Рішення

від 31.01.2018 по справі 804/8161/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАКОВЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року Справа № 804/8161/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження питання про розподіл судових витрат у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-ГАРАНТ до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДК-ГАРАНТ» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені ОСОБА_4» з вимогами про:

- визнання протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 244224/40276168 від 24.10.2017 р.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України в особі її комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації зареєструвати податкову накладну за постачальником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДК-ГАРАНТ» та покупцем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені ОСОБА_4» від 22.08.2017 р. реєстраційний номер НОМЕР_1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу адвокатом стягнути з відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-ГАРАНТ задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 244224/40276168 від 24.10.2017 р.

- зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.08.2017 р. № 22, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ДДК-ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 40276168);

- судові витрати в розмірі 3 200,00 грн. стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДК-ГАРАНТ» з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Проте, при винесенні постанови у справі №804/8161/17 судом не повному обсязі вирішено питання про розмір судових витрат, а саме: не вирішено питання про витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження здійснення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, адвокатом позивача надано до суду Договір №133 від 27.11.2017 р. Про надання правової допомоги адвокатом (а.с.33-35), свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №2019 (а.с.36), ордер серії ДП №364/000030 від 03.12.2017 р. (а.с.35а), а також розрахунок витрат часу на надання правової допомоги ТОВ «ДДК-ГАРАНТ» у адміністративній справі №804/8161/17 та виписку з банківського рахунку адвоката ОСОБА_5 від 01.12.2017 р.

Згідно з наданим розрахунком витрат часу на надання правової допомоги, адвокатом витрачено 30 хвилин на вивчення документів та розробку правової позиції, 1 годину - на підготовку позовної заяви, 30 хвилин - на подання позову до суду і 30 хвилин - на подачу до суду доказу - оборотно-сальдової відомості, тобто всього витрачено 02 годин и 30 хвилин (а.с.77-78).

Згідно з ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позовні вимоги були задоволені, а судові витрати за постановою суду присуджені не в повному обсязі, розмір витрат часу на надання правової допомоги у розмірі 1762грн. підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-ГАРАНТ з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 252, 255, 293, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Доповнити судове рішення від 17.01.2018 року у адміністративній справі №804/8161/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-ГАРАНТ до Державної фіскальної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені ОСОБА_4 про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Судові витрати на надання правової допомоги у розмірі 1762грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-ГАРАНТ з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Додаткове рішення може бути оскаржено.

Додаткове рішення набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено у порядку та у строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Суддя Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 31.01.2018 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_6