Рішення

від 29.01.2018 по справі 314/4489/17

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4489/17

Провадження № 2/314/265/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2018 року Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Сортостанція , п'ята Запорізька державна нотаріальна контора ГТУЮ у Запорізькій області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

за участю: позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. В позові зазначено, що 14.01.2017 року померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 16.01.2017 року (актовий запис № 507). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,63 га, кадастровий номер 2321586100:03:001:0066, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії ЯЛ № 891430 від 26.04.1954 р. та син ОСОБА_6, який помер який помер 06.08.2006 року, про що 07.08.2006 року складено відповідний актовий запис № 7144 та видано свідоцтво про смерть від 07.08.2006 року серія І-ЖС № 051447.

Так як ОСОБА_6 помер, який в свою чергу був сином ОСОБА_5, його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах є спадкоємцями ? частки у відкритій після смерті ОСОБА_5 спадщині, а саме земельної ділянки площею 4,63 га.

З метою реалізації свого права на спадщину позивачі звернулись до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 14.01.2017 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 4,63 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Постановами від 07.10.2017 року № 3018/02-31, 3019/02-31 та № 3020/02-31 в оформлені права на спадщину у вигляді земельної ділянки державним нотаріусом позивачам було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Враховуючи викладене, позивачі не мають можливості оформити право власності на спадщину в нотаріальній конторі, оскільки у них відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, у зв'язку з чим позивачі змушені звернутись до суду з вказаним позовом.

Позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні на позові наполягали, просили суд задовольнити його в повному обсязі на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, від сільського голови надійшло до суду клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник ТОВ НВП Сортостанція в судове засідання не з'явився, але директором до суду надано пояснення відповідно до яких просить справу розглядати без участі представника ТОВ НВП Сортостанція , проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Державний нотаріус П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Запорізькій області в судове засідання не з'явилась.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача та 3-х особі, так як всі учасники належним чином були повідомленні про час та місце слухання справи, на підставі тих доказів, що є в матеріалах справи.

Суд, заслухавши позивачів, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

14.01.2017 року померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть від 16.01.2017 року (актовий запис № 507) (а.с. 29). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 4,63 га, кадастровий номер 2321586100:03:001:0066, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а.с. 11, 31-39).

Спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії ЯЛ № 891430 від 26.04.1954 року (а.с. 9) та син ОСОБА_6, який помер який помер 06.08.2006 року, про що 07.08.2006 року складено відповідний актовий запис № 7144 та видано свідоцтво про смерть від 07.08.2006 року серія І-ЖС № 051447 (а.с. 27).

Так як ОСОБА_6 помер, який в свою чергу був сином ОСОБА_5, його діти в рівних частинах є спадкоємцями ? частки у відкритій після смерті ОСОБА_5 спадщині, а саме земельної ділянки площею 4,63 га.

Прямими спадкоємцями за законом після померлого ОСОБА_6 є його діти: донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії І-ЖС № 463574, яке видане 29.06.1976 року) (а.с. 22), яка 04.08.1995 року після укладення шлюбу з ОСОБА_8 змінила своє прізвище на Скумаєва , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ЖС № 274318, яке видане відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м. Запоріжжя (а.с. 18); та син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії ІІ-ЖС № 310041, яке видане 01.03.1979 року) (а.с. 8).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків. (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких би будь-хто, окрім позивача, у встановленому законом порядку заявив би про свої права на спірну земельну ділянку.

Враховуючи фактичні обставини справи, іншого способу захисту прав спадкоємця, окрім судового, немає.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод на національному рівні має бути гарантований правовий захист задля реального забезпечення прав і свобод, передбачених цією Конвенцією, коли держава має певні свободу розсуду щодо форм засобів захисту, але у всякому випадку, забезпечує їх ефективність як на практиці, так і за законом: можливість розглянути вимогу за суттю і надати захист в сенсі запобігання чи припинення подальшого тривання стверджуваного порушення.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч. 1 ст. 1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі ОСОБА_9 Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно роз'яснень, які містять п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008р., судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або правовстановлюючим документом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо визнання права власності позивачів на спірне нерухоме майно, оскільки матеріалами справи наявність такого права і правомірність його набуття підтверджені належними і допустимими доказами, а відсутністю належної реєстрації позивачі обмежуються у реалізації такого права. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, суд вважає доведеними під час розгляду спору доводи позову про порушення законних прав та інтересів позивачів, позов визнаний відповідачем, правових і фактичних підстав для відмови у задоволенні позову суд не вбачає, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту порушених прав позивачів у обраний позовом спосіб.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 263-266 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю НВП Сортостанція , п'ята Запорізька державна нотаріальна контора ГТУЮ у Запорізькій області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування за законом в розмірі ? частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,63 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321586100:03:001:0066, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗП № 011223, який був виданий на підставі розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 255 від 23.05.2002 року, після смерті бабусі ОСОБА_5, яка померла 14.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), право власності в порядку спадкування за законом в розмірі ? частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,63 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321586100:03:001:0066, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗП № 011223, який був виданий на підставі розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 255 від 23.05.2002 року, після смерті бабусі ОСОБА_5, яка померла 14.01.2017 року.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), право власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1/2 частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,63 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Вільнянського району Запорізької області, кадастровий номер 2321586100:03:001:0066, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗП № 011223, який був виданий на підставі розпорядження Вільнянської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 255 від 23.05.2002 року, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 14.01.2017 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018 року.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

29.01.2018