Рішення

від 31.01.2018 по справі 807/2077/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2018 рокум. Ужгород№ 807/2077/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 січня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 05 січня 2018 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1О.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (далі - відповідач, Верхньоводянська сільська рада), якою просить: 1) Визнати протиправними та скасувати рішення Верхньоводянської сільської ради № 373 від 18.08.2017 року "Про розгляд заяв стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки" та № 406 від 03.11.2017 року "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки"; 2) Зобов'язати Верховодянську сільську раду повторно розглянути на черговій сесії сільської ради заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Верхньоводянської сільської ради № 373 від 18.08.2017 року "Про розгляд заяв стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки" було вирішено пропонувати позивачу звернутись до суду для визнання спадщини на дану земельну ділянку. Рішенням Верхньоводянської сільської ради № 406 від 03.11.2017 р. "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки" позивачу було відмовлено у наданні такого дозволу та запропоновано звернутись до суду для визнання спадщини на дану земельну ділянку. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено таких повноважень органу місцевого самоврядування як надання рекомендацій звернення до суду. Сільська рада або надає дозвіл на виготовлення документації або відмовляє у наданні такого дозволу. У зв'язку з цим, при прийнятті оскаржених рішень відповідач вийшов за межі наданих законом повноважень, а тому вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, що наведені у позовній заяві, та просили суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, мотивацією рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою було, в тому числі, наявність рішень Верхньоводянської сільської ради "Про виділення і реєстрацію земельних ділянок" гр. ОСОБА_3 та "Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку на зареєстрованій земельній ділянці". Таким чином, за відсутності в позивача суб'єктивного права на предмет позову, про захист якого він просить та доказів його порушення позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини не прибуття, хоча повідомлявся належним чином про відкриття провадження в адміністративній справі, про дату, час і місце розгляду даної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Верхньоводянської сільської ради № 373 від 18.08.2017 року "Про розгляд заяв стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки" запропоновано гр.гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернутися в суд для вирішення питання визнання спадщини на земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Б.Хмельницького в с. Верхнє Водяне Рахівського району.

19 вересня 2017 року позивачем через свого представника повторно подано заяву до Верхньоводянської сільської ради про винесення на розгляд сесії заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Рішенням Верхньоводянської сільської ради № 406 від 03 листопада 2017 року "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки" керуючись ст.ст. 25,26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.12,38,39,158.2 Земельного кодексу України, враховуючи рішення Верхньоводянської сільської ради від 07 травня 1996 року "Про виділення і реєстрацію земельної ділянки" та від 28 серпня 1997 року "Про надання дозволу на будівництво індивідуальних житлових будинків на зареєстрованих земельних ділянках" - відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,0508 га по вул. Б. Хмельницького в селі Верхнє Водяне та запропоновано звернутися в суд для визнання спадщини на дану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 -1 цього Кодексу.

Із системного аналізу вищенаведених норм, вбачається, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, та що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, зі змісту ч. 7 ст. 118 ЗК України вбачається, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування або дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Разом з тим, Рішенням Верхньоводянської сільської ради від 18 серпня 2018 року "Про розгляд заяв стосовно дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки" позивачу запропоновано звернутися в суд для вирішення питання визнання спадщини на земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що оскаржене рішення відповідачем прийняте з порушенням вимог земельного законодавства та не в межах повноважень, наданих відповідачу, оскільки Земельний кодекс України не передбачає можливості для відповідача пропонувати особі, яка подала заяву про затвердження проекту землеустрою звернутися до суду та діяти в інший спосіб, окрім як шляхом складання мотивованого висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або шляхом надання такого дозволу.

У зв'язку з цим, рішення Верхньоводянської сільської ради є протиправним у частині заяви ОСОБА_1 щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою та в цій частині підлягає скасуванню.

Як вбачається з рішення Верхньоводянської сільської ради від 03 листопада 2017 року № 22 "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1О.", відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у своєму рішення не навів жодних обґрунтованих підстав відмови передбачених нормами Земельного кодексу України, в зв'язку з чим вийшов за межі своїх повноважень передбачених ст. 118 ЗК України.

З огляду на вищевикладене, рішення Верхньоводянської сільської ради від 03 листопада 2017 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що за змістом статей 118, 122 Земельного кодексу України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

У зв'язку із визнанням протиправними рішень Верхньоводянської сільської ради від 18 серпня 2017 року № 373 в частині заяви ОСОБА_1 та від 03 листопада 2017 року № 406, якими позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою слід зобов'язати Верхньоводянську сільську раду повторно розглянути заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач повинен вирішити таку заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даній справі.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Верхньоводянською сільською радою не доведено правомірності оскаржених рішень, вимоги позивача щодо визнання їх протиправними та скасування відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню та слід визнати протиправним та скасувати рішення Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 373 від 18 серпня 2017 року та № 406 від 03 листопада 2017 року, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Верхньоводянської сільської ради.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (Закарпатська область, Рахівський район, с. Великий Бичків, вул. Кутузова, буд. 23, РНОКПП НОМЕР_1) до Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Верхнє Водяне, вул. Центральна,10, код 04351311) про визнання протиправними та скасування рішень зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 373 від 18 серпня 2017 року "Про розгляд заяв стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки" в частині щодо заяви ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області № 406 від 03 листопада 2017 року "Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1О." стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки".

4. Зобов'язати Верхньоводянську сільську раду Рахівського району Закарпатської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (Закарпатська область, Рахівський район, с. Великий Бичків, вул. Кутузова, буд. 23, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області (Закарпатська область, Рахівський район, с. Верхнє Водяне, вул. Центральна,10, код 04351311) судові витрати у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень 00 коп.)

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя ОСОБА_6