Рішення

від 30.01.2018 по справі 821/2015/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/2015/17

          Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісла 07" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по ПДВ,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі -, позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісла 07" (далі - відповідач, ТОВ "Вісла 07") про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) в сумі 270433,64 грн.

Позовні вимоги обгрутновані тим, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 270433,64 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), який виник з 30.07.2016р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, а саме: згідно податкових декларацій з податку на додану вартість від 18.07.2016р. №9122935410 та від 16.08.2016р. №9146957251. Враховуючи, що вчинені відповідачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, позивач просить стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 270433,64 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частиної 2 статті12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи

Згідно положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст..260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 грудня 2017р. провадження у справі відкрите. Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження на надання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч.4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Також частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи, а також характер спірних правовідносин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для віднесення даної справи до категорії справ незначної складності. Враховуючи відсутність заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотань будь-якої із сторін та достатність доказів для розгляду справи по суті вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Судом було направлено на адресу відповідача (згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі, яким відповідач був повідомлений про розгляд справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 241 КАС України ухвала суду є судовим рішенням.

Пунктом 5 частини шостої ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є: ... день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд встановив наступне.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вісла 07" зареєстровано 07.09.2007 р. та станом на день ухвалення постанови у даній справі не перебуває в стані припинення.

Як платник податків ТОВ "Вісла 07" перебуває на обліку у податкових органах з 10.09.2007р.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подані до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з податку на додану вартість від 16.07.2016р. та від 16.08.2016р.

Вказаними податковими деклараціями відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Так, з декларації з податку на додану вартість від 16.07.2016р. вбачається задекларована відповідачем сума позитивного значення, що сплачується до державного бюджету в розмірі 398411,00 грн., а з декларації з податку на додану вартість від 16.08.2016р. - 251507,00 грн.

Таким чином, загальний розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного відповідачем самостійно у вищевказаних деклараціях складає 649918,00 грн.

З витягу з інтегрованої картки платника податків ТОВ "Вісла 07" по ПДВ та по податку на прибуток за 2016 р. вбачається, що за останнім рахується податковий борг з ПДВ по вказаним податковим деклараціям, однак у зв'язку з наявністю переплати в сумі 379484,36 грн., сума боргу з ПДВ складає 270433,64 грн.

Вказаний податковий борг відповідач добровільно не сплатив.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних обставин та приписів законодавства.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого.

Оскільки вищевказані зобов'язання не було сплачено платником у встановлений податковим законодавством строк, то вони перетворились на податковий борг у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.175 п. 1 ст. 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.4. ст.59 ПК України платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, надсилається податкова вимога.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 19.02.2016р. №1652-16 на загальну суму 455010,45 грн., в тому числі з податку на прибуток в розмірі 195739,00 грн. та по ПДВ в розмірі 259271,45 грн. Вказана податкова вимога отримана представником відповідача 24.02.2016р., що підтверджується підписом останнього на корінці податкової вимоги.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє контролюючий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що застосовані позивачем заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу.

Згідно бази даних ІС "Податковий блок" ТОВ "Вісла 07" має відкриті розрахункові рахунки №26004455001447 та №26008455013550 в АТ " ОТП Банк"; №37519000119202 у Казначействі України.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісла-07" (код 35378846) у банках, які його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100) в сумі 270433 (двісті сімдесят тисяч чотириста тридцять три) грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.3