Рішення

від 03.04.2007 по справі 12/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/147

03.04.07

За позовом                    Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Мир”

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансагро”

Про                              стягнення 86 568, 3 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача          Карпенко В.М. –предст. (дов. б/н від 13.03.07 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 86 568, 3 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №0211/01-06 від 02.11.06 р.

Ухвалою суду від 07.02.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/147 та призначено розгляд справи на 13.03.07 р.

Ухвалою суду від 13.03.07 р. розгляд справи відкладено на 03.04.07 р. в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі від 13.03.07 р., не виконав, представник відповідача в судове засідання 03.04.07 р. знову не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.06 р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Мир" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртрансагро" укладено Договір купівлі-продажу № 0211/01-06 (надалі Договір) згідно умов якого відповідач мав поставити, на умовах 50% попередньої оплати мінеральні добрива Аміачну селітру № 34,4% в мішках по 50 кг., в кількості 191,1 тон на загальну суму 173136,6 грн. в тому числі ПДВ 28856,1 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору позивач здійснює 50% попередню оплату товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів . По прибутті товару на станцію позивача та виконання п. п. 4.1 - 4.3. Договору, позивач перераховує остаточну суму 50% від суми договору.

Згідно п. 2.6 Договору термін дії поставки : протягом 5 банківських днів після виконання пункту 3.1.

Позивач перерахував кошти в сумі 86 568,30 грн. згідно рахунку-фактури № 02/11 від 02.11.06 р. платіжним дорученням № 492 від 03.11.06 р., чим виконав свої зобов'язання згідно п.3.1 Договору.

Проте відповідач станом на час розгляду справи свої зобов'язання згідно п 2.6 Договору не виконав.

04.12.06 р. позивачем направлений відповідачу лист-претензія вих. № 111 з проханням виконати свої зобов'язання по поставці товару або повернути кошти, який залишений відповідачем без розгляду.

Отже станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 86 568,30 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець маж право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 86 568,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 693 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртрансагро” (03127, м. Київ, вул. Василенка,7а, Код 32372752, р/р 26003057274700 в АБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Мир” (09511, Київська область, Таращанський район, с. Чернин, вул.. Ювілейна, 26, код 03753579, р/р 2600714527001 у АБ "Київська Русь", МФО 319092) 86 568,30 грн. основного боргу, 865,68 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко