Рішення

від 16.01.2018 по справі 808/3409/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року Справа № 808/3409/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» (вул. Павлюченкова, буд. 2-а, селище Нове, Мелітопольський район, Запорізька область, 72380)

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» (далі - відповідач або ТОВ «ЛРК» ), в якому позивач просить суд (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1336,72 грн.

Ухвалою суду від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/3409/17, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 04 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року зупинено провадження у справі за клопотанням представника позивача, для надання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 16 січня 2018 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача надав до суду клопотання про стягнення з відповідача суми податкового боргу в розмірі 1336,72 грн. та просив провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу за місцем реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відмітками поштового відділення «не має довіреності та за закінченням терміну зберігання» . Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-13).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» (код ЄДРПОУ 33181701) зареєстровано як юридична особа 23.09.2004 року за номером державної реєстрації № 1 382 102 0000 000896 за адресою: 72380, Запорізька область, Мелітопольський район, селище Нове, вул. Павлюченкова, буд. 2-а. Основний вид діяльності: Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД: 56.10), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с8-13).

Відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) в сумі 1020,00 грн. та з податку на додану вартість (код платежу 14060100) в сумі 316,72 грн., яка підлягає стягненню.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1020,00 грн. виник на підставі проведеної контролюючим органом камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, в результаті якої складений акт від 26.04.2017 № 42/08-32-12-02/33181701. На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення (форми ПС ) № НОМЕР_1 від 08.06.2017, яким відповідачу донараховано штрафні санкції на суму 1020,00 грн. Вказане ППР було направлено на адресу відповідача 08.06.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 316,72 грн. виник на підставі наступних обставин:

- наданої відповідачем до податкового органу податкової декларації № НОМЕР_2 від 21.08.2017, з терміном сплати 30.08.2017 та з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в сумі 10996,00 грн., з урахуванням часткової сплати, залишок несплаченої суми боргу по податку на додану вартість складає 316,72 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі- ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 202.1. ст. 202 ПК України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного і податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України передбачено, що, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем узгоджена сума податкового зобов'язання, зазначена вище, у строки, визначені Податковим кодексом України сплачена не була.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Крім того, відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вже зазначалось вище, доказів оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення у судовому або адміністративному порядку відповідачем до суду не надано.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, відповідачу 13.01.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми Ю № 60-17 від 12.01.2017 на суму 8415,03 грн., проте не була отримана відповідачем та повернута на адресу податкового органу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарг і вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 139,143,205,229,243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська ресторанна компанія» (код ЄДРПОУ 33181701), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків суму податкової заборгованості, а саме:

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1020,00 (одна тисяча двадцять гривень нуль копійок) грн. на р/р 33119318700168, Державний бюджет Мелітопольського району, код ЄДРПОУ отримувача 37968956, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 11021000;

- з податку на додану вартість в сумі 316,72 (триста шістнадцять гривень сімдесят дві копійки) грн. на р/р 31110029700168, Державний бюджет Мелітопольського району, код ЄДРПОУ отримувача 37968956, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14060100.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст., 295- 297 КАС України.

Суддя Ю.П. Бойченко