Рішення

від 25.01.2018 по справі 826/20151/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2018 року 10:54 № 826/20151/16

Окружний адміністративний суд м.Києва в складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО

про стягнення заборгованості у сумі 335 941,93 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Соловей А.В.

від відповідача: не з'явився.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО , в якому просить прийняти рішення, яким стягнути на користь ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві суму боргу в розмірі 335 941,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 335 941,93 грн., який залишається непогашеним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2016 р. суддею Федорчуком А.Б. відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.10.2017 р. суддею Васильченко І.П. справу прийнято до свого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з тих підстав, що сума заборгованості відповідача перед бюджетом є узгодженою та складається із сум зобов'язань, визначених платником самостійно, які у встановлений чинним законодавством строк сплачено не було.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що сума заборгованості виникла на підставі технічної помилки, що сталася не з вини відповідача. В результаті технічної помилки відбулось дублювання уточнюючого розрахунку у системі, в результаті такого дублювання показники податкового зобов'язання ТОВ АДПРО не змінилися, проте суми, які підлягають сплаті подвоїлись. Отже, відповідач вважає, що сума зазначена в деклараціях не повинна сплачуватися двічі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю АДПРО перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Відповідачем було самостійно задекларовано податкові зобов'язання визначені податковими деклараціями, починаючи з квітня 2016 р., коли виникла заборгованість підприємства, зокрема:

№ 9064033001 від 01.03.2016 р., згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 43 433,12 грн.;

№ 9059754702 від 30.04.2016 р., згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 43 203,00 грн.;

№ 9149371330 від 18.08.2016 р., згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 130 330,00 грн.;

№ 9172434568 від 19.09.2016 р., згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 32 710,00 грн.;

№ 9195545464 від 18.10.2016 р., згідно якої задекларовано суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 18 458,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що самостійно задекларовані суми податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб у встановлений законодавством термін не сплачувались, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нараховувалася пеня.

Таким чином, станом на день розгляду даної справи за відповідачем обліковується несплачена заборгованість у сумі 335 941,93 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу положень статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Порядок погашення податкового боргу і відповідні дії податкового органу визначаються главою 9 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу платника податків здійснюється податковим органом за рахунок будь-якого майна такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що з метою погашення податкового боргу орган стягнення (державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України) звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.3. Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В порядку пункту 1 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

В порядку пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податковим органом було направлено ТОВ АДПРО податкову вимогу № 4824-17 від 06.06.2016 р. на загальну суму 206036,52 грн., яка була вручена представнику відповідача 20.07.2016 р., про що свідчить відмітка на рекомендованому поштовому відправленні.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 335 941,93 грн. відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АДПРО (01033, м.Київ, вул. Гайдара, буд. 58/10, код ЄДРПОУ 34291340) податковий борг в сумі 335 941,93 (триста тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) гривня 93 копійки на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко

Повний текст судового рішення складено та підписано 29.01.2018 р.