Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/11282/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року № 826/11282/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю.

за участі представників сторін:

від позивача - Мостового О.В.

від відповідача - Лича С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суші Хаус Україна" до Київської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна звернулося до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Київської міської митниці ДФС, яка полягає у не скасуванні рішення про коригування митної вартості товару № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року та не поверненні фінансових гарантій, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією № 100250003/2016/133924 та про зобов'язання Київську міську митницю ДФС скасувати рішення про коригування митної вартості № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Митний кодекс України, Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 грудня 2013 року № 848, та зазначає, що Київська міська митниця ДФС зобов'язана була скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року, оскільки у встановлені законом строки не надано відповідь на заяву позивача про визначення заявленої митної вартості товару, проте відповідачем відповідне рішення не прийнято та не повернуто фінансову гарантію, надану Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна .

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Митного кодексу України та зазначив, що Київською міською митницею ДФС правомірно скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу з урахуванням вимог статті 64 МК України та який грунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях, оскільки під час проведення контролю за визначенням митної вартості товару встановлено, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягала сплаті за товари. Представник відповідача також зазначив, що Київською міською митницею ДФС розглянуто та надана відповідь на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

23 березня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна подано Київській міській митниці ДФС електронну митну декларацію № 100250003/2016/133256 для митного оформлення товару - Імбир для суші маринований рожевий JNP - 18200 кг , країна виробництва Китай, виробник: Laiwu Yelin Agricultural. та визначено митну вартість товару 0,54 дол./кг.

До митної декларації Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна подані наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 42879 від 9 березня 2016 року; коносамент № MRFB15121265 від 31 грудня 2015 року; банківські платіжні документи № (MUR)48141 від 21 грудня 2015 року, № (MUR)57360 від 22 січня 2016 року; лист, що підтверджує вартість перевезення № 1103-16/2 від 11 березня 2016 року; прайс-лист № б/н від 2 грудня 2015 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією Укрпромзовнішекспертиза № 973 від 12 березня 2016 року; розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 4 грудня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 2015120401 від 4 грудня 2015 року; доповнення до контракту № 3 від 3 грудня 2015 року; контракт № 120115 від 12 січня 2015 року; сертифікат про походження товару № G163721002090144 від 6 січня 2016 року; договір з перевізником № 20103 від 1 березня 2015 року; платіжне доручення щодо транспорту № б/н від 1 березня 2016 року; експортна митна декларація країни відправлення № 439020150900001715 від 29 грудня 2015 року.

За результатами розгляду електронної митної декларації та доданих до неї документів Київською міською митницею ДФС прийнято рішення № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року про коригування митної вартості товарів та складено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару визначено наступне:

- відповідно до пункту 3.3 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 1 березня 2015 року № 201035-84 не вказано кількість банківських днів, протягом яких здійснюється оплата робіт та послуг;

- у копії декларації країни відправлення від 29 грудня 2015 року № 439020150900001715 номер транспортного документу не співпадає з наданим до митного контролю та митного оформлення коносаментом від 31 грудня 2015 року № MRFB15121265;

- у наданих платіжних дорученнях щодо оплати оцінювальної партії товару від 21 грудня 2015 року № (MUR)48141 та від 22 січня 2016 року № (MUR)57360 відсутні печатка та підпис платника. Разом з тим, загальна сплачена сума не співпадає із сумою інвойсу імпортованої партії товару.

У рішенні зазначено, що методи 2-а, 2-б не застосовані в зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, що ввезені на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари; методи 2-в, 2-г не застосовані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. При визначенні митної вартості товарів відповідачем застосовано резервний метод з урахуванням вимог статті 64 Митного кодексу України, який грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, а саме: МД від 23 січня 2016 року № 100260004/2016/231006.

В зв'язку з незгодою позивача з оскаржуваним рішенням, ним подано відповідачу нову митну декларацію № 100250003/2016/133924 від 6 квітня 2016 року, за якою товар було розмитнено та випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій, відповідно до вимог пункту 7 статті 55 Митного кодексу України. Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна сплачено митні платежі обчислені із митної вартості товарів, визначеної митним органом.

25 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою від 20 травня 2016 року № 101, в якій просило:

- переглянути рішення про коригування митної вартості товару № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року;

- прийняти рішення щодо визначення заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна митної вартості товару, імпортованого в Україну, згідно контракту № 120115 від 12 січня 2015 року, що був випущений у вільний обіг під гарантійні збов'язання за додатковою митною декларацією № 100250003/2016/133924 від 6 квітня 2016 року;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року;

- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна надмірно сплачені платежі з ПДВ у розмірі 62 918,02 грн. та ввізного мита у розмірі 16 557,37 грн.

З метою підтвердження митної вартості задекларованого товару Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна до заяви додано копії наступних документів: контракту № 120115 від 12 січня 2015 року; додатку № 3 до контракту; інвойсу; платіжних доручень в іноземній валюті; комерційної пропозиції постачальника та прайс-листа; договору № 201035-84 від 1 березня 2015 року про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів, листа перевізника про вартість послуг з перевезення, рахунку-фактури про вартість послуг з перевезення, акта виконаних робіт та платіжного доручення про їх оплату.

Із заявою від 8 липня 2016 року за № 135 Товариство з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна звернулося до Київської міської митниці ДФС, в якій просило скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна надмірно сплачені платежі з ПДВ у розмірі 62 918,02 грн. та ввізного мита у розмірі 16 557,37 грн.

В заяві зазначено, що митний орган не надав жодної відповіді на заяву № 4171/10 від 25 травня 2016 року протягом встановленого 5-денного строку, що свідчить про правильне визначення декларантом митної вартості товару на рівні 296 516,23 грн., яку визначило за ціною товару - 281 609,86 грн. з врахуванням транспортних витрат 14 609,37 грн. та про те, що рішення контролюючого органу підлягає скасуванню у відповідності до вимог частини десятої статті 55 Митного кодексу України.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив, що Київською міською митницею заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна не розглянуті. На підтвердження неотримання від Київської міської митниці ДФС рекомендованого поштового відправлення та/або поштового відправлення з оголошеною цінністю за період з 25 травня 2016 року по 21 червня 2016 року позивачем надано довідку від 19 липня 2016 року № 141.

Разом з тим, згідно наданих відповідачем матеріалів вбачається, що листом від 31 травня 2016 року за № 3679/10/26-70-19-01 Київська міська митниця ДФС надала відповідь на звернення позивача від 20 травня 2016 року № 101 (вхідний КММ ДФС від 25 травня 2016 року № 4171/10) яким повідомлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна документально не обгрунтовано виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності, а також не підтверджено числової значення складових митної вартості, а тому Київська міська митниця ДФС не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 1 квітня 2016 року № 100250003/2016/000016/2.

У листі також зазначено, що для підтвердження митної вартості в якості додаткових документів декларантом надано рахунок на оплату перевезення № 216 від 29 лютого 2016 року та акт надання послуг по перевезенню № 230 від 29 лютого 2016 року, проте надані документи не можуть розглядатися для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки не спростовують виявлених під час здійснення митного контролю розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості. Надане платіжне доручення від 1 березня 2016 року № 72136 щодо здійснення оплати за транспортно-експедиторські послуги не містить печаток та підписів ні платника, ні банку, а тому не може бути прийнятий органом Державної фіскальної служби у якості підтвердження здійснення оплати за надані транспортно-експедиторські послуги.

Листом від 15 липня 2016 року за № 4783/10/26-70-19-01 Київською міською митницею ДФС надана відповідь на звернення позивача від 8 липня 2016 року № 135 (вхідний КММ ДФС від 11 липня 2016 року № 5460/7) та повідомлено про надання відповіді на звернення позивача № 4171/10 від 25 травня 2016 року у строк, визначений частиною дев'ятою статті 55 Кодексу, листом від 31 травня 2016 року № 3679/10/26-70-19-01, який направлений на адресу ТОВ Суші Хаус Україна засобами поштового зв'язку 31 травня 2016 року простим листом.

Згідно з пунктом 34-1 частини першої статті 4 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини восьма, дев'ята статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою та другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 МК України).

Згідно з частиною восьмою вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до частини дев'ятої статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом (частина десята статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини п'ята-восьма статті 58 МК України).

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як встановлено під час розгляду справи, рішенням про коригування митної вартості товарів від 1 квітня 2016 року № 100250003/2016/000016/2 митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу .

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, а також містять розбіжності.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні та листі від 31 травня 2016 року № 3679/10/26-70-19-01, пунктом 3.3 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 1 березня 2015 року № 201035-84 визначається термін здійснення оплати за роботи та послуги, які надаються зазначеним договором. Разом з тим, графа, в якій визначається кількість банківських днів, протягом яких повинна здійснюватися оплата, - не заповнена. Крім того, пунктом 3.6 вищезазначеного контракту передбачено, що при здійсненні морського перевезення вантажу замовник (ТОВ Суші Хаус Україна ) самостійно укладає договір морського перевезення вантажу з морським перевізником та надає виконавцеві (ТОВ Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді ) коносаменти, на підставі яких здійснюється транспортно-експедиторське обслуговування.

Митним органом з урахуванням вищезазначеного та з урахуванням того, що обрані умови поставки (FOB-Qingdao Китай), зроблений висновок, що витрати на транспортування до митного кордону України покладаються на покупця. Однак, до митного контролю та митного оформлення не надано договір морського перевезення, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювальних товарів, що унеможливлює здійснити перевірку числових значень всіх складових митної вартості передбачених частиною десятою статтею 58 Кодексу.

Також митним органом встановлено, що зазначений, у копії декларації країни відправлення від 29 грудня 2015 року № 439020150900001715 номер транспортного документу (коносаменту) не співпадає з наданим до митного контролю та митного оформлення коносаментом від 31 грудня 2015 року № MRFB15121265 не зазначено найменування транспортного засобу. Враховуючи вищезазначене, митним органом зроблений висновок, що здійснити перевірку маршруту транспортування товару не вбачається за можливе.

Крім того, митним органом встановлено, що надані платіжні доручення щодо оплати оцінювальної партії товару від 21 грудня 2015 року № (MUR)48141 та від 22 січня 2016 року №(MUR)57360 не містять печаток та підписів платника. Разом з тим, у графах Призначення платежу наданих платіжних доручень містяться посилання на декілька інвойсів, а загальна сплачена сума не співпадає із сумою інвойсу імпортованої партії товару. З урахуванням наведеного митним органом зроблений висновок, що ідентифікувати суму оплати за оцінювальну партією товару неможливо.

Під час розгляду справи судом досліджено матеріали надані позивачем з метою митного оформлення товару та встановлено правомірність висновків контролюючого органу відносно того, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також містять розбіжності.

При цьому, суд також приймає до уваги доводи відповідача, що надане платіжне доручення від 1 березня 2016 року № 72136 щодо здійснення оплати за транспортно-експедиторські послуги в розмірі 14 609,37 грн. не містить печаток та підписів ні платника, ні банку, а тому не може бути прийнятий, як доказ на підтвердження здійснення оплати за надані транспортно-експедиторські послуги.

З урахуванням наведеного суд зазначає про правомірність висновків відповідача, оскільки декларантом не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозилися позивачем на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, згідно митної декларації від 23 березня 2016 року № 100250003/2016/133256.

Як встановлено під час розгляду справи, митним органом не застосовано методи визначення митної вартості товарів, зазначені в підпунктах а)-г) пункту 2 частини першої статті 57 МК України, в зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 МК України, у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої органом доходів і зборів, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 МК України; в зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 МК України; в зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 МК України.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та з огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про правомірність рішення Київської міської митниці ДФС № 100250003/2016/000016/2 від 1 квітня 2016 року про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Відносно доводів позивача, що рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню відповідачем, оскільки Київською міською митницею ДФС не було розглянуто заяву позивача з наданими додатковими документами, а тому вважається, що позивач правильно визначив митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Представником відповідача під час розгляду справи надано докази на підтвердження того, що Київською міською митницею розглянуто звернення позивача (вхідний КММ ДФС № 4171/10 від 25 травня 2016 року) та листом від 31 травня 2016 року за № 3679/10/26-70-19-01 надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Згідно службової записки начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Київської міської митниці ДФС, лист від 31 травня 2016 року № 3679/10/26-70-19-01 направлений на адресу ТОВ "Суші Хаус Україна" (вул. Ромена Ролана, 7, м. Київ, 03170) засобами поштового зв'язку 31 травня 2016 року простим листом.

При цьому, суд приймає до уваги позицію відповідача, що вимогами статті 55 МК України не передбачено обов'язковість вручення під розписку керівникові відповідного підприємства або надсилання цьому підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповіді митного органу, наданої за результатами розгляду додаткових документів декларанта.

Як зазначено у листі Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 8 листопада 2016 року № 38-10-С-82, надати інформацію про порядок приймання та відправки простого поштового відправлення не є можливим, оскільки проста кореспонденція пересилається без реєстрації.

Таким чином, суд не може надати оцінку обставинам щодо надіслання або не надіслання листа від 31 травня 2016 року № 3679/10/26-70-19-01 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Суші Хаус Україна , враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження або спростування вказаних обставин.

При цьому, судом враховані інші докази, надані сторонами, які судом оцінені не на користь позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст рішення складений 2 лютого 2018 року.