Ухвала

від 31.01.2018 по справі 761/11248/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/11248/17

Провадження № 1-кп/761/721/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року колегія суддів Шевченківського районного суду м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 52017000000000200 разом з угодою про визнання винуватості щодо обвинуваченого

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України разом з угодою про визнання винуватості, укладеної 23.03.2017 року між начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді САП ГПУ ОСОБА_5 та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 .

Як вбачається зі змісту обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_10 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме в тому, що він своїми умисними протиправними діями, які виразились в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, вказано, що на початку грудня 2011 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_11 , який на той час неофіційно займався підприємницькою діяльністю, будучи фактичним керівником ПрАТ «Уніс-Центр», та мав особисті зв`язки з родиною генерального директора Відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом») ОСОБА_12 та інженером з комплектації обладнання Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК) вказаного Відокремленого підрозділу ОСОБА_13 , виник умисел на заволодіння коштами вищевказаного державного підприємства шляхом підшукання підприємства-виробника, що було затверджене як постачальник для АЕС, мало відповідні технічні умови та могло здійснювати виготовлення і поставку складного електротехнічного обладнання, спільної участі підконтрольних йому підприємств, у тому числі ПрАТ «Уніс-Центр», у торгах на закупівлю вказаного технологічного обладнання, що проводитимуться ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», які, виступаючи дилерами одного й того ж самого підприємства-виробника, пропонуватимуть заздалегідь узгоджену завищену ціну на нього, як на етапі формування очікуваної вартості предмета закупівлі, так і у ході спільної участі у відкритих торгах, забезпечення за прямого сприяння ОСОБА_13 їх перемоги у цих торгах та подальшого заволодіння коштами, отриманими злочинним шляхом, що становитимуть різницю у реальній вартості (вартості виробника) та вартості реалізації обладнання на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», через виведення їх на рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності, для подальшого переведення у готівку та розподілу між учасниками злочинної схеми.

З цією метою ОСОБА_11 наприкінці 2011 року підшукав підприємство-виробника низьковольтного електротехнічного обладнання - ПрАТ «СКБ Електрощит» (м. Харків) та ініціював зустріч з його керівництвом з метою обговорення питань співпраці ПрАТ «Уніс-Центр» з ПрАТ «СКВ "Електрощит».

У грудні 2011 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 15.12.2011, у приміщенні офісу ПрАТ «Уніс-Центр», розташованого по вул. Дмитрівська, 71 у м. Києві, відбулась зустріч директора ПрАТ «СКБ «Електрощит» ОСОБА_14 та комерційного директора Корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С», одним із засновників якої є ПрАТ «СКБ «Електрощит», ОСОБА_15 з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , які на той час офіційно не працювали на ПрАТ «Уніс-Центр», проте фактично здійснювали керівництво його діяльністю. У ході зустрічі ОСОБА_11 , маючи попередні домовленості з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами з числа керівництва ДП НАЕК «Енергоатом» та інженером УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_13 , запропонував ОСОБА_14 та ОСОБА_15 послуги з продажу обладнання для АЕС, зокрема, для ВП «Южно-Українська АЕС», яке мало вироблятися ПрАТ «СКБ «Електрощит». Згідно пропозиції ОСОБА_11 , участь у відкритих торгах мав приймати ПрАТ «Уніс-Центр» та пропонувати обладнання, виробництва ПрАТ «СКБ «Електрощит», у сфері атомної енергетики. При цьому ОСОБА_11 , маючи особисті зв`язки з родиною генерального директора ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_12 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами з числа керівництва ДП НАЕК «Енергоатом», запевнив, що у ПрАТ «Уніс-Центр», на відміну від ПрАТ «СКБ «Електрощит», є можливість перемагати у відкритих торгах та здійснювати поставки у атомній енергетиці. При цьому ОСОБА_11 пообіцяв надати на це грошові кошти, тобто авансувати виконання ПрАТ «СКБ -Електрощит» робіт.

За результатами переговорів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 погодилися на пропозицію ОСОБА_11 про співпрацю з ПрАТ «Уніс-Центр».

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_14 , діючи від імені ПрАТ «СКБ «Електрощит», 15.12.2011 підписав з ПрАТ «Уніс-Центр», віл імені якого підпис вчинено невстановленою особою, яка діяла від імені номінального голови правління ПрАТ «Уніс-Центр» ОСОБА_17 , договір №СК-044 про надання дилерських послуг, предметом якого є визначення прав, обов`язків, відповідальності виробника та дилера в процесі здійснення діяльності з продажу обладнання, що реалізується виробником через дилера в ДП НАЕК «Енергоатом» та його структурним підрозділам. Пунктом 2.4 вказаного договору визначено обов`язок дилера приймати участь у тендерних закупівлях, узгоджуючи об`єкти поставки з виробником.

У подальшому ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди державному підприємству, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин узгодив з директором ПрАТ «СКБ «Електрощит» ОСОБА_14 злочинну схему роботи ПрАТ «СКБ «Електрощит» з ПрАТ «Уніс-Центр», спрямовану на незаконне заволодіння грошовими коштами ДП НАЕК «Енергоатом», що передбачала поставки за завищеними цінами обладнання на відокремлені підрозділи вказаного державного підприємства, зокрема - ВП «Южно-Українська АЕС», та подальший розрахунок з ОСОБА_14 шляхом залучення до схеми підприємств з ознаками фіктивності, які на підставі фіктивних договорів поставки комплектуючих до електрообладнання мали отримати грошові кошти від ПрАТ «Уніс-Центр» та пов`язаних з ним підприємств та на підставі фіктивних договорів поставки комплектуючих до електрообладнання перерахувати їх на рахунки Корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С», підконтрольної ПрАТ «СКБ «Електрощит», для подальшої передачі ОСОБА_14 в якості незаконної винагороди. При цьому зі свого боку ОСОБА_14 мав сприяти ПрАТ «Уніс-Центр» та пов`язаним з ним підприємствам у формуванні завищеної ціни на обладнання та перемозі у майбутніх відкритих торгах шляхом усунення від участі у них інших своїх дилерів, з якими ПрАТ «СКБ «Електрощит» мало припинити дилерські відносини.

Продовжуючи організацію вчинення злочину, з метою створення видимості конкуренції при проведенні торгів та забезпечення перемоги у них підконтрольних йому підприємств, розуміючи, що, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI, домовленість між двома чи кількома учасниками процедури закупівлі, спрямована на встановлення ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції на штучних або неконкурентних рівнях з відома або без відома замовника є змовою, що є порушенням принципу добросовісної конкуренції серед учасників, ОСОБА_11 підшукав та залучив до злочинної схеми свого давнього знайомого - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймаючи на підставі рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Арстрейд» (код ЄДРПОУ 37728459, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41), оформленого протоколом № 1 від 07.06.2011, та наказу № 1-к від 04.07.2011 про прийом на роботу, посаду директора Товариства, будучи згідно статуту Товариства, затвердженого вказаним рішенням загальних зборів засновників, виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю та має повноваження з організації виконання рішень загальних зборів учасників Товариства (п. 13.5.1), здійснює оперативне керівництво всією роботою Товариства відповідно до рішень загальних зборів учасників Товариства (п. 13.5.3), розпоряджається майном Товариства, включаючи грошові кошти, з урахуванням обмежень, передбачених цим Статутом (п. 13.5.7), видає: довіреності, відкриває в банку поточні та інші рахунки Товариства (п. 13.5.8), виконує рішення Загальних зборів учасників Товариства по організації виробництва, постачання, збуту, фінансування, кредитування, розрахунків, обліку і звітності, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, ефективного витрачання коштів, трудового розпорядку та внутрішнього контролю (п. 13.5.10), підписує від імені та в інтересах Товариства цивільно-правові (господарські) договори, але з урахуванням обмежень, передбачених Статутом (п. 13.5.18), одноособово розподіляє функції між працівниками Товариства, тобто будучи службовою особою, що в силу свого службового становища наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, мав бути пособником у вчиненні кримінального правопорушення.

Так на початку грудня 2011 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_9 та повідомив про злочинний план, що полягав у заволодінні коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» шляхом спільної участі підконтрольного йому ПрАТ «Уніс-Центр» та TOB «Арстрейд» у торгах на закупівлю технологічного обладнання, що проводитимуться вказаним з відокремленим підрозділом державного підприємства, з метою створення видимості конкуренції при проведенні торгів, при цьому ПрАТ «Уніс-Центр» та TOB «Арстрейд», виступаючи дилерами одного й того ж самого підшуканого попередньо ОСОБА_11 підприємства-виробника - ПрАТ «СКБ «Електрощит», мали пропонувати заздалегідь узгоджену завищену ціну на обладнання, як на етапі формування очікуваної вартості предмета закупівлі, так і у ході подальшої спільної участі у відкритих торгах, а інженер УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_13 мав забезпечити проведення маркетингового дослідження на підставі лише комерційних пропозицій ПрАТ «Уніс-Центр» та TOB «Арстрейд», або пов`язаних з ними підприємств, за результатами якого мала бути сформована завищена очікувана вартість предмета закупівлі, а також сприяти у перемозі останніх у відкритих торгах. У подальшому, з метою заволодіння коштами, отриманими злочинним шляхом, мало відбуватися виведення різниці у грошових коштах, що становили різницю у реальній вартості (вартості виробника) та вартості реалізації обладнання на адресу ВП «Южно-Українська -ЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», на рахунки підшуканих ОСОБА_11 та фінансовим директором Корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С» ОСОБА_18 підприємств, які мають ознаки фіктивності, для їх подальшого переведення у готівку та розподілу між учасниками злочинної схеми.

При цьому роль ОСОБА_9 мала полягати у підписанні документів, що будуть підготовлені та надані йому на підпис самим ОСОБА_11 , або підлеглим останньому юристом TOB «Грімальді» ОСОБА_19 .

Погодившись на таку пропозицію, розуміючи, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI, домовленість між двома чи кількома учасниками процедури закупівлі, спрямована на встановлення ціни пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції на штучних або неконкурентних рівнях з відома або без відома замовника є змовою, що є порушенням принципу добросовісної конкуренції серед учасників, діючи з прямим умислом за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , виконуючи відведену йому роль пособника у вчиненні злочину, використовуючи службове становище директора ТОВ «Арстрейд», ОСОБА_9 29.12.2011 від імені товариства підписав з ПрАТ «СКБ «Електрощит», від імені якого діяв директор ОСОБА_14 , наданий йому ОСОБА_11 , договір № СК-056 про надання дилерських послуг, предметом якого є визначення прав, обов`язків, відповідальності а пробника та дилера в процесі здійснення діяльності з продажу обладнання, що реалізується виробником через дилера в ДП НАЕК «Енергоатом» та його відокремлених підрозділах - ЗАЕС, РАЕС, ХЕС, ЮАЕС, Агомпроектінжиніринг, у якості дилера ПрАТ «СКБ «Електрощит». Пунктом 2.4 вказаного договору визначено обов`язок дилера приймати участь у тендерних закупівлях, узгоджуючи об`єкти поставки з виробником.

26.03.2012 комітетом з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» оголошено відкриті торги на поставку до ВП «Южно-Українська АЕС» ДПНАЕК «Енергоатом» технологічного обладнання - апаратура електрична низьковольтна (загальноблочний щит постійного струму - 1 одиниця) технічні вимоги ТТ.1.0009Ц.3964 ТУ У 31.2-31.2-31282244-004:2010, виробником якого, згідно вимог документації конкурсних торгів, мав бути ПрАТ «СКБ «Електрощит» або еквівалент.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на пособництво у незаконному заволодінні невстановленими посадовими особами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» та ОСОБА_11 коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», ОСОБА_9 , зловживаючи повноваженнями директора TOB «Арстрейд», за вказівкою ОСОБА_11 видав довіреність на ім`я юриста TOB «Грімальді» ОСОБА_19 , якою було підготовлено пакет документів, передбачений документацією конкурсних торгів, до якого було додано завідомо недостовірні документи щодо досвіду виконання TOB «Арстрейд» аналогічних договорів у минулому та наявність працівників відповідної кваліфікації, а саме - довідку вих. № 2-26/12/12 від 14.12.2012, згідно якої TOB «Арстрейд» з моменту створення товариства укладено угоди на постачання ящиків ЯВ для ПАТ «Київобленерго», панелей розподільчих для ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та довідку вих. №3-26/12/12 від 14.12.2012, згідно якої крім неї на підприємстві працюють директор ОСОБА_9 , заступник директора ОСОБА_20 , інженер ОСОБА_21 та менеджер ОСОБА_22 , що не відповідало дійсності.

Вказані завідомо недостовірні офіційні документи, що вимагалися як обов`язкові документацією конкурсних торгів, у подальшому подані ОСОБА_19 на адресу комітету з конкурсних торгів ВП «Южно-Українська -АЕC» у складі конкурсної пропозиції TOB «Арстрейд».

При цьому, ОСОБА_19 , діючи під керівництвом ОСОБА_11 , надала у складі конкурсної пропозиції TOB «Арстрейд» цінову пропозицію із завідомо завищеною, попередньо узгодженою ОСОБА_11 ціною, що склала 12 370 800,00 грн. та була нижчою цінової пропозиції ПрАТ «Уніс-Центр», яка за попередньою домовленістю склала 13 632 000,00 грн.

За результатами розгляду вказаних цінових пропозицій, за прямого сприяння члена комісії № 1 з постачання товарів - інженера УВТК, відповідального за номенклатуру ТМЦ (з правом голосу) ОСОБА_13 , який - надавав допомогу TOB «Арстрейд» та ПрАТ «Уніс-Центр» у підготовці пропозицій конкурсних торгів та не повідомив членів комітету з конкурсних торгів про участь TOB «Арстрейд» та ПрАТ «Уніс-Центр» у торгах у змові, комітетом з конкурсних торгів їх допущено до оцінки, внаслідок чого TOB «Арстрейд» з ціною пропозиції - 12 370 800,00 грн. неправомірно визначено переможцем відкритих торгів на поставку апаратури електричної -низьковольтної (загальноблочний щит постійного струму).

При цьому, комітетом з конкурсних торгів, не зважаючи на те, що згідно вимог документації конкурсних торгів, учасник на підтвердження своєї відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності фінансової спроможності зобов`язаний був надати баланс підприємства (Ф1) та звіт про фінансові результати (Ф2) за 2010 і 2011 рік і проміжну фінансову звітність за останній звітний період (квартал) 2012 року, пропозиція TOB «Арстрейд» була допущена до оцінки без надання вищевказаних балансів підприємства (Ф1) та (Ф2) за 2010 і 2011 рік, що відображено у протоколі про розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Водночас, на підставі підготовлених особисто інженером УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_13 документів (протоколу № 602 від 27.04.2012 оцінки пропозицій конкурсних торгів та протоколів відхилення пропозицій конкурсних торгів по процедурі відкритих торгів), з формальних підстав (надання нотаріально завіреної копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців замість оригіналу, відсутність дати у листі довільної форми про участь у конкурсних торгах і тощо), - відхилені значно вигідніші конкурсні пропозиції TOB «Албат» з ціною пропозиції - 8 040 000,00 грн., TOB «НіК» з ціною пропозиції - 7 500 000,00 грн.. Об`єднання підприємств Електротехнічна корпорація «ЕлКор» з ціною пропозиції - 8 250 000,00 грн. та ПАТ «ПВО «Етал» з ціною - 4 875 000,00 гри., як такі, що нібито не відповідають умовам документації конкурсних торгів згідно зі ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Діючи на підставі виданої ОСОБА_9 , як директором TOB «Арстрейд», повіреності №1/2 від 12.03.2012, ОСОБА_19 уклала від імені TOB «Арстрейд» з ДП НАЕК «Енергоатом», від імені якого діяв генеральний директор ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_12 , договір №ПУ-30733-ДЗ від 09.07.2012 на постачання апаратури електричної низьковольтної (загальноблочний щит постійного струму), у кількості асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (додаток до договору №1), та підписала специфікацію № 1 (поставка оборудования СВБ), згідно якої поставці підлягав загальноблочний щит постійного струму 220В ОЩПТ, в складі - 13 шаф та 1 шинний міст технічні вимоги ТТ.1.0009Ц.3964 ТУ У 31.2-31.2-31282244-004:2010 у кількості 1 шт. по ціні 12 370 800,00 грн. разом з ПДВ.

У подальшому 16.08.2012 директор TOB «Арстрейд» ОСОБА_9 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , який за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин залучив до реалізації злочинної схеми директора TOB «Моноліт Маркетинг» і TOB «Соборное-2» ОСОБА_23 , маючи на меті приховання собівартості обладнання, що підлягало поставці, та забезпечення можливості виведення різниці у його дійсній вартості (вартості виробника) та вартості поставки на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» на рахунки стороннього підприємства, для їх подальшого переведення у готівку та розподілу між іншими учасниками злочинної змови, підписав з підконтрольним ОСОБА_23 TOB «Платинум Систем», що має ознаки фіктивності, від імені якого діяв директор ОСОБА_24 , наданий йому на підпис ОСОБА_11 фіктивний договір від 16.08.2012 №16/8/12 поставки запчастин (комплектуючих) до електрообладнання, реальне придбання яких наміру здійснювати не мав.

Того ж дня ОСОБА_9 підписав від імені TOB «Арстрейд» наданий йому на підпис ОСОБА_11 фіктивний договір від 16.08.2012 №1-16/8/12 з ПрАТ «СКБ «Електрощит» поставки комплектуючих до електрообладнання на загальну суму 9 823 384,00 грн. разом з ПДВ, за яким поставки товару та розрахунки фактично не проводились.

Продовжуючи свої злочинні дії, 11.09.2012 ОСОБА_9 , діючи від імені ТОB «Арстрейд», підписав з ПрАТ «СКБ «Електрощит» в особі директора ОСОБА_14 договір поставки № СК-026, згідно специфікації № 1 від 11.09.2012, до якого поставці підлягав загальноблочний щит постійного струму, 220B ОЩПТ, у складі 13 шаф та 1 шинного мосту, на суму 1 123 384,00 грн. з ПДВ. Загальна сума договору 20 000 000,00 грн. Строк виготовлення продукції - 90 робочих днів.

На виконання умов договору ПрАТ «СКБ «Електрощит» у вересні 2012 року розпочало роботи з виготовлення ОЩПТ, які тривали до грудня 2012 року, а вже 14.12.2012 директором ПрАТ «СКБ «Електрощит» ОСОБА_14 підписано сертифікат якості на щит постійного струму ЩПТ ОЩПТ 220В, 1000А (1ЕЕ41) зав. № 06537, яким посвідчується, що він випробуваний та відповідає затвердженим технічним вимогам.

Водночас, з метою подальшої реалізації злочинного плану, 13.12.2012 ТОВ «Арстрейд» здійснено фіктивну господарську операцію з удаваного придбання у TOB «Платинум Систем» комплектуючих до електрообладнання (за договором від 16.08.2012 № 16/8/12, що відображено у податковій накладній №8 від 13.12.2012) на загальну суму 9 823 384,00 грн., нібито попередньо придбаних TOB «Платинум Систем» у Корпорації «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С», підконтрольної ПрАТ «СКБ «Електрощит», за фіктивним договором б/н від 13.12.2012 поставки комплектуючих до електрообладнання, що відображено у податковій накладній №20 від 13.12.2012 на загальну суму 522 423,77 грн. разом з ПДВ, що фактично мало на меті створення фіктивної кредиторської заборгованості TOB «Платинум Систем» перед Корпорацією «Харківський електрощитовий завод - Елетекс - С» з метою перерахування грошових коштів останній для проведення розрахунку з директором ПрАТ «СКБ «Електрощит» ОСОБА_14 за його участь у злочинній схемі.

Таким чином, TOB «Арстрейд» створено фіктивну кредиторську заборгованість перед TOB «Платинум Систем» у загальній сумі 9 823 384,00 грн. за нібито поставлені комплектуючі до електрообладнання, з метою подальшого перерахування коштів останньому для виведення у тіньовий обіг, переведення в готівку та розподілу між учасниками злочинної змови.

Того ж дня, TOB «Арстрейд» нібито реалізовано на адресу ПрАТ «СКБ Електрощит» комплектуючі до електрообладнання за фіктивним договором від 16.08.2012 № 1-16/8/12, що відображено у податковій накладній № 1 від 13.12.2012, на загальну суму 9 823 384,00 грн., що не мало на меті реальну поставку товару та розрахунок за нього.

17.12.2012 ПрАТ «СКБ «Електрощит» реалізовано TOB «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму 220В ОЩПТ, в складі - 13 шаф та 1 шинний міст за договором поставки № СК-026 від 11.09.2012 на суму 12 123 384,00 грн. разом з ПДВ., який за документами отриманий директором ТOB «Арстрейд» ОСОБА_9 , згідно з видатковою накладною № СК-046 від 17.12.2012.

Разом з тим, в якості оплати за поставлений загальноблочний щит постійного струму TOB «Арстрейд» перераховано на адресу ПрАТ «СКБ «Електрощит» платіжними дорученнями № 12 від 24.01.2013, № 18 від 29.01.2013, № 94 від 16.09.2013 та № 102 від 17.09.2013 грошові кошти у загальній сумі 1 850 000,00 грн. Заборгованість TOB «Арстрейд» перед ПрАТ «СКБ «Електрощит» за вказаною поставкою склала 450 000,00 грн.

У подальшому - 18.12.2012 відповідно до видаткової накладної, №РН-0000002 від 18.12.2012 інженер УВТК ВП «Южно-Українська АЕС» ОСОБА_13 отримав від постачальника TOB «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму, 220В ОЩПТ у складі: шафа - 13 шт., шинний міст - 1 шт. на суму 12 370 800,00 грн. разом з ПДВ.

При цьому вартість доставки товару з м. Харків до м. Южноукраїнська склала 7 452,00 грн. разом з ПДВ.

Ураховуючи викладене, вартість вищезазначеного обладнання з врахуванням торгівельної націнки заводу-виробника та вартості доставки його до м. Южноукраїнська для TOB «Арстрейд» склала всього 2 307 452,00 грн. разом з ПДВ, з яких лише 1 857 452,00 грн. реально сплачено на адресу виробника - ПрАТ «СКБ «Електрощит».

На виконання умов договору на постачання товару № ПУ-30733-ДЗ від 09.07.2012 підписаного за довіреністю від ОСОБА_9 від імені TOB «Арстрейд» ОСОБА_19 з ДП НАЕК «Енергоатом», від імені якого діяв генеральний директор ВП «Южно-Українська АЕС» ДПНАЕК «Енергоатом» ОСОБА_12 , у період з 14.01.2013 по 05.02.2013 платіжними дорученнями № УПТК/275 від 14.01.2013, № УПТК/276 від 14.01.2013, № УПТК/463 від 15.01.2013, № УПТК/464 від 15.01.2013, №УПТК/549 від 16.01.2013, №УПТК/550 від 16.01.2013, №УТПК/633 від 17.01.2013, № УПТК/634 від 17.01.2013, № УПТК/725 від 28.01.2013, № УПТК/726 від 18.01.2013, № УПТК/833 від 21.01.2013, № УПТК/834 від 21.01.2013, №УПТК/855 від 22.01.2013, № УПТК/856 від 22.01.2013, №УПТК/1001 від 23.01.2013, №УПТК/1002 від 23.01.2013, №УПТК/1109 від 24.01.2013, №УПТК/1110 від 24.01.2013, №УПТК/1201 від 25.01.2013, №УПТК/1202 від 25.01.2013, №УПТК/1263 від 25.01.2013, № УПТК/1264 від 25.012013, №УПТК/1319 від 29.01.2013, №УПТК/1320 від 29.01.2013, №УПТК/1339 від 29.01.2013, №УПТК/1340 від 29.01.2013, № УПТК/1447 від 31.01.2013, №УПТК/1448 від 31.01.2013, № УПТК/1485 від 05.02.2013, №УПТК/1486 від 05.02.2013 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» перераховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ТОВ «Арстрейд» в ПАТ «Неос Банк» (до 16.07.2014 - ПАТ «Банк Кіпру»), в якості оплати за поставлений загальноблочний щит постійного струму грошові кошти у загальній сумі 12 370 800,00 грн.

Таким чином, різниця між вартістю придбання TOB «Арстрейд» у виробника ПрАТ «СКБ «Електрощит» обладнання та його реалізації на адресу ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» склала 10520 800,00 грн., що є втратою активів ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», тобто фактично є збитками для державного підприємства.

У подальшому, отримані від ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК Енергоатом» в рахунок оплати за поставлений загальноблочний щит постійного струму грошові кошти TOB «Арстрейд» перераховані на рахунок ПрАТ «СКБ «Електрощит» в якості оплати за поставку ОЩПТ згідно договору ставки № СК-026 від 11.09.2012, повернення безвідсоткової фінансової допомоги на рахунки підконтрольних ОСОБА_11 ПрАТ «Уніс-Центр» та TOB «Укрекологія», а також 9 823 384,00 грн. - на рахунок TOB «Платинум Систем» в якості оплати за нібито поставлені запчастини для щита постійного струму згідно договору №16/8/12 від 16.08.2012, з метою їх подальшого введення у тіньовий обіг, переведення у готівку та розподілу між учасниками злочинної схеми.

Водночас, частина отриманих TOB «Арстрейд» від ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» грошових коштів у числі інших грошових коштів товариства на підставі грошових чеків на отримання готівки ЛЄ 5391477 від 18.01.2013 та ЛЄ 5391479 від 05.02.2013 за дорученням ОСОБА_9 знята залученими до цієї операції бухгалтерами TOB «Грімальді» ОСОБА_25 та ОСОБА_26 і передана ними ОСОБА_11 та іншим невстановленим на даний час досудовим розслідуванням особам, після чого привласнена останніми та використана на власний розсуд.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою незаконного збагачення останнього та інших учасників злочинної схеми, зловживаючи своїм службовим становищем директора TOB «Арстрейд», шляхом вчинення вищезазначених активних дій та підписання вказаних документів - фактичного надання засобів для вчинення злочину, сприяв протиправному заволодінню грошовими коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» у сумі 10 520 800,00 грн., чим завдано збитки державі на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, оскільки в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, своїми умисними протиправними діями, які виразилися в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до змісту угоди, викладено формулювання обвинувачення, що зазначене вище та його правову кваліфікацію за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, яка ніким не оспорюється, сторонами зазначені істотні для даного кримінального провадження обставини, про беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, а також узгоджене покарання обвинуваченому, яким визначили за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст..69 КК України. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки у відповідності до ст.76 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, щиро покаявся у скоєному, підтвердив обсяг взятих на себе обов`язків у відповідності до умов угоди.

Захисники ОСОБА_9 адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просили суд затвердити угоду, на умовах визначених у ній.

Прокурори також вважали наявними підстави для затвердження угоди про визнання винуватості на умовах викладених в угоді при цьому прокурор ОСОБА_5 зазначив, що обвинувачений всіляко сприяв у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, обґрунтовуючи дану обставину як наявність справжнього суспільного інтересу, є не судимою особою, визнав вину, щиро розкаявся, отже вказав існуючими підстави для застосування ст..69 та ст..75 КК України при визначенні покарання.

Вислухавши думку прокурорів, захисників та обвинуваченого, дослідивши угоду про визнання винуватості, надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до розділу V1 КПК України наслідком розгляду угоди про визнання винуватості є або її затвердження та постановлення вироку або відмова в затвердженні угоди.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

Отже, за умови затвердження угоди про визнання винуватості, суд повинен постановити обвинувальний вирок, зміст якого повинен відповідати вимогам, визначених статтею 374 КПК України, зокрема, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Таким чином, у вироку має бути викладене саме те обвинувачення, зміст якого міститься в угоді про визнання вини. При цьому, закон не наділяє суд правом, при затвердженні угоди про визнання винуватості встановлювати інші обставини, або зазначати інші дані, виключати або замінювати їх, в тому числі не наділяє суд правом змінювати конкретні прізвища осіб на інші дані (Особа 1 та інше).

Як вбачається із змісту угоди про визнання винуватості ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні умисних протиправних дій, які виразилися в пособництві заволодінню чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

В самій угоді містяться повні дані прізвища, ім`я по батькові та посади осіб, прізвища інших співучасників вказаного кримінального правопорушення, щодо яких відсутні дані про виділення матеріалів в окреме провадження.

За текстом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості згадуються прізвища наступних осіб та їх посади, які їх ідентифікують: керівника ПрАТ «Уніс- Центр» ОСОБА_11 , інженера з комплектації обладнання УВТК відокремленого підрозділу «Южно- Українська АЄС» ОСОБА_13 , директора ПрАТ «Єлетрощит» ОСОБА_14 та інших. Вказані особи зазначаються як такі, «що були задіяні в злочинній схемі».

Окрім того, вказується, що ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою незаконного збагачення останнього та інших учасників злочинної схеми, зловживаючи своїм службовим становищем директора TOB «Арстрейд», шляхом вчинення вищезазначених активних дій та підписання вказаних документів - фактичного надання засобів для вчинення злочину, сприяв протиправному заволодінню грошовими коштами ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» у сумі 10 520 800,00 грн., чим завдано збитки державі на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, оскільки в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Отже, при такому формулюванні у вироку має бути констатована винуватість ОСОБА_27 та інших, як співучасників злочинної групи.

Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_27 та інших у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України суперечить загальним засадам кримінального провадження.

Так, відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Отже, пряме зазначення конкретних прізвищ осіб, які фактично обвинувачуються у вчиненні злочинів, спільно з ОСОБА_9 за відсутності визначеного їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, що надійшло з угодою, відсутності даних про наявність щодо цих осіб обвинувальних вироків, є порушенням загальних засад кримінального провадження: принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та інших, що у сукупності може ставити під сумнів законність будь-якого вироку, що буде постановлений за наслідками розгляду кримінального провадження на підставі складеного обвинувального вироку у такий спосіб.

За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Незважаючи на те, що угода та обвинувальний акт, що надійшов разом з угодою складений лише відносно ОСОБА_9 , втім її зміст стосується обвинувачення й інших осіб.

Вказане є суттєвим порушенням міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Так, відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Аналогічний підхід міститься у висновках, викладених у рішенні Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347 кс15.

Так, у пункті 8 зазначеного рішення визначено, що у доктрині права преюдиції - це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

Водночас устатті 90 КПКзазначено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованихКонституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

У п. 67 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року визначено, що принцип презумпції невинуватості порушується, коли судове рішення відносно особи, звинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про те, що вона винна без доведення її провини у відповідності до закону. Навіть за відсутності будь-яких формальних даних досить припущень, що суд вважає особу винною. Більше того, пункт 2 статті 6 не обмежується кримінальними провадженнями, що тривають, але поширюється також на судові рішення, прийняті після того, як кримінальне провадження було припинене (див. "Мінеллі проти Швейцарії", ухвала від 25 березня 1983 року, Серія А N 62; раніше зазначена ухвала Енглерта; "Нолькенбокхоф проти Німеччини", ухвала від 25 серпня 1987 року, Серія А N 123-С; і "Капеау проти Бельгії", N 42914/98, п. 25, ECHR 2005-I), чи після винесення виправдовувального вироку (див., зокрема, раніше зазначену ухвалу Секаніної; "Рушіті проти Австрії", N 28389/95, 21 березня 2000 року; "Ламанна проти Австрії", N 28923/95, 10 липня 2001 року; "О. проти Норвегії", N 29327/98, ECHR 2003-II; і "Хаммерн проти Норвегії", N 30287/96, 11 лютого 2003 року).

Згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Таким чином, судом встановлено, що умови угоди у визнанні винуватості фактично містять преюдицію щодо винуватості інших осіб, прізвища яких зазначені, як співучасників, організаторів, виконавців злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що суперечить визначеним статтею 7 КПКзагальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Натомість міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Такі ж положення закріплені у Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень, Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема ст. ст. 62, 63 цієї Конституції.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. І таке право особи не може обмежуватись, або порушуватись посадовими чи службовими особами, а порушення цього права не може виправдовуватись суспільним інтересом, або іншою, будь-якою доцільністю.

Так, ст.1 Конституції Україна визначається як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

В України визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції є нормами прямої дії.

Отже Держава гарантує кожному дотримання базових прав та свобод людини, про що вказано у Преамбулі Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року.

Уряд держав- членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію, домовились про зобов`язання додержуватись поваги до прав людини, а Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Статтею 6 Конвенції гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що затвердження угоди у такому вигляді, як вона викладена прокурором буде порушенням загальних засад кримінального провадження, основоположних прав, гарантованих Конституцією України, положень Європейської конвенції з прав людини, інших міжнародних норм, практиці Європейського суду з прав людини.

Вказані порушення свідчать про те, що умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та закону, порушують права, свободи та інтереси інших осіб, наслідком чого є застосування положення, передбаченого ч.7 ст.274 КПК України, відмова у затвердженні угоди.

На підставі ст.ст. 8, 62-64 Конституції України, ст..1,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.67 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 року, керуючись ст.ст.7,8,9,10,17, 20,21,22,23,24,314,372,472-474 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 23.03.2017 року між ОСОБА_9 та прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 520170000 00000200 від 23.03.2017 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України відмовити.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України повернути прокурору САП України ОСОБА_5 .

Повний текст ухвали проголошено 05.02.2018 о 8.00

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2