Рішення

від 06.06.2007 по справі 27/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

РІШЕННЯ

№ 27/16306.06.07р.

За позовом  Державне підприємство завод "Арсенал"

до                Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Магнолія-насоспром"

про            стягнення 41400,00 грн

Суддя

Представники:

від позивача               Волобаєва А.О. –довіреність № 35/Д-56 від 21.03.07р.

від відповідача           не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41 400,00 грн. за поставку продукції неналежної якості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.03.07р.  порушено провадження у справі та призначено розгляд на 17.04.07р.

17.04.07р. розгляд справи відкладено на 17.05.07р., у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивач у судовому засіданні 17.05.07р. підтримав заявлені вимоги та надав суду довідку управління статистики № 21-10/2389 від 19.04.07р. про знаходження відповідача у ЄДРПОУ, у якій вказано іншу адресу відповідача, ніж у позовній заяві, а саме: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8. Крім того, позивач надав суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви за вищевказаною адресою.

Відповідач у судове засідання не з'явився та не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 29.03.07р. та від 17.04.07р.

17.05.07р. розгляд справи відкладено на 06.06.07р.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився та не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 29.03.07р., від 17.04.07р. та від 17.05.07р.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд -

ВСТАНОВИВ:

          На підставі рахунків-фактур № 27  від 28.09.06р. та № 26 від 27.09.06р., позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 41 400,00 грн., у якості попередньої оплати за поставку трьох насосів НВР-90.  

          05.10.06р. відповідач передав позивачу насоси НВР-90, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 05.10.06р.

          Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського кодексу особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

           Частина 2 статті 184 ГК України встановлює, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

           Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 ГК України).

          Таким чином позивач та відповідач уклали договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до ст. 184 ГК України, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення.

            Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

            Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

            Таким чином, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення статей ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

             У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач поставив товар неналежної якості.

             Згідно ч.1 ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

             Отже, необхідною умовою для встановлення факту поставки неякісного товару є виявлення цих недоліків у встановленому порядку.

             Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 "Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії ВАСУ від 12.11.93 N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7), а також договором.

            Відповідно до пункту 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 N П-7 (з доповненнями та змінами), акт про приховані недоліки продукції повинен був складений протягом 5-ти днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що знайшов приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені  обов'язковими для сторін правилами. Прихованими  недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній  для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, монтажу, випробування, використання і збереження продукції.

             На підставі наданих позивачем доказів, судом було встановлено, що 31.10.06р. позивачем було проведено у присутності представників відповідача випробування трьох насосів НВР-90, за результатами якого було виявлено їх не відповідність маркуванню, відсутність належних документів, що стосуються якості товару. Крім того, позивачем було встановлено, що замість трьох насосів НВР-90 відповідачем були поставлені зовсім інші насоси, що не відповідають типу НВР-90 зразка заводу виробника, а також вазі, габаритам і параметрам.

             За результатами вищевказаного випробування у присутності представників відповідача, позивачем був складений Рекламаційний акт № 13 від 31.10.06р., який був підписаний членами комісії позивача та затверджений, згідно п. 32  Інструкції N П-7, заступником керівника позивача. Суд також було встановлено, що представники відповідача, які були присутні при випробуванні насосів, відмовились від підписання вищевказаного акту. Даний факт був засвідчений членами комісії позивача  у Рекламаційному акті № 13 від 31.10.06р.

             Таким чином,  на підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору стосовно асортименту товару, а не щодо його якості, оскільки поставив позивачу інші типи насосів, ніж було передбачено договором.

              Згідно ч.1 ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

              Відповідно до ч.1 ст. 672 ЦК України, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

              У зв'язку з тим, що відповідач поставив позивачу типи насосів, які не були передбачені умовами договору, то останній направив відповідачу претензію № 36/355 від 06.12.06р. з вимогою повернути сплачені грошові кошти.

              Вищевказану претензію відповідач отримав 07.12.06р.

              Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти у розмірі 41 400,00 грн. у строк до 14.12.06р.

             У встановлений строк відповідач не повернув позивачу грошові кошти.

              Відповідно до ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.   

              Таким чином, суд вважає заборгованість відповідача у розмірі 41 400,00 грн. доведеною та обґрунтованою.   

              Відповідно до ст.49 ГПК України, при задоволенні позову витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

              Приймаючи до уваги вищезазначене та керуючись ст.ст. 22,33,34,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу, ст.ст.525,526,655,670,671,672,692,694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1.    Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Магнолія-Насоспром»(02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, код ЄДРПОУ 33107303) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства заводу «Арсенал»(01010, м. Київ, вул. Московська,8 код ЄДРПОУ 14310520) суму заборгованості у розмірі 41 400,00 грн., державне мито у розмірі  414,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень, 00 коп.).

                       3.   Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                   М.А. Дідиченко

Дата підписання рішення 13.06.07р.

?????