Рішення

від 31.01.2018 по справі 907/831/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2018 м. Ужгород Справа № 907/831/17

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи №907/831/17 за правилами загального позовного провадження,

за позовом: Фізичної особи - підприємця Канчій Михайла Михайловича, м. Іршава Закарпатської області

до відповідача: Приватного підприємства Сольво - транс , м. Свалява Закарпатської області

про стягнення 28107,00 грн.,

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.,

За участі представників сторін:

від позивача - ФОП Канчій М.М.;

від відповідача - не з'явився;

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.11.2017 року, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.12.2017 року, у зв'язку із неявкою сторін, відкладено розгляд справи на 17.01.2018 року.

Згідно п.п. 9 Розділу 11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції що діє з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.01.2018 року, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України , судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.01.2018 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 31.01.2018 року, наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (належні докази повідомлення містяться в матеріалах справи), участі належно уповноваженого представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, вимоги усіх ухвал суду не виконав, причин неявки не повідомив. За таких обставин справа вирішується в порядку п.3 ст.202 ГПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Між фізичною особою-підприємцем Канчій Михайлом Михайловичем (далі - позивач) та приватним підприємством Сольво-Транс (далі - відповідач) було укладено договір № 27 25/09/2917 від 27 вересня 2017 року (далі - договір) про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався виконувати за заявками відповідача транспортні перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні, а відповідач зобов'язався сплатити одержані послуги.

21 вересня 2017 року позивач одержав від відповідача заявку № 26 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, яка була прийнята ним до виконання від 21.09.2017 року (далі - заявка) за маршрутом с. Мирне (Україна) - м. Бекешчаба (Угорщина), а відповідач зобов'язався сплатити вартість перевезення протягом 14 календарних днів. Обумовлена вартість перевезення склала 28 107,00 грн.

Міжнародне перевезення вантажу позивачем здійснювалось транспортним засобами із напівпричепом державний реєстраційний номер НОМЕР_1/ НОМЕР_3 Перевезення вантажу здійснювалось із використанням міжнародної товаро-транспортної накладної НОМЕР_4

Позивач вчасно та відповідно до умов заявки виконав перевезення що підтверджується: - відбитком особистої номерної печатки співробітників митниць на території України - Закарпатської та Угорської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній НОМЕР_5; - відбитком печатки одержувача на міжнародній товаро-транспортній накладній НОМЕР_4

Відповідно до умов заявки відповідач повинен був розрахуватися із позивачем протягом 14 календарних днів після отримання оригіналів документів.

Жодних претензій чи зауважень щодо надання послуг по перевезенню вантажу обумовлені заявкою, на адресу позивача не надходило. Надіслані відповідачу для підписання акти виконаних робіт позивачу не поверталися. Зауваження чи претензії щодо надісланих актів позивач теж не отримував.

Відтак, є достатні підстави вважати що позивачем у повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання.

08.11.2017 року на адресу відповідача була надіслана претензія про необхідність погашення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу, яка залишена відповідачем поза увагою.

На даний час фактична заборгованість відповідача, відповідно до виставленого рахунку № 26/09 від 26.09.2017 року за послуги по перевезенню вантажу, обумовлені заявкою на перевезення вантажу від 21.09.2017 року, складає 28107,00 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно до ч. 1. ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язаний оплатити ці послуги. Відповідно до ч. 1. ст. 903 зазначеного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 920 Цивільного кодексу України зазначає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 ЦК визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України ).

Статтею 638 ЦК та частиною 2 статті 180 ГК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтями 11 , 509 ЦК України , договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України ), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України ).

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Обов'язок доказування, відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги.

Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 28107,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю , оскільки позов належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в установленому порядку не спростовано.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 28107,00 грн - підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1600,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 202, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити - повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Сольво - транс (89300, Закарпатська обл., м. Свалява, вул. Сонячна, 4, код 38330351) на користь Фізичної особи - підприємця Канчій Михайла Михайловича (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) заборгованість в розмірі 28107,00 грн.. (двадцять вісім тисяч сто сім грн. 00 коп.), та у відшкодування судових витрат - суму 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.02.2018 року.

Суддя Андрейчук Л.В.