційного договору, а саме:

         - замовити і отримати в міських спеціалізованих експлуатаційних службах технічні умови для розробки проектно –кошторисної документації (ПКД) на реконструкцію будинку                    (п. 2.2.4. Договору);

-  розробити, погодити з Позивачем та затвердити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію в термін до 01.07.98 р. (п. 2.2.5 Договору);

- отримати в Держархбудконтролі дозвіл на початок реконструкції зазначеного будинку з 01.03.2002 та завершити її згідно з термінами, передбаченими проектом організації будівництва (п. 2.2.6. Договору).

          З таким твердженням Позивача господарський суд не погоджується з наступних підстав.

          Відповідно до Містобудівного паспорту затвердженого 13.11.1998 року головним архітектором м. Києва начальником Головного управління містобудування та архітектури,          на підставі замовлення № 14070 від 09.10.1998 року за реєстровим № 980330301462 Відповідачем було отримано та погоджено всі технічні умови міських спеціалізованих експлуатаційних служб, а саме:

-          ДДП “Київелектрозв'язок”;

    -          Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища;

    -          Київська радіотрансляційна мережа;

    -          “Київські теплові мережі” АК “Київенерго”;

    -          “Київенерго” Кабельні мережі;

    -          ДКП “Київміськсвітло”;

-          ДКО “Київміськгідрошляхміст”;

-          Штаб цивільної оборони;

    -          Санепідемстанція;

    -          Управління Державтоінспекції;

    -          Спеціалізоване Управління протизсувних робіт.

Відповідно до п. 2.2.5. Інвестиційного договору, Відповідачем у 1999 році було  замовлено у Державний науково –дослідний та проектно –вишукувальний інститут “НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” та розроблено проектно –кошторисну документацію.

          18.08.1999 згідно протоколу № 610 Архітектурно –містобудівною Радою при головному архітекторі м. Києва був затверджений робочій проект реконструкції нежилого будинку по         вул. Софіївській, 10-А,  отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи         (№ 2440 від 18.11.1999 р.), один примірник проектно –кошторисної документації  подано до КП “Київжитлоспецексплуатація”.

          Господарський суд також приймає до уваги те, що через причини незалежні від волі Відповідача (за зустрічним позовом), ним не отримано державний акт на право користування земельною ділянкою або інший документ що підтверджує право на земельну ділянку. Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, до документів що надаються для одержання дозволу, додається й документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користувача (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування.

В червні 1998 року Відповідач звернувся до Голови Київської міської державної адміністрації Омельченка О.О. (вих. № 94 від 08.06.1998 року) з проханням дати дозвіл на розробку проектної документації і відвести земельну ділянку за адресою: вул. Софіївська,  10-А.

Були дані відповідні доручення управлінням економіки, земельних ресурсів та “Київглавархітектурі”. Пропозиції вищеназваних управлінь Відповідачем були своєчасно виконано.

          У вересні 1998 року були укладені відповідно договір № 353-98 на комплекс проектно-вишукувальних робіт по інвентаризації земельної ділянки нежилого будинку № 10-А по  вул. Софіївській, та договір № 354-98 на розробку проекту відведення земельної ділянки з               СП „Топос”.

          Як вбачається з наданих суду документів, домоволодіння по вул. Софіївській 10 складається з будинку 10-А і 10-Б, в зв'язку з чим практично неможливо розділити загальну земельну ділянку цих будинків. Було погоджено розробку проекту відведення земельної ділянки з урахуванням цих обставин, про що були подано відповідні звернення до Печерської районної державної адміністрації. Листом від 18.01.1999 року № 6320 Печерська районна державна адміністрація не знайшла можливості задовольнити прохання Відповідача.

          Проект відведення земельної ділянки Відповідачу знову було направлено на доопрацювання. В жовтні 1999 року був затверджений технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ділянки та розпочата робота по розробці проекту відведення земельної ділянки.

          Тільки у травні 2000 року відповідно до подання та за підписами  начальника управління Київського міського управління земельних ресурсів та заступника Голови постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування Київською міською Радою було підготовлено проект рішення VIII сесії XXIII скликання Про надання Відповідачу земельної ділянки для реконструкції та подальшої експлуатації адміністративного будинку по вул. Софіївській, 10 літера “А”. Як зазначає Відповідач, до цього часу це питання на сесії Київ Ради так і не було розглянуте.

Оскільки, будинок знаходився в непридатному для нормальної експлуатації стані та за наявності затвердженого містобудівною радою проекту реконструкції, Відповідачем за власною ініціативою, господарським способом було проведено капітальний ремонт будівлі, інженерних мереж, опоряджувальних покриттів та за погодженням з Головним управлінням контролю за благоустроєм міста були проведенні ремонтні роботи і пофарбування фасаду.

Згідно висновку судової будівельно –технічної експертизи № 961/962 від 12.03.2007  ремонтно –будівельні роботи в будинку № 10 по вул. Софіївській в м. Києві, які вказані в об'єктному кошторисі №1 до проекту реконструкції, розробленому „НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” у 1999 році, виконувалися, характеризуються, як покращені та високоякісні і відповідають нормативним документам діючим у будівництві. Конструктивні елементи, опоряджувальні покриття, інженерні мережі і обладнання знаходяться у доброму  технічному стані, що забезпечує якісні характеристики його експлуатації.

          Щодо розірвання Інвестиційного договору  з підстав невиконання Відповідачем п. 2.2.4, п. 2.2.5., п. 2.2.6 слід зазначити, що відповідно до Розпорядження КМДА № 1736 від 17.08.2001 року, на яке посилається Позивач у своєму зустрічному позові, передбачено саме фінансові санкції до інвесторів за зрив термінів розробки та затвердження проектно – кошторисної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а не розірвання інвестиційних договорів.

          Згідно ст.20 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

          Стаття 21   Закону України “Про інвестиційну діяльність”, визначає, що зупинення або припинення інвестиційної діяльності проводиться за рішенням:

-          інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності; (збитки Позивачу за зустрічним позовом Відповідачем не завдані).

-          за рішенням правомочного державного органу.

Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин:

-          якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно –гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;

     -          оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності.  

Як вже зазначалось вище, вимогою Відповідача передати будинок № 10-А на                        вул. Софійській до комунальної власності територіальної громади м. Києва у місячний термін до 20.01.2007  Позивачем порушується  право власності Відповідача на вищезазначений будинок. Даний будинок належить Відповідачу на підставі Свідоцтва на право власності на нежилий будинок серія НБ № 010001429  від  20.04.98.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Отже, вимоги Позивача за зустрічним позовом щодо розірвання Інвестиційного договору № 3 від 20.02.1998 року між Відповідачем, Позивачем та Третьою особою,  виселення Відповідача з нежилого будинку по вул. Софійській, 10 –А та передачі           його за актом до комунальної власності територіальної громади м. Києва є безпідставними та необґрунтованими, тобто такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно  ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

                                              ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Визнати інвестиційний договір № 3 від 20.02.1991 р. дійсним та таким, що виконаний у повному обсязі.

Стягнути з комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, код ЄДРПОУ 03366500, р/р 2600800990704 в                                     ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300670) на користь підприємства “Український центр духовної культури” товариства “Знання України” (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-А,                           р/р 26004026433891 в Печерському відділенні КМФ АКБ „УСБ”, МФО 322090, код ЄДРПОУ 22870539) 85, 00 грн.  державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття .

Судді

                        М.В. Пасько (головуючий)                                                                   Н.І.Качан                                                                           Н.Ф. Калатай