Рішення

від 05.02.2018 по справі 810/3706/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2018 року                               № 810/3706/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксин Плюс» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксин Плюс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 23.12.2016 №16;

- зареєструвати податкову накладну від 23.12.2016 №16 у день її надсилання до ДФС України;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0003051201.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про несвоєчасну реєстрацію ТОВ «Проксин Плюс» податкової накладної від 23.12.2016 №16, у зв'язку з чим безпідставно визначив підприємству штраф у розмірі 30000,00 грн.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування відзиву на позовну заяву зазначив, що під час камеральної перевірки було виявлено три випадки несвоєчасної реєстрації податкових накладних у ЄРПН. За викладених обставин вважає, що обґрунтовано застосував до ТОВ «Проксин Плюс» штрафні санкції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 відкрито провадження у справі №810/3706/17 та призначене попереднє судове засідання.

Заслухавши думку представників сторін, протокольною ухвалою суду від 17.01.2018 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 закрито провадження у справі у частині вимог про:

- визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови реєстрації податкової накладної №16 від 23.12.2016;

- зобов'язання Головне управління ДФС у Київській області зареєструвати податкову накладну №16 від 23.12.2016 у день її надсилання до ДФС.

Таким чином, предметом адміністративної справи №810/3706/17 є вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0003051201.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності; своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ; своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Проксин Плюс».

Результати перевірки оформлені актом від 30.06.2017 №1017/10-36-12-03/33341238 (а.с. 8-9)

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних від 16.09.2016 №6, від 21.12.2016 №14, від 23.12.2016 №16 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі Акта перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 №000305120, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 30681,58 грн. (а.с. 10).

Відповідно до розрахунку штрафу до вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с. 11)., штрафні санкції у розмірі 30681,58 грн. були визначені у зв'язку з:

- затримкою реєстрації податкової накладної від 16.09.2016 №6 на 5 днів, – у розмірі 44,75 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 21.12.2016 №14 на 1 день, – у розмірі 636,83 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 23.12.2016 №16 на 1 день, – у розмірі 30000,00 грн.

У позовній заяві та під час розгляду справи позивач не заперечував щодо порушення ТОВ «Проксин Плюс» строків для реєстрації податкових накладних від 16.09.2016 №6 та від 21.12.2016 №14 та щодо обґрунтованості визначених податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 №000305120 штрафних санкцій у розмірі 681,58 грн. (44,75+636,83).

Натомість з висновками контролюючого органу про несвоєчасність реєстрації податкової накладної від 23.12.2016 №16 позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Таким чином, предметом спору є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 30000,00 грн. у зв'язку з висновком контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної від 23.12.2016 №16

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, платники податку зобов'язані зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань.

Невиконання зазначеного обов'язку є підставою для застосування штрафних санкцій.

Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Судом встановлено, що 23.12.2016 позивачем було складено податкову накладну №16 на суму ПДВ 300000,00 грн.

Виходячи з вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації податкової накладної від 23.12.2016 №16 є 07.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.01.2017 о 10:07 год. позивач засобами телекомунікаційного зв'язку надав в електронному вигляді ДФС податкову накладну від 23.12.2016 №16.

Податкова накладна від 23.12.2016 №16 була доставлена до ДФС 07.01.2017 о 13.01 год., що зафіксовано у квитанції від 07.01.2017 (а.с. 35).

За результатами обробки, податкову накладну від 23.12.2016 №16 не було прийнято.

При цьому, у графі «виявлені помилки» квитанції від 07.01.2018, що надійшла за результатами обробки податкової накладної, контролюючий орган зазначив, що прийняття документів у період з 07.01.2017 по 08.01.2017 зупинено у зв'язку з проведенням технологічних робіт (а.с. 35).

Судом встановлено, що податкову накладну від 23.12.2016 №16 у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано контролюючим органом після завершення зазначених технологічних робіт, а саме, 08.01.2018 за №9259907884, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (а.с. 34).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач своєчасно надав ДФС податкову накладну від 23.12.2016 №16, а затримка її реєстрації на один день сталась у зв'язку з проведенням технологічних робіт.

Суд зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок №1246).

Пунктом 2 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, проведення технологічних робіт не належить до визначених пунктом 9 Порядку №1246 причин для відмови у прийнятті податкової накладної до реєстрації.

Крім того, у судовому засіданні судом були поставлені уточнюючі запитання представнику відповідача щодо характеру та підстав проведення робіт, у зв'язку з якими була неможлива реєстрація податкових накладних, та щодо способу, у який платників податків було попереджено про проведення зазначених робіт та неможливість здійснення реєстрації податкових накладних.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що про проведення технологічних робіт платники податку не попереджались.

Таким чином, несвоєчасна реєстрація податкової накладної від 23.12.2016 №16 відбулась у зв'язку з обставинами, що не залежали від волі позивача.

Суд вважає, що за умови своєчасного надання податкової накладної для реєстрації на платника податків не може бути покладено юридичну відповідальність за технічну неможливість реєстрації податкової накладної, що сталась у зв'язку з проведенням адміністратором Єдиного реєстру податкових накладних будь-яких робіт.

Беручи до уваги, що відмова у реєстрації податкової накладної у день її надання до ДФС не була пов'язана з причинами, зазначеними у пункті 9 Порядку №1246, та не була наслідком винних дій позивача, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для визначення позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 23.12.2016 №16.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.07.2017 №000305120 у частині визначення позивачеві штрафу у розмірі 30000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, беручи до уваги, що позивач не надав жодних доказів та пояснень, які б спростовували наведені в акті перевірки висновки про затримку реєстрації податкових накладних від 16.09.2016 №6 та від 21.12.2016 №14, у частині визначення позивачеві штрафних санкцій у розмірі 681,58 податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017 №000305120 скасуванню не підлягає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 14.07.2017 №0003051201 у частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Проксин Плюс» (ідентифікаційний код 33341238, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3Б) штрафу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксин Плюс» (ідентифікаційний код 33341238, місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 1564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                                     Панченко Н.Д.