Рішення

від 29.01.2018 по справі 164/2002/17

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 164/2002/17

п/с: 2/164/29/2018

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Оліферчук І.В., Панасюк Ю.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Щербюка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП КДК" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП КДК" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обґрунтував тим, що він працював на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК". Наказом № 7 від 14.08.2017 року позивач був звільнений із займаної посади в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки відповідачем при його звільненні не дотримано вимог ст.ст. 42, 49-2 КЗпП України, так як він має більш високу кваліфікацію порівняно з іншими працівниками ТОВ „ВП КДК", які залишились на роботі, а також більш тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві. Про звільнення з роботи в зв'язку зі скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України позивача не було повідомлено за два місяці та не було йому запропоновано іншу роботу на даному підприємстві. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК" та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просив поновити його на роботі на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК" та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Підтвердив, що відповідачем з ним було проведено повний розрахунок. Також не оспорює, що про звільнення з роботи в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України його було попереджено за два місяці - 13.06.2017 року.

Представник відповідача - ТОВ „ВП КДК" Щербюк О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими, а тому проти задоволення позову заперечує. Підтвердив, що позивача, який працював на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК", наказом № 7 від 14.08.2017 року було звільнено із займаної посади в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. 13.06.2017 року ОСОБА_1 було попереджено про звільнення з роботи в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Іншу роботу на підприємстві йому не пропонували, оскільки були відсутні вільні посади, на які міг бути працевлаштований позивач. З ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок. Вважає, що звільнення позивача проведено у відповідності до діючого законодавства, а тому просив в задоволенні його позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім?ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п?яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України „Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 постійно працював на посаді верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК" з 15.06.2015 року. 13.06.2017 року позивача було ознайомлено з наказом № 4 від 13.06.2017 року „Про скорочення чисельності працівників", попереджено про звільнення з роботи через два місяці в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Інша робота на підприємстві йому запропонована не була. Наказом № 7 від 14.08.2017 року позивач був звільнений із займаної посади в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. З ОСОБА_1 було проведено повний розрахунок. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, наказами ТОВ „ВП КДК" № 70 п-о/с від 15.06.2015 року, № 4 від 13.06.2017 року „Про скорочення чисельності працівників" та № 7 від 14.08.2017 року „Про припинення трудових відносин", трудовою книжкою серії НОМЕР_2 розрахунковим листком за серпень 2017 року, персональним попередженням про звільнення з роботи згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України від 13.06.2017 року, актом про відмову отримати персональне попередження від 13.06.2017 року, штатним розписом по ТОВ „ВП КДК", довідкою про доходи № 80 від 21.11.2017 року, посвідченням № 1531 від 17.11.2010 року про встановлення тарифно-кваліфікаційного розряду по професії верстатник д/о верстатів 4 розряду.

Згідно ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України доведено, що він має більш високу кваліфікацію порівняно з іншими працівниками ТОВ „ВП КДК", які залишились на роботі, а також більш тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві.

Відповідачем - ТОВ „ВП КДК" та його представником Щербюком О.Ю. відповідно до ст. 81 ЦПК України в судовому засіданні не було подано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про його переважне право на залишення на роботі порівняно з іншими працівниками даного підприємства, а тому заперечення представника відповідача в цій частині суд не бере до уваги.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади верстатника деревообробних верстатів ТОВ „ВП КДК" в зв'язку із скороченням чисельності працівників згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України без врахування його переважного права на залишення на роботі порівняно з іншими працівниками даного підприємства,його звільнення відповідно до наказу № 7 від 14.08.2017 року „Про припинення трудових відносин" є незаконним, а тому він підлягає поновленню на попередньому місці роботи.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З дослідженої в судовому засіданні довідки ТОВ „ВП КДК" № 80 від 21.11.2017 року про доходи ОСОБА_1 встановлено, що його заробітна плата в червні 2017 року становила 2282 гривень 83 копійки, а у липні 2017 року - 3270 гривень.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 100 від 8.02.1995 року „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" середньоденний заробіток позивача становить 132 гривень 21 копійка (2282.83 +3270/42).

Виходячи з наведеного, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу на суму 5341 гривень 41 копійка (132.21 грн. х 116 -9994.95 грн. вихідної допомоги).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ „ВП КДК" підлягає стягненню на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 704 гривень 80 копійок судового збору, виходячи із задоволених судом позовних вимог та положень ст.ст. 4, 6 Закону України „Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 40, 42, 43, 47, 49-2, 232, 235, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді верстатника деревообробних верстатів Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП КДК".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП КДК" (45000, м. Ковель, вул. Івасюка, 16, кв. 6 Волинської області, код ЄДРПОУ 38367088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5341 (п?ять тисяч триста сорок одна) гривень 41 копійку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП КДК" (45000, м. Ковель, вул. Івасюка, 16, кв. 6 Волинської області, код ЄДРПОУ 38367088) на рахунок УДКСУ у Манев.р-ні(Манев.р-н)22030001 (рахунок отримувача 31211206700287, код отримувача 37950857, код банку отримувача 803014, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць на суму 2776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 41 копійка підлягає до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя районного суду О.В. Невар